Газові свердловини на Волині: голови болять, а пільг немає

Газові свердловини на Волині є тільки в одному районі – Локачинському. Розташовані вони за два кілометри від села Марковичі. Люди, які проживають тут, скаржаться на постійний головний біль, алергічний кашель та високий тиск. Місцеве населення для своїх потреб використовує тутешній газ.

Роками за посередництвом депутатів різних рівнів громада пише звернення і в органи влади, і в компанію «Львівгазвидобування», яка розробляє свердловини, з проханням надати їм пільги на оплату блакитного палива. Однак домогтися нічого не можуть.

Про це йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №16 від 19 травня 2016 року.

Газ горить не блакитним, а червоним полум’ям

Марковичівський сільський голова Федір Нижник розповідає, що газ у них почали видобувати ще в 1999 році. Потужність родовищ дозволяє забезпечити цим видом палива більш як сорок тисяч сімей щороку. Сьогодні місцевий газ для своїх потреб використовують 18 населених пунктів, які газифікували тільки 9 років тому. Це Марковичі, Міжгір’я, Роговичі, Шельвів, Гранатів, Войнин, Линів, Бубнів, Затурці, Маньків, Зубильне, Сирнички, Семеринське, Юнівка, Великий Окорськ, Малий Окорськ, Квасовиця та Вілька Садівська. Домагалися люди газифікації понад шість років поспіль.

Сільський голова Федір Нижник роками веде переписку з урядовцями щодо відстоювання прав місцевих жителів

Локачинський газ містить сірку. Для його комплексного очищення ще у 2002 році тут встановили спеціальне обладнання. Після обробки домішки спалюють. У цей час над газовими свердловинами добре вид­но чорні хмари диму, які «висять» там кілька тижнів. Люди кажуть, що саме в цей період повітря найбільше насичується сіркою.

Виконувач обов’язків завідувача дошкільного навчального закладу Галина Новосад розповідає, що діти часто хворіють, постійно скаржаться на голов­ний біль, кашель, мають збільшені щитоподібні залози. Із 320 жителів села – семеро онкохворих.

Галина Новосад

«Помітила, що серед діток – багато алергіків, – каже Галина Іванівна. – А пільг на лікування та оздоровлення немає жодних. У нашому селі навіть садові дерева перестали плодоносити, вони всихають. А за газ ми сплачуємо, як і всі. За будинок площею 100 квадратних метрів узимку платила 500-600 гривень. Я – вдова, діти живуть окремо, зарплата 2000 гривень. Зважаючи на подорожчання, не знаю, що робитиму».

Громада села Марковичі скаржиться на проблеми зі здоров’ям і відсутність будь-яких пільг

Люди зауважують, що газ горить зовсім не блакитним, а червоним полум’ям. Це наочний доказ того, що він містить чимало сірки.

«Ми зверталися в Ковель у Держстандартметрологію, аби фахівець провів експертизу газу. Його не пустили навіть на територію свердловин», – зазначає Галина Новосад.

У тому, що газ горить червоним полум’ям, ми переконалися на власні очі, побувавши у Марії та Анатолія Рижуків. Люди вже старшого віку. Живуть тільки на пенсію. Газ оплачують за субсидією. «У зимовий період її дали на ліміт у 600 кубометрів, – каже бабця. – Сплачували трішки більш як 260 гривень. У літній час цей ліміт – 36 кубометрів, а їх, звичайно ж, замало. Адже потрібно варити їсти для хазяйства, а не лише собі».

Марія Рижук не розуміє, чому за газ вона платить таку величезну ціну, живучи поблизу газових свердловин

Жителька села Марковичів Світлана Голядюк також підтверджує, що у літній період їхня сім’я споживає щонайменше 50 кубометрів газу.

Дідусь Анатолій Рижук каже, що незадовго після того, як у районі почали видобуток, в нього погіршилося здоров’я. Симптоматика така, як і у всіх – кашель та головний біль.

Анатолій Рижук

Переговори з «Львівгаз-видобуванням» тривають роками Разом із марковичівським сільським головою Федором Нижником та керівником Локачинської районної організації політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» Василем Демидюком ми їдемо до газових свердловин. Дороги тут – це численні ями, які подекуди досягають чималих розмірів.

Голова каже, що все це – результат використання місцевих шляхів великогабаритною геологічною технікою, вага якої часом сягає 40 тонн (!). Та й це ще аж ніяк не всі наслідки. Люди кажуть, коли спецавтівки прямують до свердловин, у їхніх будинках тремтять стіни, в них утворюються тріщини.

Як бонус – працевлаштування місцевих на свердловинах – теж не аргумент. Адже тільки троє людей з Марковичівської сільради їздять туди на роботу.

Газовий промисел

«На території нашої сільради – 20 свердловин, 18 із яких працюють, – розповідає сільський голова Федір Нижник. – У розробці перебувають ще дві. «Львівгазвидобування» за використання землі платить 21 тисячу гривень податків, які надходять у наш бюджет. З екологічного податку тут лишається тільки 25 відсотків, а це – 23 тисячі щокварталу. Решта суми надходить у Київ. Хотів би, аби ми нарешті підписали угоду між сільрадою, райрадою та з іншого боку «Львівгазвидобуванням» про надання щорічної матеріальної допомоги на розвиток наших закладів соціальної сфери. У 2008 році нам дали 280 тисяч гривень для добудови класних кімнат у приміщенні дитсадка, де розташована початкова школа. У 2010 році виділили кошти на добудову дороги до ФАПу, у 2016-му – 73 тисячі на заміну вікон та дверей у ДНЗ. Останню допомогу випрошували більш як рік».

Тому невипадково, як каже голова, люди почуваються прохачами. А якби мовчали – не мали б і того. Тому оформлення відносин сільської ради та «Львівгазвидобування» у правовому полі дуже важливе.

Поблизу приміщення сільської ради, яка, до речі, розмістилася у звичайній одноповерховій хатинці, – недобудоване приміщення. Тут, кажуть люди, вони мріють створити соціально-культурний центр, де були б клуб та бібліотека. Зводити стіни цієї споруди розпочали ще у 1991 році. На добудову потрібно близько двох мільйонів гривень. Ці кошти якраз можна було б залучити як допомогу від «Львівгазвидобування».

Однак уже багато років поспіль конструктивного діалогу налагодити не вдається. Незалагодженим лишається не лише це питання.

Першочергова проблема – це встановлення пільгового тарифу на спожитий газ та на електроенергію, оскільки місцеві проживають поблизу газового родовища і блакитне паливо видобувають безпосередньо на території Марковичівської сільської ради. Із цим питанням, каже місцевий житель Руслан Вронський, громада зверталася вже не в одну інстанцію.

Руслан Вронський

«Їздив у громадські приймальні Кабміну, Верховної Ради, Секретаріату Президента, але результату – жодного, – каже сільський голова Федір Нижник. – Отримуємо лише відписки. Наприклад, згідно із відповіддю Національної комісії регулювання електроенергетики України, природний газ, який видобувається на цій території, безпосередньо не постачається населенню, яке проживає у цьому регіоні, а подається через газотранспортну систему загальними потоками разом з транзитними обсягами. Але це неправда. За добу в нас видобувають 74 тисячі метрів кубічних газу, коли потреба для сіл усього напрямку в літній період 400, у зимовий – 5 тисяч кубометрів. За добу у нас виробляється 90 тисяч кВт електроенергії, яка постачається в загальну мережу через «Волиньобленерго». Але за світло ми платимо так, як і всі».

«На нашу думку, газ, який ми споживаємо, має низьку калорійність, – провадить Федір Іванович. – Але ПАТ «Укртрансгаз» зазначає, що якість природного газу, який нам постачають, відповідає вимогам ДСТУ. Людям важко зрозуміти, чому ціна за куб газу – 7 гривень при пенсії 1200... І це у селі, де його видобувають. Жителі мене неодноразово попереджали: якщо тарифи на газ не зміняться, то вони будуть страйкувати, перекриють дорогу і не дозволять спецтехніці проїхати на свердловину».

Голова локачинського УКРОПу Василь Демидюк зауважує, що з відповідними депутатськими зверненнями до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, звертатимуться й депутати від їхньої політичної сили.

Довідково. Голова Локачинської районної організації політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» Василь Демидюк розповідає, що, будучи головою районної ради, у 2015 році ініціював звернення і до Кабміну, і до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо встановлення пільгової ціни на газ для населення, яке споживає його безпосередньо із промислу.

Василь Демидюк

«Така практика в Україні є – у селищі Солотвині Закарпатської області. Там населення платить на 20% дешевше. Ми просили такі ж пільгові умови, – каже Василь Ілліч. – Однак нам відписали, що газ у нас – якісний, має велику калорійність, відповідає всім стандартам, тому пільги не буде».

«Із цих газових свердловин передбачена проектна потужність 1100 тонн викидів на рік, – продовжує Василь Демидюк. – Згідно із даними моніторингу, викидів менше. Але локачинський газ має високий вміст сірководню, що негативно впливає на здоров’я людей та екологічну ситуацію. Компанії, які працюють із надрами, отримують надприбутки, а люди не мають нічого. На мою думку, на державному рівні мають бути передбачені кошти для розвитку тих територій, де відбувається таке видобування, а податки від видобутку – залишатися на місці. От, до слова, село Холопичі досі не газифіковане, оскільки треба кошти на три кілометри трубопроводу».

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект

Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Ольга МАКСИМ’ЯК.

Фото автора

P. S. Додамо, у Волинській обласній раді закликають зареєструвати підрозділ ПАТ «Укргазвидобування» на території області, щоб Волинь більше не втрачала мільйони гривень податків від видобування газу. Читайте про це детальніше у матеріалі «Видобувачі газу на Волині «добуватимуть» гроші для області?»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---