Чи з'явиться український Макрон? Думка

Успіх Еммануеля Макрона на виборах Президента Франції зародив відповідні очікування і у нас. Останні три тижні від різних людей - журналістів, політиків і простих громадян - чути одне і теж питання: Чи з'явиться свій Макрон в Україні? І це не тільки наслідок підвищеного медіа-шуму з приводу президентських виборів у Франції. В умовах, коли дві третини населення країни не довіряють жодному з нинішніх політичних лідерів, абсолютно природним є виникнення політичного попиту на свого Макрона - молодого, привабливого і, звичайно, нового, "позасистемного" лідера, тобто не пов'язаного з нинішньої політичної тусовкою і її сумнівними звичаями. Це потенційний запит на лідера нового політичного покоління, пише Володимир Фесенко у своєму блозі на «uainfo.org».

Раз таке питання задається, значить, явного претендента на цю роль поки немає. Але ще є час на його появу - до чергових президентських виборів близько двох років. Хто ж може претендувати на цю роль?

Чи є потенційні претенденти на роль "українського Макрона"?

За ідеологічними позиціями (ліберал-глобаліст, що спирається на європейські цінності) і віковими характеристиками найбільшою мірою на роль "українського Макрона" (причому задовго до появи французького прототипу) підходив Арсеній Яценюк. Але його "зоряною годиною" стало прем'єрство в 2014-2016 рр., яке в підсумку підірвало і рейтинги, і репутацію молодого політичного лідера. І тепер Арсенія Петровича не можуть сприйматися як прапороносця нового політичного покоління, а, скоріше, як молодого представника старих політичних еліт.

За віком (всього 39 років) на роль "українського Макрона" міг би підходити Володимир Гройсман. Але за соціально-психологічними характеристиками він представляє зовсім інший політичний типаж. Окрім того, він чинний прем'єр-міністр. А вище вже зазначалося, що "типаж Макрона" - це новий, "позасистемний" лідер.

Чи є відповідні персонажі серед опозиційних лідерів? Серед парламентських опозиційних лідерів таких немає або за віком, або за ідеологічними і соціально-психологічними характеристиками. Серед позапарламентських лідерів та ж сама проблема. Андрію Садовому вже під 50, до того ж, за своїми ідеологічними проявам він швидше консервативний політик, ніж яскравий ліберал. Анатолію Гриценку взагалі під 60, і його ідеологічний типаж зовсім інший, ніж у Макрона. Міхеїл Саакашвілі за економічними поглядами може вважатися лібералом, а ось його політична стилістика швидше авторитарна. Знову-таки і за віком (в цьому році йому виповнюється 50) він випадає з "ніші Макрона". Крім того, більшість українців його сприймають, все-таки, як чужого політика, як політичного заробітчанина. І за ідеологічними характеристиками, і за віком до образу Макрона, здавалося б, найближче лідери "ДемАльянсу" (В.Гацько, М.Найєм, С.Лещенко). Але жоден з них поки не виявив ані справжнього лідерського потенціалу, ані харизматичності, яка привертає виборців.

У зв'язку з темою Макрона блогер зазначає один кумедний політичний парадокс - молоді розумники-красені чомусь не в пошані у наших виборців. Більшість українських виборців дуже консервативні в своїх політичних уподобаннях і на президентських виборах частіше голосували за таких, здавалося б, несимпатичних і не дуже європейських (по суті і стилістиці) політиків, як Леонід Кучма чи Віктор Янукович. Мабуть, єдиний виняток - Віктор Ющенко, який переміг на президентських виборах 2004 року. Але йому тоді було вже 50 років, до того ж він досить успішно встиг попрацювати і на чолі Нацбанку, і прем'єр-міністром. Зазначений парадокс підтверджують і електоральні невдачі українських політиків із зовнішністю голлівудських красенів - Валерія Хорошковського і Миколи Катеринчука.

А може бути "Вона"?

Можливо варто пошукати "українського Макрона" серед прекрасної половини нашого політикуму? На жаль, і тут не видно відповідного персонажа. Юлія Тимошенко - це самостійний політичний бренд і їй не потрібно бути чиєюсь копією. Окрім того, вона належить до зовсім іншої ідеологічної ніші.

Надію Савченко з Макроном ріднить тільки політична молодість. У всьому іншому вона - повна протилежність Макрона, у тому числі і як зразок агресивної некомпетентності.

Решта відомі жінки-політики, як в парламенті, так і поза ним, поки не проявили себе в якості самостійних і рейтингових лідерів.

Новому лідерові потрібна історія успіху

Отже, наразі на вітчизняному політичному горизонті не простежується потенційний "український Макрон". Але звідки можна чекати його появи?

Володимир Фесенко наголошує, що український виборець дуже консервативний і досить вибагливий ( «не повіріть, поки НЕ перевіріть"). Більшість наших виборців проголосують або за яскраву і харизматичну фігуру, або за політика зі своєю історією успіху, додає автор.

У нашому випадку оптимальний варіант - яскравий міністр-реформатор. До речі, сам Макрон свою політичну кар'єру починав саме у цій якості. Але і на цьому полі поки не видно відповідних персонажів, хоча вони ще можуть з'явитися.

Ми його зліпимо з того, що було

Якщо "український Макрон" про себе заявить сам, то ми це побачимо, а далі будемо оцінювати його відповідність нашим очікуванням. Але якщо цього не станеться, то прихильникам даної політичної моделі доведеться вибирати з того політичного матеріалу, який є в наявності. Насправді мова йде не стільки про потенційних прихильників гіпотетичного "українського Макрона", скільки про виборців, у яких є досить чітке уявлення про те, кого вони не будуть підтримувати на майбутніх президентських виборах (Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, Олег Ляшко і т.д. і т.п.), але які ще не визначилися за кого вони будуть голосувати, хоча мають невиразні інтенції у вигляді очікувань нового проєвропейського лідера ...

І якщо виходити з запиту на умовного "українського Макрона" суто політтехнологічно, то кандидатом на пост Президента від цієї політичної ніші доцільно висувати не діючого політика, а яскравого і успішного представника неполітичною середовища. Таким чином може бути продемонстровано дистанціювання від нинішньої політичної еліти.

«Ключова умова - хто тоді повинен вибирати претендента на роль українського Макрона, точніше кандидата, альтернативного нинішнім політичним елітам? Якщо це будуть самі політики, які претендують на лідерську роль (Саакашвілі, Садовий, Гриценко), тоді цей проект буде приречений на провал. Якщо вже діяти по-новому, то середовищем і інститутом відбору "українського Макрона" (альтернативного кандидата) повинні стати самі виборці, зацікавлені у такому виборі і які об'єднаються у широкий суспільно-політичний рух. У реального Еманнуеля Макрона ситуація була зовсім інша - він створював свій рух під себе. Але це дуже по-українськи. І в наших умовах подібна політична модель себе дискредитувала. "Українського Макрона" доцільно висувати знизу. І якщо йти цим шляхом, то в якості процедури відбору можна використовувати "праймеріз" (первинні вибори). Саме праймеріз на останніх президентських виборах в США перетворили Дональда Трампа з політичного маргінала в майбутнього Президента США. Щось подібне можливо і в нашому випадку, якщо це будуть справжні первинні вибори, а не їх імітація. Коли і як проводити ці вибори - питання організації, ресурсів і відповідних політико-правових технологій. Відразу обмовлюся, праймеріз не гарантують вибору дійсно нового і оптимального (з політтехнологічної точки зору) кандидата. У тій же Франції праймеріз республіканців і соціалістів визначили не самих ефективних кандидатів на президентські вибори (за оцінками експертів і за результатами першого туру виборів). Але в наших умовах праймеріз перед президентськими виборами можуть стати інноваційною політичною технологією, яка здатна істотно змінити українську політику. Звичайно, описувана модель дуже ідеалістично і в разі своєї реалізації зіткнеться з масою підводних каменів, об'єктивних складнощів і суб'єктивних протиріч. Для початку проблема полягає в тому, хто всім цим буде займатися? І відповіді на це питання також поки немає», - наголошує блогер.

Електоральні обмеження для українського Макрона

Запит на "українського Макрона" буде характерний першочергово для виборців молодого та частково середнього віку, переважно з середовища міського середнього класу, орієнтованих на європейські цінності. А ця електоральна група у нас досить обмежена (орієнтовно, і по максимуму - близько 20%). Цього недостатньо для перемоги на виборах, але при ефективній консолідації цієї електоральної групи голосів може вистачити для виведення відповідного кандидата у другий тур президентських виборів. Але, швидше за все, за голоси цих виборців боротимуться відразу кілька кандидатів.

Однак, головна електоральна проблема для умовного "українського Макрона" полягатиме зовсім в іншому - суспільний запит на європейське оновлення української політики істотно поступається (у кількісному вираженні) запиту на соціальний і політичний популізм, на швидке і чудодійний рішення всіх існуючих проблем.

Вибори як змагання рольових номінацій

Вибори - це завжди парад й рівна конкуренція різних рольових номінацій. У нашому випадку "український Макрон" в 2019 р може змагатися з "українською Жанною д'Арк" або "Маргарет Тетчер", "бравим полковником" або навіть генералом, "полум'яним борцем з корупцією" (таких може бути відразу декілька) і навіть "українським Трампом". Список потенційних політичних ролей-образів можна продовжити і далі.

«Маю надію, що при цьому вибори глави держави не будуть схожими на конкуренцію "Ленінів" і "Наполеонів" в психлікарні. Такою жорсткою аналогією я навмисно заземлюю тему "українського Макрона". Не варто нам зациклюватися на привабливому образі молодого французького політика. Не будемо шукати зразок пророка і політичного провідника в чужому вітчизні. Досить імовірно, що "український Макрон" так і не з'явиться. Зрештою, Україна не тільки не Росія, але і не Франція. До того ж, ще невідомо, наскільки успішним виявиться реальний Макрон на посаді Президента Франції», - наголошує автор.

Вибирати нам належить Українського Президента, відповідного особливостям національної політичної культури та специфіку завдань, які йому доведеться вирішувати. Головне, щоб у нас був реальний і достатній вибір, і щоб до свого голосування ми поставились максимально відповідально.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---