Їх майже не залишилося: сім видів риб в Україні опинилися на межі зникнення
В українських річках та інших водоймах дедалі рідше можна зустріти деякі види великої риби. Частина популяцій скорочується настільки швидко, що окремі представники вже опинилися під загрозою зникнення. Найбільше потерпають види, яким для розмноження потрібні чисті водойми та можливість вільно переміщатися річками.
Однією з головних причин скорочення чисельності риби вважають будівництво гребель та інших гідротехнічних споруд. Вони порушують природні міграційні шляхи, особливо для осетрових, які переміщуються між морем і прісними водоймами під час нересту, пише ресурс «Радіо Трек».
Які види риб в Україні стали рідкісними
Серед видів, які мають проблеми з чисельністю, називають осетра, рибу-шипа, дніпровську марену, звичайного сома, звичайного карася, підуста та європейського слижа.
Особливо складною є ситуація з рибою-шипом – представником осетрових, який фактично зник із українських водойм. Осетер також занесений до Червоної книги України, а для підтримання його популяції застосовують штучне розведення.
Читати ще: За 50 років популяція мігруючої риби зменшилася на понад 80%, – дослідження
Вразливими залишаються й великі соми. На їхню чисельність впливає надмірний вилов, зокрема вилов великих особин у зимувальних ямах. Це може перешкоджати природному відновленню популяції.
Дніпровська марена нині трапляється значно рідше, хоча окремі стабільніші популяції збереглися в басейнах Прип’яті та Десни.
Чому стан водойм має значення
Не меншою проблемою є забруднення річок, погіршення якості води та нестача кисню. Особливо чутливі до таких змін підуст і європейський слиж. Вони все ще зустрічаються, зокрема, в басейні Десни, однак в інших водоймах їх стає дедалі менше.
Читати ще: В Україні живе птах, який важить менш як 10 грамів: де він гніздиться
Водночас зникнення виду з конкретної річки ще не означає, що він повністю зник в Україні. Частина популяцій продовжує існувати там, де збереглися сприятливі умови.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Однією з головних причин скорочення чисельності риби вважають будівництво гребель та інших гідротехнічних споруд. Вони порушують природні міграційні шляхи, особливо для осетрових, які переміщуються між морем і прісними водоймами під час нересту, пише ресурс «Радіо Трек».
Які види риб в Україні стали рідкісними
Серед видів, які мають проблеми з чисельністю, називають осетра, рибу-шипа, дніпровську марену, звичайного сома, звичайного карася, підуста та європейського слижа.
Особливо складною є ситуація з рибою-шипом – представником осетрових, який фактично зник із українських водойм. Осетер також занесений до Червоної книги України, а для підтримання його популяції застосовують штучне розведення.
Читати ще: За 50 років популяція мігруючої риби зменшилася на понад 80%, – дослідження
Вразливими залишаються й великі соми. На їхню чисельність впливає надмірний вилов, зокрема вилов великих особин у зимувальних ямах. Це може перешкоджати природному відновленню популяції.
Дніпровська марена нині трапляється значно рідше, хоча окремі стабільніші популяції збереглися в басейнах Прип’яті та Десни.
Чому стан водойм має значення
Не меншою проблемою є забруднення річок, погіршення якості води та нестача кисню. Особливо чутливі до таких змін підуст і європейський слиж. Вони все ще зустрічаються, зокрема, в басейні Десни, однак в інших водоймах їх стає дедалі менше.
Читати ще: В Україні живе птах, який важить менш як 10 грамів: де він гніздиться
Водночас зникнення виду з конкретної річки ще не означає, що він повністю зник в Україні. Частина популяцій продовжує існувати там, де збереглися сприятливі умови.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
Юрій
Показати IP
31 Серпня 2026 09:50
Однією з головних причин є хижацький вилов риби сітками, електровудками, особливо під сас нересту. Ви не згадали вугря. Його вже нема в Украіні. А в Польщі він чомусь є?
Анонім до Юрій
Показати IP
31 Серпня 2026 20:23
І хижацький вилов, браконьєрами підводниками, маточного поголівʼя на зимувальних ямах..
Старий Лучеськ.
Показати IP
31 Серпня 2026 19:29
Прочистіть і поглибте нарешті ''розлив''. І відновіть шлабаум на в'їзді до ''Гнідавського болота''
окунь
Показати IP
31 Серпня 2026 20:28
не звичайний карась, а карась золотистий знакаючий вид. Він занесений до ЧКУ. Багато неточностей у статті.
Анатолій
Показати IP
1 Вересня 2026 06:17
Списання кількість риби на браконьєрів- це не новина!! На першому місці стоїть зникнення перечислених видів риби стоять плотини. Але в даний час зникають не тільки ці види риб і основні фактори це не контрольований вилов риби промисловими артілями, заростання водойм водяним горіхом, сотнями тисяч чорних бакланів( а їм потрібно до 3 кг риби на добу для одного!), перепади води під час нересту, скидання у воду нечистот. А щодо браконьєрів, то тут частка мізерна, 5 років нема навігації маломірних човнів,а з берега багато не наловиш! І ще додам для дебілів при владі, які займаються питаннями рибних запасів -- через пару років до цих проблем додасця проблема з лебедями, яких з кожним роком стає все більше і більше!
На Волині провели в останню путь нацгвардійця Миколу Клеця
Сьогодні 18:41
Сьогодні 18:41
На Волині помер священник Андрій Корінчук
Сьогодні 18:12
Сьогодні 18:12
Мобілізували, а через кілька днів після того помер: на Волині попрощалися із воїном Михайлом Баранчуком
Сьогодні 16:47
Сьогодні 16:47
Залишилися маленька доня, брат і батько: на щиті до Луцька повертається Герой Артем Тютюнник
Сьогодні 16:18
Сьогодні 16:18
Рятувала поранених із 2015 року: померла журналістка і військова парамедикиня Олена Шарговська
Сьогодні 15:20
Сьогодні 15:20

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.