Понад 4 роки у полоні: у Луцьку зустріли звільненого захисника Олександра Пришка

Сьогодні у Луцьку на Замковій площі зустріли звільненого з російського полону бійця 204-ї бригади тактичної авіації, волинянина Олександра Пришка.

Захисник повернувся на рідну землю під час останнього обміну військовополоненими 26 червня 2026 року. Тоді у межах формату 160 на 160 повернулося додому троє волинян – Андрій Кулініч (1996 року народження, із села Іванівка), Павло Літвін (1999 року народження, із села Гірка Полонка) та Олександр Пришко (1990 року народження, із села Тарасове). Усі вони перебували в неволі ще з 2022 року.

На площі зібралися рідні, друзі, представники влади, побратими та небайдужі лучани, щоб привітати захисника, висловити йому підтримку та подякувати за стійкість.Чимало волинян долучаються до зустрічі звільнених бійців ще з однієї причини – дізнатися чи не бачили їхніх рідних у полоні.

Серед них – сімʼя Анастасії, її дядько Микола Шумчук, військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади вважається безвісти зниклим з 2023 року.«Прийшли сьогодні з радісної події, зустрічаємо нашого земляка на рідній землі, проте водночас для нас це також ще одна надія, що можливо наших рідних бачили у полоні», – зазначає дівчина.

На зустрічі звільнених бійців приходить і пані Люба, її племінник Богдан Калинович зник у травні цьогоріч.

«Ми надзвичайно раді вітати Олександра вдома, віримо, що і наш Богдан теж найближчим часом повернеться на рідну землю і ми всі дочекаємося наших рідних вдома», – додає пані Люба.

Батько звільненого захисника Микола Пришко побажав кожній родині відчути те ж саме, що він відчуває сьогодні.«Усі українці обовʼязково повернуться додому, треба завжди вірити, адже лише віра, молитва та батьківська любов тримали мене і я дочекався. Я знаю, як це тяжко: не спати ночами, жити невідомістю, тому кожному бажаю, щоб їхні рідні повернулися живими та здоровими. Я теж служив добровольцем, бо як можна сидіти вдома, коли наші діти воюють. 18 травня 2022 року я був на Лимані, і в цей час син вже перебував у полоні. Коли подзвонили зі служби безпеки і повідомили, що син перетнув кордон і вже на території України – я плакав, це емоції, які неможливо передати, але усім хто чекає – бажаю це відчути на собі», – поділився батько Микола.В свою чергу, Олександр зазначив, що попереду його чекає реабілітація та відновлення, але найголовніше, що тепер він перебуває в оточенні найрідніших людей.

«Емоції не передати, у Луцьку я не був з 2021 року, перебував у відрядженні, а потім – полон. Змінилося місто, змінилися люди, але надзвичайно приємно повернутися додому, дуже скучив за сімʼєю. Тримала думка, що вдома мене чекає батько, який мене виховав і, звичайно, те, що ми українці і живемо в найкращій країні. Ми з хлопцями до останнього не вірили, що нас звільнили, думали може перевозять на інше місце, але коли вже перетнули кордон, то ці емоції забути неможливо», – пригадує Олександр Пришко.Принагідно, депутат міської ради Роман Кравчук вручив військовослужбовцю сертифікат на 50 тисяч гривень для початкового відновлення. Це вже тридцять девʼятий вручений сертифікат від міської ради, проте вперше його передали в урочистій атмосфері.

Насамкінець Олександр прийняв вітання від усіх присутніх, підписав прапори та подякував за теплу зустріч.

Христина КРОТ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---