На Волині на місці військових об’єктів - монастир. ФОТО

На території колишнього засекреченого військового містечка, що було одним із місць дислокації ракетних військ Збройних сил, «виріс» Свято-Троїцький жіночий монастир. Він розташований серед лісу, за 7 кілометрів від села Старосілля Маневицького району.

За 7 років напівзруйновані, закинуті й захаращені приміщення стали справжньою святинею. Тепер тут людяно, гамірно, особливо влітку. Адже на базі монастиря розташований табір для дітей - вихованців недільних шкіл.


Свято-Троїцький жіночий монастир заснував митрополит Луцький і Волинський Ніфонт. 1 березня 2006 року сюди привезли троє насильниць Стрітенського жіночого монастиря, що в Михнівці, і вони розпочали послух на цьому місці.

Сам владика Ніфонт благословив будівництво собору на території жіночого монастиря

«Так, раніше тут була військова частина. І зараз, буває, приїжджають люди, які тут працювали і жартують, що тепер на цій території інші війська – війська духовні», - розповідає інокиня Іульянія.

«7 років тому приїжджав сам владика подивитися територію. Спадщина нам дісталася у такому страшному вигляді. І він привіз для благословення ікону Святої Троїці, оскільки монастир Свято-Троїцький. А заплаканим сестрам сказав слова: «сеющие слезами, радостью пожнут». З того часу, після вечірнього благословення, з іконочкою Святої Троїці ходимо навколо монастиря, незважаючи на жодні погодні умови - з дощем, снігом», - усміхаючись, каже матушка.



«Спочатку й води у нас не було. Привозили її в бочках. І електрики не було, користувалися свічками або електрогенератором. А 27 травня 2006-ого була закладка каменя під будівництва храму. Хоча храм будувався не з «нуля». Середня частина була – це корпус колишньої військової частини. Добудували лише притвор і вівтар. І через півроку вже освятили храм», - пригадує інокиня.


Зі слів настоятельниці храму, у вересні цього року вже заливатимуть фундамент під собор, і закладуть камінь під будівництво маленької дерев’яної обителі. Це подарунок владики Ніфонта на честь монастиря та Іверської ікони Божої Матері, яку написали на Афоні спеціально для старосільського монастиря.

Найбільше дітей цікавить життя послушниць і самого монастиря

«Уже 5 років на території монастиря існує дитячий табір. Мета – духовно естетичне виховання дітей. Приїжджають юнаки та юнки з недільних шкіл, віком від 7 до 14 років. За літо у нас 5 заїздів по 80 чоловік кожен. Дітям подобається у нас і буває, що одні й ті ж приїжджають і на другу зміну. Окремо від них приїжджають діти-інваліди з реабілітаційного центру Луцька», - розповідає інокиня Іульянія.


Зі слів матушки, у жіночому монастирі зараз служать сестри-послушниці, монахиня, інокиня – усіх семеро. Мають невеличке господарство – город, пасіку, теплицю, клумби, корову і поросят.

«Дітьми, які до нас приїжджають, опікуються свої працівники. Кожну зміну священик повинен бути, педагоги, фізрук, лікар, поварі. Але іноді ми їм даємо молоко чи інші продукти зі свого господарства. За зміну діти сповідаються і причащаються. А також приходять до сестер в гості. Ми їм влаштовуємо солодкий стіл. Вони спілкуються з матушкою. Їх найбільше цікавить життя монастиря і матушок.




Кожен третій заїзд у дитячому таборі - міжнародний

Також ми з дітьми влаштовуємо духовні бесіди. Педагоги з ними займаються малюванням, бісероплетінням, приходять на послушаніє за бажанням на кухню, в коровник», - розповідає інокиня Іульянія.

Зі слів настоятельниці, у табір приїжджають із різних куточків України. А от кожен третій заїзд – міжнародний і приїжджали діти з Чехії, Словаччини. Цього річ їх було 15.

Зараз на території обителі здійснюються ремонтні роботи - поруч із храмом будують погреб та огорожу.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---