Через війну попит на українські книги у світі зріс майже удвічі. Назвали найпопулярніших авторів

Війна суттєво підігріла інтерес до українських книжок у всьому світі. Іноземців зацікавили дитяча література, книги про війну та відомі імена – Жадан та Забужко. Як українські видавництва намагаються заробити на несподіваному попиті.

Як пише Forbes Ukraine, інтерес до української літератури потроху зростає з 2013 року, свідчать дані Українського інституту книги. З приблизно 48 кількість перекладених українських книжок зросла до понад 120 у 2021 році. У 2022-му стався стрибок – іноземці купили права на понад 230 книжок українських авторів.

Лідерами продажів минулого року стали «Видавництво Старого Лева», «Ранок» та Vivat. Vivat збільшив продаж авторських прав удвічі. «ВСЛ» ще з 2018-го тримає планку у 40–60 контрактів на рік.Права на видання книги за кордоном зазвичай купують на 5–7 років, каже засновник «Лабораторії» Антон Мартинов. Видавництво зі США Seven Stories Press придбало в українського Meridian Czernowitz права на роман Артема Чеха «Хто ти такий?» на вісім років. «Це найбільший продаж прав у нашому видавництві», – каже відповідальна редакторка видавництва Євгенія Лопата.

Які українські книжки читають у світі

За останні вісім років інтерес до української літератури зріс, каже керівник відділу авторського права «ВСЛ» Іван Федечко. Вплинуло вторгнення, проте основна причина – попередня активність видавців, авторів та інституцій, які популяризували українську книгу.

Книгу «Війна, що змінила Рондо» Романа Романишина та Андрія Лесіва до вторгнення видали в 11 країнах. Упродовж 2022 року права продали ще в 11 країнах.

До повномасштабної війни експансію підтримувала держава. За два роки завдяки програмі Українського інституту книги переклали 113 українських книжок, а видали їх у 24 країнах. У 2020–2021 роках на програму витратили понад €300 000, а з початком великої війни проєкт зупинили.

Vivat працює з видавцями 11 країн. «У Польщі, Грузії, Литві та Латвії більше зацікавленості українськими авторами, – каже директорка Vivat Юлія Орлова. – У Німеччині, напевно, менше. Політична складова теж грає роль».

У «ВСЛ» підписані контракти на переклад і видання творів 42 мовами у 48 країнах. У перші роки роботи продали багато ліцензій в Азію, нині фокус – на видавців Західної і Центральної Європи. Туди продано близько 80% «закордонних» ліцензій. У топі покупців прав на книжки «ВСЛ» за кордоном – Південна Корея, Чехія та Польща.Іноземцям цікаві вже відомі українські автори. Йдеться про Сергія Жадана, Оксану Забужко, Юрія Андруховича, Андрія Куркова, Тетяну Малярчук, йдеться в письмовій відповіді Українського інституту книги на запит Forbes. На книжки Жадана продано понад 140 ліцензій.

Після 24 лютого зріс інтерес до ветеранської літератури та авторів, які служать у ЗСУ. Серед них Артем Чех, Артем Чапай, Олександр Михед, Валерій Маркус. Частіше звертають увагу на письменників-волонтерів – це, зокрема, Андрій Любка, Катерина Калитко, Мар’яна Савка, Тамара Горіха Зерня.

Більшість проданих книг «ВСЛ» та Vivat – дитяча література. Зокрема, завдяки якісним ілюстраціям. Оксана Драчковська, яка співпрацює з Vivat, двічі потрапляла до списку найкращих ілюстраторів світу. Завдяки картинкам закордонні видавці розуміють потенціал книжки швидше, ніж читаючи текст, каже Мартинов.

З художньої літератури для дорослих найбільш продаваними у «ВСЛ» є твори Софії Андрухович, Євгенії Кузнєцової, Олега Сенцова та Станіслава Асєєва. У Vivat це Андрій Кокотюха, Вахтанг Кіпіані, Остап Сливинський.

Скільки приносить продаж прав

Прибуток від продажу ліцензії за кордон і роялті ділять автори, ілюстратори та видавництво, наперед визначивши відсоток винагороди кожного.

Вартість ліцензії залежить від декількох факторів. Визначальними є наклад та вартість майбутньої книги на ринку, каже Федечко з «ВСЛ». Розмір тиражу коливається від кількасот примірників на менших книжкових ринках до 2000–3000 в Європі та 6000–10 000 у Японії чи Китаї. «Ліцензія на видання твору може коштувати від кількох сотень до кількох тисяч євро, або десятків тисяч в окремих випадках», – додає він.

Негласна мінімальна сума авансу за українську книжку – $500–1000, каже Мартинов. «За бестселлер The New York Times ми платимо €1500–2000, – каже Орлова. – Українські книжки купують дешевше».

Після появи першого накладу в книгарнях починає працювати система роялті – 6–15% від вартості книги, каже Мартинов. Податки становитимуть 10–30% від суми. Залежно від умов контракту, ці гроші ділять між письменником та ілюстратором.

Для продажу авторських прав необхідний мінімум: перекладений синопсис та обкладинка англійською. «На ярмарку чи виставці ми зазвичай показуємо фізичні приклади книжок, – каже Орлова. – Якщо це електронна, то робимо один-два розвороти, показуємо ілюстративний матеріал, 10–30 сторінок, щоб покупець міг зрозуміти, чи подобається йому стиль, сюжет і все інше».

Саме за дитячу книжку ілюстратор може отримати більше, бо він виконав значніший обсяг роботи, додає Орлова. Якщо автор докладає зусилля для промоції книги – спілкується з видавцями за кордоном, дає інтерв’ю, – це теж збільшує його відсоток.

Майбутнє української книги у світі

Найбільший виклик у продажах прав – знайти перекладачів. Мартинов хотів залучати українців за кордоном для перекладу книжок «Лабораторії». Процес забуксував. «Часто люди думають, що вони двомовні, але насправді ні, – каже Мартинов. – Всередині нашої команди теж не вистачає компетенції оцінити рівень знання всіх іноземних мов».

Інша проблема – невелика кількість українських книг, придатних для перекладу. Здебільшого художня література українських авторів орієнтована на локального читача, вважає Лопата з Meridian Czernowitz. «З 2014-го хороших художніх книг про війну було мало, – каже вона. – Є «Інтернат» Жадана і ще кілька, які закордонному читачу легко зрозуміти».

Які перспективи в експансії української книги? Мартинов вірить у силу спільної стратегії. Одна з його ідей – дивитися на країни на кшталт Південної Кореї, де кінематограф, книги і попкультура приносять гроші. Обсяг видавничого ринку там сягне $5,66 млрд у 2025 році, за даними ресурсу Research and Markets. Обсяг українського книжкового ринку, за оцінкою Мартинова, – $50–100 млн. «За позитивного сценарію, у найближчі пʼять років ми можемо збільшити цю цифру в 3–5 разів», – додає він.

Читати українське буде модно, переконана Орлова. «За рік Україна зробила квантовий стрибок у продажах прав, – каже вона. – Інші країни читатимуть більше українців і побачать, які в нас якісні тексти, професійно виконані ілюстрації, і більше прислухатимуться».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---