Депутатів Луцькради запідозрили у земельній оборудці?

В обласному центрі Волині чергова земельна оборудка. На цей раз її жертвою став луцький інвалід. Земельна ділянка, на якій усе життя мешкала сім’я Комариць, сподобалась більш підприємливим господарям. То ж частину майна без попередження передали новим власникам, інформує ТРК «Аверс».

Ще у 50-их роках виробничий кооператив «Прилуцький» на вулиці Гущанській виділив учаснику війни Степану Комариці півгектара землі. Голова сім’ї звів тут невеличку хатину. Решту території родина використовувала під садівництво. У 76-му учасника війни не стало. Земля та будинок у спадок залишились дітям.

Так би і передавалась ділянка та будинок ветерана війни у спадок, якби землі біля паркової зони не почали користуватись популярністю. Зараз ці півгектара мали належати онукам Степана та Катерини Комариць. Та два роки тому, «небайдужі» до чужого добра управлінці знайшли на «золоті» сотки нових вигідніших претендентів. Без відома господарів, присадибну ділянку, за рахунок якої годувались троє дітей та їхній батько-інвалід, реалізували для інших осіб. Коли господарі заходились з’ясовувати чому до них навідуються потенційні покупці, дізналися: дідові угіддя на сесії Луцької міської ради ще торік передали новим господарям.

В муніципалітеті нікого не збентежило, що на неприватизованій ділянці розташований будинок, де ледь кінці з кінцями зводить інвалід та його троє дітей. Коли люди намагалися з’ясувати на якій підставі влада забирає у них останнє, то їх просто виштурхали з міської ради: «Я зайшла другий раз. Другий раз мене також випровадили. Сказали, що ви тут хочете, що ви морочите нам голову...? Ідіть звідси, ідіть Вас ніхто не запрошував», - зауважила Катерина Матюшенко.

Луцький міський голова Микола Романюк відмовився коментувати ситуацію.

Як розповів, голова земельної комісії та депутат міської ради Володимир Никитюк, землі учасника війни безкоштовно виділили двом громадянам Миколі Козяру та Галині Солтисюк, чиї родичі колись мешкали на Гущанській: «Дали двом громадянам по 10 соток землі, це їхні родичі мали там великі шматки землі. То вони отримали по 10 соток… Родичі жили, мали довідки, документи».

Проте, як переконують місцеві старожили, про ніяких Солтисюк та Козяр, яким віддали землі ветерана, ніколи не чули. З 50-их років тут мешкали Комариці, а тепер їхні онуки Осіпенки. Сусідка Євгенія Степанюк розповіла: «І садок був хороший, доглядали і все. А тепер чужа людина прийде і буде користуватися… То не те що несподівано, то взагалі крик душі. Що хтось чужий прийде з якимись статками великими, забере і буде користуватися тим».

Якщо поцікавитись на якій підставі передавались УМОВНО «безкоштовні» сотки біля паркової зони, то одразу стає зрозуміло - це чергова земельна оборудка. Знайти нових господарів виявляється не так просто. В заявах громадян Солтисюк та Козяр, відсутні їх персональні дані. Заяви написані в один день та схоже однією рукою. Підписи однієї й тієї ж особи помітно різняться. Журналісти ТРК «Аверс» з’ясували, що громадяни, на яких оформили землю, мешкають у селі Жидичин Ківерцівського району.

Жидичинський сільський голова Олег Данкевич розповів: «В селі Жидичин, на вулиці Богдана Хмельницького, 45, проживає Солтисюк Галина Миронівна. Вона проживає одна в будинку. Проживає довгий час, вона корінна наша жителька… Вона 1935 року народження». Знайомі у селі і з Миколою Козярем. І він і Галина Солтисюк дуже поважного віку. Пенсіонерам під 80 років. Як розповідають місцеві, ці селяни не є родичами та щоб товаришували теж не помічали. Єдине, що їх об’єднує, так це те, що і бабуся і дідусь через хворобу останні кілька років майже не ходять.

Журналісти вирішили дізнатись чи знають Галина Миронівна та Микола Пилипович, що вони в минулому році отримали від Луцької міської ради по десять соток безкоштовної землі під забудову. В будинку, де проживає Галина Солтисюк ніхто не відчинив двері. Як розповіли сусіди, стареньку часто зачиняють в оселі родичі. Ми зв’язались із її донькою. Жінка схоже не надто поінформована про справи матері.

Телефонна розмова з донькою Лідією Мулярчук: «Виділяла міська рада?-Так. - Вона сама писала заяву в міську раду? - Так, вона писала. То вона там хотіла помогти...внуку. - За скільки хочете продати? - Я не знаю, я дуже далека від таких проблем. - Ну а хто тоді допомагає вашій мамі займатись цим всім. Ви ж кажете, що вона дуже хвора, не ходить? - Ну...Є агенство є агенство, є люди, які займаються цим ділом. - Як нам повідомили, ваша мама там мешкала на Гущанській? То це неправда, так? - Ні, ні, ну звичайно що ні». В будинку, на який вказали сусіди, Миколу Козяра теж зустріти не вдалося. Онука каже, він зараз живе у Луцьку. Адресу назвати не може. Дідусь, як і Галина Солтисюк, ніколи не мешкав на Гущанській, він з Рівненщини. Зі стареньким журналісти зв’язались телефоном. Коли ветеран почув про що йдеться почав хвилюватися та розповідати про свій тяжкий стан здоров’я.

Проте, навіть якщо і повірити, що стареньким із Жидичина дійсно надали земельні ділянки під забудову у Луцьку, то не зрозумілим стає інше. Громадяни мають право на одну безкоштовну приватизацію землі. А у Галини Солтисюк вже є наділ у Жидичині. Голова земельної комісії, депутат Луцької міської ради Володимир Никитюк розповів: «Воно перепровіряється, тому що, якщо та Солтисюк, просто напросто за гроші в когось купила хату із землею і має державний акт на Солтисюк, це не приватизація - це за гроші». Єдине, що може відповісти голова земельної комісії потенційним безхатькам, це те, що дії міської ради перевірили всеможливі інстанції. Нічого не знайшли. А значить справедливістьна їхньому боці: «Голова земельної комісії, депутат Луцької міської ради… То що виходить всі депутати, служби, прокуратури, УБОЗи неправі, а правий один чоловік? ...ну самі подумайте!». Аргумент беззапреречний.

Тим часом родина Осіпенків, яку не хочуть помічати, і далі мешкає на Гущанській в аварійному будинку. Вони бояться, що скоро їх і звідси «попросять», а дідове помешкання знесуть, ніби і не було нічого: «Страшно живеться, зараз прийдуть, заберуть і виженуть на вулицю… В шоці, не знаю, стільки років бабушка, дєдушка, а тут прийшли, сказали, що якісь депутати собі забирають землю, будуть строїтися», - сказала Ірина Осіпенко. 20 соток на Гущанській в інтернеті нині продають як одну земельну ділянку. Оцінюють її у 200 тисяч гривень. Це ще один доказ того, що за усім цим стоїть одна людина. Як розповідають місцеві, не раз тут бачили депутатів міської ради.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---