Через 10-15 років в Україні не буде здорових дітей?

Під час проведення «круглого столу» на тему «Уроки фізкультури: загроза чи благо» начальник управління охорони здоров’я Луцької міськради Федір Кошель зазначив, що раніше питання, шкідливі чи корисні заняття спортом, і не ставилося. А сьогодні, через трагічні випадки раптової смерті школярів (один із яких трапився саме в Луцьку), воно виходить на порядок денний. Про це 17 грудня повідомляє репортер «Волинських Новин».  
Однак пан Кошель не вважає, що реакція на ці події, коли у школах заборонили бігати кроси чи скасували здачу нормативів, є адекватною. Головний медик Луцька наголосив: проблема тут значно глибша і пов’язано вона з погіршенням показників стану здоров’я в населення в цілому.
А негаразди молодого покоління українців, на думку фахівця, в тому, що той спосіб життя, який нав’язує дітям суспільство, є малорухомим. Вони щодня сидять по кілька годин на уроках і навіть перервах, потім – виконують домашні завдання, а у вільний час грають за комп’ютерами або дивляться телевізор. Саме це, як розповів Федір Кошель, провокує у дітей проблему виникнення «боргу рухової активності» і перебудову їхніх організмів на режим вічного спокою.
«Дитина народжується для того, щоб розвиватися. Адже відомо, що якщо професійний спортсмен повторюватиме усі рухи за одно-дворічною дитиною, то вона виграє ці своєрідні змагання», – ствердив начальник управління охорони здоров’я.
Серед інших факторів, які негативно впливають на здоров’я школярів, – інформаційне навантаження (яке 12-річна система освіти не знімає, а просто розпочинає давати у більш ранньому віці), характер і якість харчування, дія техногенного середовища, в якому учні перебувають цілодобово, екологічне забруднення, негатив, який отримує дитина (наприклад, зі ЗМІ), і навіть використання ненормативної лексики на кожному кроці.
А смерті школярів, що трапилися останнім часом в Україні, говорить про те, що ситуація екстремальна і потребує негайних кроків, – висловив переконання пан Кошель.
Проректор із наукової частини ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось вважає, що коли ставити питання, корисне фізичне виховання чи шкідливе, і дотримуватися лінії, що без нього можна обійтися, то через 10-15 років в Україні не буде здорових дітей. Думка «нема фізкультури – нема проблеми» не правильна. Тому, на його переконання, варто говорити про ефективність занять спортом за певних умов, працювати над уточненням програм фізвиховання, зміною їх змісту та контролем на уроках як за методикою їх проведенням, так і за здоров’ям кожного школяра.
Пан Цьось наголосив, що фізичне виховання – обов’язковий державний компонент освіти. Але саме через це мають бути держані критерії оцінки ефективності цієї фізичної культури. Такі тести є у всьому цивілізовано світі, окрім нашої держави.
Щодо заходів, які були вжиті як реакція на трагічні випадки серед школярів, то проректор із наукової частини ВНУ наголосив – вони кардинально на ситуацію не вплинуть, бо фінансово не підкріплені. Має бути цільова держана програма, де врахують усі аспекти і будуть закріплені видатки із бюджету від «А» до «Я»: як на масштабне будівництво спортивних закладів, так і на оплату праці інструктора зі спорту в кожному колективі .
Лікар із лікувальної фізкультури дитячої поліклініки Олександр Ілясов, приєднуючись до обговорення проблеми, категорично ствердив: не треба йти на повідку в батьків, які хочуть відокремити дітей від спорту і занять фізкультурою в школі. Необхідно пояснювати, що фізкультура однозначно потрібна і сприяє розвиткові, а відсутність рухової активності, навпаки, приведе дітей до медзакладів. Однак зі своєї практики пан Ілясов зробив сумний висновок: батьки не зацікавлені працювати з дітьми над їхнім фізичним розвитком. «Репетиторів із фізкультури ніхто не наймає», – сумно пожартували йому у відповідь присутні.
Головний спеціаліст управління освіти міськради Юрій Волинець розповів про ще одну значну проблему, із якою мало не щоденно стикають вчителі фізкультури у школах, – медичні довідки про звільнення від фізкультури. Він вважає, що у подібних документах має бути формулювання «обмежити фізичне навантаження» із зазначенням діагнозу.  На користь цього свідчить практика, коли лікарі не дозволяють перебувати без руху навіть післяопераційним хворим.
Завідувач кафедри фізкультури гімназії №18 у Луцьку Святослав Притолюк теж підтримав думку про те, що має бути цільова державна програма  розвитку спорту і фізичної культури. Бо без неї важко виконати навіть вимогу проведення занять у спецгрупах. Він озвучив і чимало поточних проблем, із якими щодня стикається і він, і його колеги. На жаль, їх вирішення теж впирається у фінансування.
Загалом присутні на «круглому столі» зійшлися на думці, що наразі головне – переламати все сформовані стереотипи, аби кожен зрозумів – рух є життя. А державні мужі, якщо їм небайдуже здоров’я молоді, зібрати напрацювання і медиків, і педагогів, і інших спеціалістів та прийняти Програму збереження фізичного здоров’я дітей.
Довідково:
Медогляд студентів-першокурсників волинського вишу засвідчив – половина з них за станом здоров’я вимагає занять у спецгрупах.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---