Калита й берестечківський ляк: до нематеріальної культурної спадщини Волині внесли ще два елементи

До переліку нематеріальної культурної спадщини Волині офіційно внесли ще два елементи. Тепер їх у списку 54.

Про це розповіла Суспільному провідна методистка з охорони нематеріальної культурної спадщини обласного науково-методичного центру культури Наталія Грабарчук.

До переліку внесли «Традицію випікання калити, що побутує у Перемильському окрузі Берестечківської громади» – обрядово-кулінарну практику, пов’язану з відзначенням Андріївських вечорниць; «Традицію приготування берестечківського ляку» – локальну кулінарну традицію, яку зберігають у родинному середовищі та передають від покоління до покоління.

На розгляд комісії також було представлено «Традицію водіння Кози, що побутує у Лобачівському окрузі Берестечківської територіальної громади», цей елемент зимової обрядовості з театралізованими діями відправили на доопрацювання, повідомила Наталія Грабарчук.

Калита – це традиційна обрядова випічка, яку готують напередодні Андріївських вечорниць. Вона

символізує сонце, тому завжди має круглу форму. Традиція має дохристиянське коріння та пов’язана з уявленнями про природні цикли й шанування світла в період найкоротших днів року.

Готову калиту підвішують під стелею або сволоком, ніби закликаючи та задобрюючи сонце. Калита може бути пісною або здобною, залежно від рецепту та місцевих звичаїв.

Читати ще: Волинське Полісся: у Луцьку презентували унікальні каталоги культурної спадщини краю. Фото

Рецепт пісної калити: 250 мл теплої води, 4 столові ложки меду, 100 г олії, 1 чайна ложка соди (погашеної оцтом), борошно (до утворення еластичного тіста), мак, родзинки, горіхи.

Рецепт здобної калити: 0,5 л молока, 3 яйця, 1 склянка цукру, 100 г масла, 25 г дріжджів, близько 2 кг борошна, сухофрукти, горіхи прянощі (кориця, ванільний цукор).

Спосіб приготування

Процес починається із замішування тіста – спочатку ложкою, а потім руками до м’якої та еластичної консистенції. Тісто залишають відпочити, щоб воно підійшло. Після цього його ділять на частини та формують круглі коржі або складніші вироби – джгутики, коси, вінки. Часто додають макову начинку чи горіхи.Особливу увагу приділяють оздобленню: на калиті роблять орнаменти та надрізи, які символізують сонце і природні цикли. Випікають калиту в печі або духовці за температури близько 180°C протягом 30-40 хвилин до рум’яної скоринки.

Готова калита стає центральним елементом обрядової гри «Кусання калити»: хлопці намагаються відкусити шматок, не використовуючи рук, демонструючи спритність і винахідливість, тоді як дівчата оцінюють їхні старання, а вартовий стежить за дотриманням правил.Традицію активно підтримують у громаді, адже її відтворюють під час Андріївських вечорниць у навчальних закладах, а також в творчій діяльності місцевих фольклорних колективів.

Читати ще: Домашня ковбаса, зелениці з часником, писачок та вишивка гладдю: культурна спащина Волині поповнилась новими елементами

Берестечківський ляк – це традиційна гаряча страва, основою якої є оселедцевий розсіл (ляк), що й зумовлює її назву. Вона має характерний кисло-солоний смак і вирізняється простою, проте усталеною технологією приготування. Особливість цієї страви полягає саме у використанні оселедцевого розсолу, що відрізняє її від інших рибних юшок, поширених в Україні, і надає їй локального колориту.Для традиційного рецепту Берестечківського ляку потрібні такі інгредієнти: 8 картоплин, 1 оселедець разом із розсолом, 1 цибулина, 1 невелика морквина, 0,5 склянки олії, 0,5 склянки води, дрібка пшеничного борошна, лавровий лист, спеції до смаку, зелень.

Спосіб приготування

У підготовлену ємність, попередньо змащену олією, викладають інгредієнти шарами: спочатку сиру картоплю, нарізану кільцями, зверху – шматочки оселедця, подрібнену цибулю та натерту моркву. Кожен шар злегка посипають борошном, солять, перчать, поливають олією та невеликою кількістю гарячої кип’яченої води. Шари повторюють у такій самій послідовності кілька разів. Лавровий лист і спеції додають до смаку.

Читати ще: Чорний борщ, гарбузові пироги з квасолею та маком: культурна спадщина Волині поповнилася ще 5 елементами

Після цього страву тушкують на повільному вогні до повної готовності картоплі. Подають гарячою.Передають цю традицію переважно у родинному колі – через усне спілкування, спостереження та спільне приготування їжі. Носіями елемента є жителі міста Берестечка.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---