Із столярів – у артилеристи: історія воїна сталевої сотки
Пан Іван родом з Рівненщини. У цивільному житті він столярував, проте після повномасштабного вторгнення твердо вирішив приєднатися до ЗСУ. Хоча, як розповідає, зробити це виявилося непросто.
Про це пишуть на сторінці 100-ї омбр у Фейсбуці.
Лише через три місяці оббивання порогів місцевого ТЦК Іван отримав зелене світло і став до лав десантно-штурмових військ. Втім, провівши певний час у складі марунових беретів, молодик вирішив піти професійною стежкою брата-артилериста та змінити рід військ. Нині Іван – водій-електрик артилерійської батареї артилерійського дивізіону 100 омбр.
«У ДШВ ти воюєш напряму з ворогом, є ближній контакт. В артилерії ж основне – відпрацювати чітко та якісно і піти непоміченим. Незмінним залишається лише бажання перемогти», – розповів Іван.Читати ще: «Противник у нас дуже серйозний. Мусимо постійно вдосконалюватися», – воїн сталевої сотки
На запитання про те, якою ж він бачить перемогу, впевнено відповів: «Вихід на кордони України 1991 року, — і, усміхаючись, додав: – Можна ще Курську область забрати».Розвантажитися психологічно після виконання бойових завдань бійцю допомагають гумор та посиденьки з побратимами за горнятком ароматної кави.
Удома з Перемогою на Івана чекають рідні: мама Ірина Михайлівна, батько Іван Михайлович, молодший брат Роман і кохана дівчина Анна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пишуть на сторінці 100-ї омбр у Фейсбуці.
Лише через три місяці оббивання порогів місцевого ТЦК Іван отримав зелене світло і став до лав десантно-штурмових військ. Втім, провівши певний час у складі марунових беретів, молодик вирішив піти професійною стежкою брата-артилериста та змінити рід військ. Нині Іван – водій-електрик артилерійської батареї артилерійського дивізіону 100 омбр.
«У ДШВ ти воюєш напряму з ворогом, є ближній контакт. В артилерії ж основне – відпрацювати чітко та якісно і піти непоміченим. Незмінним залишається лише бажання перемогти», – розповів Іван.Читати ще: «Противник у нас дуже серйозний. Мусимо постійно вдосконалюватися», – воїн сталевої сотки
На запитання про те, якою ж він бачить перемогу, впевнено відповів: «Вихід на кордони України 1991 року, — і, усміхаючись, додав: – Можна ще Курську область забрати».Розвантажитися психологічно після виконання бойових завдань бійцю допомагають гумор та посиденьки з побратимами за горнятком ароматної кави.
Удома з Перемогою на Івана чекають рідні: мама Ірина Михайлівна, батько Іван Михайлович, молодший брат Роман і кохана дівчина Анна.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Зніме випуск для «Реальної історії»: журналіст Акім Галімов у Луцьку зустрівся з шанувальниками. Фото
Сьогодні 15:17
Сьогодні 15:17
Євросоюз надав Україні 3,9 млрд євро на дрони
Сьогодні 14:45
Сьогодні 14:45
У PortCity −50% на ранкові розваги у Figli Migli
Сьогодні 14:28
Сьогодні 14:28
Семеро дітей – у лікарні: повідомили про стан травмованих від удару блискавки на Волині
Сьогодні 14:12
Сьогодні 14:12
Вибух в Монако: дружині українського підсанкційного олігарха Єрмолаєва ампутували ноги, – медіа
Сьогодні 13:40
Сьогодні 13:40
За вихідні на Волині спіймали 18 п'яних водіїв
Сьогодні 13:23
Сьогодні 13:23
У Луцьку попрощалися з військовослужбовцем Іллею Панасюком
Сьогодні 13:06
Сьогодні 13:06
На Волині провели в останню дорогу воїна Сергія Полянського
Сьогодні 12:34
Сьогодні 12:34



Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.