«Дідусь відвів на футзал, а мама думала, що я ходжу на теніс». Онука Віталія Кварцяного – про його тренерські конспекти та емоційність

Онука легендарного тренера «Волині» Віталія Кварцяного 23-річна Анастасія Кварцяна пішла стопами дідуся та нині працює тренером з фізпідготовки у «Металісті 1925-Житлобуд-1» і дівочій збірній України U-17.

Нещодавно вона дала перше в житті інтерв’ю «Українському футболу», у якому, зокрема, розповіла про дитинство, стосунки з дідусем, його тренерські конспекти та емоційність.

У дитинстві Анастасія Кварцяна мріяла стати футболісткою, зокрема цьому сприяв і Віталій Кварцяний, а ось мама та бабуся були проти такого захоплення дівчинки.

«Зараз розкажу вам мою найулюбленішу історію. Мені було років 11. Дідусь знав про моє захоплення і відвів мене на футзал, тому що в Луцьку не було великого футболу для дівчат. А мама та бабуся були проти, вони думали, що я ходжу на великий теніс. У сумку для тенісу я складала бутси, щитки для футзалу. Але в один прекрасний момент мама вирішила розібрати цю сумку і побачила, що там є. Вона запитала: «То ти на теніс ходиш чи все-таки на футбол?» У підсумку ми з дідусем отримали на горіхи. Ось так мою футбольну кар’єру швидко закрили і мене віддали на фітнес», – пригадала Анастасія Кварцяна.

Вона зауважила, що, напевно, мама і бабуся вважали футбол не дівочою справою. Попри це, все дитинство Анастасія провела у дворі з м’ячем.

«Поки я не наб’ю м’яч сто разів, додому не поверталась. Купу разів поцілювала м’ячем у балкони, сусіди скаржилися, у мене відбирали м’яч, але знаходила виходи, щоб грати. У дворі я постійно грала з хлопцями», – каже онука легендарного тренера.

Читати ще: У центрі Луцька створили мурал з футбольною зіркою Віталієм Кварцяним

Практично все дитинство вона провела з Віталієм Кварцяним на тренуваннях. Анастасія не приховує, що їй було це цікаво, вона за змоги навіть поїхала б на збори, але зрозуміло, що маленьку дівчинку ніхто не взяв би.

«У батьків не було шансів не пустити мене на тренування з дідусем. Вони були тому раді, аби тільки не грала. З того часу мені найбільше запам’ятався височенний воротар Ісса Ндойє, у якого був зріст 202 см. У мене досі перед очима момент, як він рукою викидає м’яч далі від центру поля. Також запам’яталось, як футболісти «Волині» возили мене в квадраті», – зауважила Анастасія Кварцяна.

Дівчина розповіла, що попри емоційність Віталія Кварцяного у стосунках з футболістами, вдома він – зовсім інша людина, ніколи не дозволяв собі підвищити голос на неї.

«Його емоційність на роботі ніколи не була награною. Він такий і є, але вдома зовсім інший. Дідусь дуже спокійний, добрий і щирий, з хорошим почуттям гумору. Вдома він любить читати й багато дивиться футбол. Я дуже багато чого в нього навчилася. Це саме дідусь прищепив мені любов до футболу. Я дуже хотіла б піти його стопами, – каже Анастасія Кварцяна та додає: – Якщо дідусь – голова сім’ї, то бабуся – шия, на якій вона тримається. Вона дуже сильна і мудра людина, яка пройшла з дідусем весь його футбольний шлях. У бабусі також дуже сильний характер».

Читати ще: Віталій Кварцяний знову очолив Асоціацію футболу Волині

Дівчина не приховує, що вона, як і Віталій Володимирович, – емоційна людина:«Я також доволі емоційна, але в жорстких висловлюваннях, напевно, стримувалась би. Однак не завжди. Мене теж може прорвати. Футбол – це емоційна штука, і не завжди можна стримати себе. Думаю, що гени дідуся в мене присутні. Але на пресконференціях я була б спокійніша, а на полі, можливо, була б і копією дідуся, але без матів. На футболісток я кричала б, але без нецензурної лайки».

Повертаючись до теми тренерства, Анастасія Кварцяна зауважила, що у неї є конспекти дідуся, які вона досі вивчає та розбирає.

«Думаю, його конспекти стануть мені в пригоді», – каже тренерка.

Зараз Анастасія Кварцяна нечасто бачиться з дідусем:«Я в Києві, а дідусь у Луцьку. Але коли в мене випадають три дні вихідних, то я відразу стараюсь поїхати додому і зустрітися з рідними. Ми постійно з дідусем розмовляємо телефоном».

Дівчина наголошує, що ніколи не використовувала прізвище для досягнення якихось цілей.

«Ніколи не зазнавалася, що в мене прізвище Кварцяна. Я дуже ціную своє прізвище, тому що мій дідусь багато чого домігся. Я теж хочу домогтися всього сама, а не за допомогою прізвища», – резюмувала Анастасія Кварцяна.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---