Чому люстраційні процеси оминають Володимир-Волинську прокуратуру?

Володимир-Волинський міжрайонний прокурор, якого громадські активісти звинувачують у переслідування майданівців, що відобразилося у відкритті кримінальних справ проти керівництва Володимир-Волинської районної ради, ще й досі обіймає свою посаду.

На початку квітня у ЗМІ з’явилася інформація, що депутати Волинської обласної ради звертаються до обласних й столичних правоохоронців, аби ті завершили розслідування щодо політичних утисків волинян під час Майдану й притягнули до відповідальності суддів і прокурорів, які перевищували свої повноваження.

Дійсно, минуло більше року після подій Майдану, а правоохоронна система не виявляє бажання самоочищуватися. Особливо яскраво це продемонстровано у Володимирі-Волинському на прикладі місцевої прокуратури. Саме тієї прокуратури, яка серед робочого тижня у лютому 2014 року повісила замок на ворота і раптово вся зникла у невідомому напрямку, коли до неї завітали місцеві майданівці.

Втім, риба псується з голови і добровільно ставати об’єктом громадської люстрації володимир-волинський міжрайонний прокурор Юрій Луцик не забажав. Певно, побоявся незручних питань…

А мешканців міста та й значну частину депутатів Володимир-Волинської районної ради цікавить, чому міжрайонний прокурор заявився 25 січня 2014 року на сесію районної ради, яка готувалася обрати нове керівництво райради.

Вже під час самої сесії в зал несподівано зайшов міжрайонний прокурор Юрій Луцик у супроводі інших правоохоронців, хоча до цього моменту на сесії районної ради він, практично, ніколи не приходив. Прокурор відразу почав погрожувати депутатам районної ради, мовляв, якщо це депутатські збори, то він нічого проти немає, але, якщо це сесія районної ради, то тоді можуть бути порушені кримінальні справи проти присутніх депутатів. Тільки, коли депутати почали висловлювати своє незадоволення своєрідним тиском на них, говорячи, що прокурор не має права заборонити обранцям громади організовувати та проводити сесії, пан Луцик ще раз попередив присутніх про відповідальність і залишив сесійну залу.

Згодом Юрій Луцик в статусі позивача та другою особою на стороні по­зивача, тодішнім головою Володимир-Волинської районної державної адміністрації Валентином Скубою 06.02.2014 р. направили у Волин­ський окружний адміністративний суд позовну заяву №55-418 вих.14 про визнання протиправними дій Володимир-Волинської районної ради та скасування її рішень, при­йнятих з ініціативи Майдану та про­гресивної частини депутатів районної ради. Новообраному керівництву районної ради, які були активними майданівцями, інкримінували захоплення влади. Правда, згодом рішення про задоволення цього позову Волинським окружним ад­міністративним судом скасував Львівський апеляційний адміністра­тивний суд.

- Хочу зазначити, що тодішні події у Володимир-Волинській райраді: зняття колишнього голови районної ради від Партії регіонів та висловлення недовірі голові РДА Валентину Скубі, а також обрання нового голови ради та його заступника, на той час перебували на контролі у горезвісного генерального прокурора режиму Януковича – Пшонки. А на Волині цю справу курував ще один ставленик Януковича – Парака, прямі вказівки якого у Володимир-Волинській прокуратурі виконував Юрій Луцик. Під його керівництвом слідчі прокуратури порушили кримінальну справу за захоплення державної влади проти новообраного голови районної ради та проти мене як його заступника, яка передбачає від 5 до 7 років позбавлення волі, - розповідає заступник голови райради Павло Карпюк.

Тоді на допит до прокуратури викликали усіх депутатів, які були присутні 25 січня на позачерговій сесії районної ради. Тільки після перемоги Революції гідності цю справу про переслідування активістів та депутатів зупинили.

- З допомогою на той час діючого депутата Верховної Ради Євгена Мельника нам організували зустріч з обласним прокурором Паракою. Ми мали надію, що зможемо пояснити тодішньому прокурору всю легітимність процесу обрання голови та заступника райради, взявши з собою усі протоколи засідання сесії, а також аудіозапис та стенограму. Сподівалися, що він нас вислухає, але наша зустріч тривала біля трьох хвилин разом з привітанням і виходом із кабінету. Прокурор не мав бажання нас вислухати, сказавши, що справа перебуває на контролі генеральної прокуратури, бо на той момент це був єдиний випадок в Україні по зняттю голів від Партії регіонів і обранню нових – майданівських. Прокурор додав, що у дуже короткі терміни прокуратура доведе це розслідування до логічного завершення. Після цього трихвилинного спілкування із обласним прокурором, я мимоволі пригадав таку загальновідому фразу: «Те, що ви ще не відбуваєте покарання – це не ваше досягнення, це наше недопрацювання», - зазначає заступник голови райради.

Після перемоги Революції гідності і зміни влади в Україні, а також генерального прокурора, пан Луцик довго перебував, на так званому, лікарняному, напевно, в такий спосіб уникав свого звільнення за те, що вірно служив режиму Януковича і генпрокурору Пшонці. Виглядає на те, що ця «стратегія» спрацювала і тепер цей прокурор готовий служити новій владі.

Воно й не дивно, адже прокурори за роки незалежності України перетворилися у своєрідну касту недоторканих. Буди в тандемі з ними прагнули як державні органи, так і органи місцевого самоврядування. Бо ж тільки так, в одній упряжці, можна було творити різноманітні корупційні діяння, заводити замовні справи, а простіше кажучи грабувати народ України. А за вірну «службу» отримувати квартири чи земельні ділянки. Має таку квартиру і пан Луцик. Згідно з рішенням виконавчо­го комітету Володимир-Волинської міської ради №213 від 31.05.2007р., Луциком Ю.М. приватизована квар­тира, розміром 99 квадратних метрів, яка складається з двох квартир державного житлового фонду.

І все це нагадує таку абревіатуру як ОЗУ, яку часто вживають правоохоронні органи – організоване злочинне угрупування. І діє це угрупування десятиліттями на усіх рівнях державної влади починаючи з Кабінету Міністрів і закінчуючи провінційною міжрайонною прокуратурою. Край його діяльності може покласти тільки тверда громадянська позиція. Тому й не дивно, що прокурори бояться люстрації більше, ніж бути посланими в АТО. Бо навіть на Донбасі вони, імовірно, знайдуть собі подібних продажних командирів і замість чергування з автоматом на блок-пості будуть попивати пиво в барах та відвідувати тренажерні зали. І статус учасника АТО за ось таку «службу» отримають швидше, ніж ті, хто вижив під «градом» та «ураганом».

У будь-якій роботі, а тим більше такій почесній, як прокурорська, важливими є три речі: чесність, порядність та професіоналізм. Є порядні прокурори, які соромляться того, що їхні колеги стали продажними та безсовісними хабарниками. І ота невелика частка чесних дає надію на очищення прокуратури. Якщо цього не буде зроблено, то народ самзі сміттєвими баками та шинами розпочне процес народної люстрації…

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---