Єпископ Михаїл співслужив у соборі, який не використовувався за призначенням 70 років

День пам’яті своєї покровительки – святої великомучениці Катерини – відзначила 7 грудня чернігівська козацька громада УПЦ КП. Уперше за понад 70 років, протягом яких ця культова споруда не використовувалася за призначенням, у Катерининському соборі було престольне свято, – інформують «Волинські Новини».
Як повідомив сайт Релігійно-інформаційної служби України, урочисту Літургію очолив єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон (Процик), із ним співслужили єпископи Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич), Тернопільський і Бучацький Нестор (Писик), Дрогобицький і Самбірський Матфей (Шевчук), більш ніж десять священиків і три диякони.
Такого велелюддя Катерининська церква, що є кафедральним собором Чернігівської єпархії УПЦ КП, не бачила давно: у храм прийшли не тільки чернігівські козаки, а й кілька сотень городян та представники козацтва з деяких районів області. «Те, що відбулося сьогодні в Катерининському соборі Чернігова, можна вважати чудом. Адже вперше за багато десятиліть мовчання ми прославляємо сьогодні святу великомученицю Катерину, покровительку славного Чернігівського козацького полку. А це знак того, що український дух у нас відроджується і міцніє», – сказав єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон. Владика Матфей висловив упевненість, що віднині Катерининський собор буде осередком української духовності в Чернігові. До престольного свята у храмі встановлено новий тимчасовий іконостас, оскільки досі на його місці були музейні стелажі. Знадвору споруду огороджено парканом: тривають ремонтні роботи. До речі, поряд з огорожею продовжує стояти намет із кількома десятками стійких пікетувальників від УПЦ (МП), які кілька років протестують проти передачі храму УПЦ КП. Проте вчора тут з’явився ще один намет – його напнули козаки для того, аби всі охочі скуштувати козацького куліша могли сховатися від дощу. Адже, як твердять найактивніші тутешні козаки, Катерининка задумувалась і від самого першого освячення була військовою церквою. Кажуть, у давні часи ніби на деякі суто чоловічі богослужіння навіть не допускали жінок.