Еліта суспільства – медики – змушені займатися жебрацтвом, - Башкаленко

Визначення «безплатна медицина» все часіше викликає іронічну посмішку у наших співгромадян. Адже після звернення до лікарень багато хто на власному досвіді переконався, що безплатного вже давно нічого нема.

Хто є заручником ситуації із безплатною медициною, благодійними внесками – розповів перший заступник голови Волинської облдержадміністрації Олександр Башкаленко.

- Прокоментуйте, будь ласка, рекомендацію Антимонопольного комітету щодо дотримання медичними закладами чинного законодавства під час збору добровільних благодійних внесків від громадян. Рік тому Ви активно виступали проти благодійництва у лікарнях, подавали депутатські запити ініціювали перевірки. Чи зміниться на Вашу думку відтепер ситуація із завуальованими платними послугами, коли її будуть нібито контролювати, і якою є альтернатива добровільно-примусовим внескам у лікарнях?

- Думаю ситуація не зміниться допоки не зміниться законодавство. Рік тому до мене, як до депутата обласної ради, звернулися волиняни зі скаргою, що їх не захотіли обслуговувати у лікарні допоки вони не сплатять благодійних внесків.

Мене це, м’яко кажучи обурило, бо справді переді мною були бідні селяни, яких хвороба привела до міста. У медичному ж закладі у них хотіли забрати останні копійки, замість надання першої допомоги, і це все під прикриттям благодійних внесків.

Я все добре розумію, що держава фінансує медичну галузь тільки наполовину. Але вихід є завжди, який, до речі, може задовольнити обидві сторони.

- А які наслідки сьогодні дає, так звана, благодійність у лікарні?

- Із одного боку – людина, не маючи грошей, повинна помирати на коридорі лікарні. З іншого - медики – еліта суспільства, в свою чергу займаються жебрацтвом. Адже змушені принижуватися, просити у пацієнтів гроші, бо так сказало вище керівництво. Я думаю такій благодійності не місце у лікарнях, і не місце там тим керівникам, які її ініціюють.

Враховуючи недостатнє фінансування галузі, Кабінет Міністрів дозволив лікарням займатися фінансово-господарською діяльністю з метою збільшення коштів, необхідних для фінансування лікарні.

Офіційні надходження від такої діяльності все ж не покривають необхідний для нормального забезпечення роботи лікарні мінімум. Додатково залучаються певні кошти неофіційним шляхом. Втім, їх рух та цільове призначення проконтролювати неможливо.

- Хто сьогодні належним чином контролює благодійництво у медицині?

- Ніхто. Перевіривши, і то тільки поверхнево, діяльність благодійних кас органи прокуратури фіксують фінансові зловживання, примусові збирання поборів. Всі знають, що левову частку свого лікування пацієнти оплачують самотужки, ліки, обстеження і не тільки.

- І при цьому ще треба здавати благодійні кошти, то куди ж вони йдуть?

- Думаю, лише залишки потрапляють на потреби медзакладів. Тому я категорично проти вимагання благодійних внесків.

Треба починати зароджувати страхову медицину, нехай поетапно, але щось треба робити.

Цього року у Волинській області на потреби медицини виділили понад 273 мільйона гривень. Це майже на 48 мільйонів більше, ніж у минулому році. Знаю, і цих грошей не досить. Але, повірте, і ними треба розпорядитися по-господарськи. І головне – прозоро.

Альтернативу, особисто я вбачаю у впровадження обов’язкового соціального медичного страхування. Це буде додаткове джерело фінансування медицини, окрім бюджетного.

Гроші з державної казни спрямовувалися би на утримання медичних закладів, гідні зарплати лікарям. Все інше, насамперед, кошти від медичного загальнообов’язкового страхування – на лікування, тобто, на більший перелік медикаментів, на кращу базу діагностики і обстеження. Так є сьогодні і в Польщі, і в країнах Балтії, і в Молдові, і в Росії.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---