Ховалися 6 тисяч років: вчені знову відкрили два види сумчастих
Учені підтвердили існування двох рідкісних сумчастих, яких тривалий час вважали вимерлими протягом останніх 6000 років. Тварин – карликового довгопалого опосума (Dactylonax kambuayai) та кільцехвостого планера (Tous ayamaruensis) – знайшли у важкодоступних тропічних лісах півострова Фогелькоп у Новій Гвінеї.
Про це повідомляє ТСН з посиланням на видання Iflscience.
Раніше обидва види були відомі лише за викопними зразками. Опосума вперше описали за рештками з Австралії часів плейстоцену, тоді як кільцехвостого планера знали за матеріалами з Нової Гвінеї періоду пізнього плейстоцену – раннього голоцену. Вважалося, що вони зникли приблизно шість тисяч років тому.
Карликовий довгопалий опосум має характерну смугу вздовж спини та незвично довгий четвертий палець – майже удвічі довший за інші. Саме ним тварина дістає личинок комах із деревини. Востаннє про цього опосума повідомляли близько 600 років тому на території Західного Папуа.
Кільцехвостий планер став першим новим родом сумчастих, описаним у Новій Гвінеї від 1937 року. Виявити його вдалося завдяки поєднанню різних джерел: фотографій місцевих дослідників, фрагментів викопних решток, рідкісного зразка, зібраного ще 1992 року, а також знань місцевих громад.
Особливу роль у повторному відкритті відіграла співпраця з місцевими жителями. Представниця народу майбрат Ріка Кораїн зазначила, що деякі клани тамбрау та майбрат називають планера «тусом» і вважають його священною твариною, пов’язаною з духами предків.
Науковці віднесли обидва види до так званих «таксонів Лазаря» – організмів, які вважалися давно зниклими, але були знову знайдені. За словами керівника дослідження, професора Тіма Фланнері, відкриття навіть одного такого виду є рідкісною подією, а одразу двох – справжнім науковим проривом.
Дослідники припускають, що поява цих сумчастих у Новій Гвінеї пов’язана з геологічною історією регіону. Півострів Фогелькоп є давньою частиною австралійського континенту, яка згодом стала частиною острова.
Водночас учені наголошують: статус збереження обох видів ще не визначено. Оскільки їхній ареал, ймовірно, обмежений, тварини можуть бути вразливими до вирубування лісів, перетворення природних територій і торгівлі дикими тваринами.
Дослідники закликають якнайшвидше провести додаткові обстеження та розробити заходи для захисту цих унікальних сумчастих.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє ТСН з посиланням на видання Iflscience.
Раніше обидва види були відомі лише за викопними зразками. Опосума вперше описали за рештками з Австралії часів плейстоцену, тоді як кільцехвостого планера знали за матеріалами з Нової Гвінеї періоду пізнього плейстоцену – раннього голоцену. Вважалося, що вони зникли приблизно шість тисяч років тому.
Карликовий довгопалий опосум має характерну смугу вздовж спини та незвично довгий четвертий палець – майже удвічі довший за інші. Саме ним тварина дістає личинок комах із деревини. Востаннє про цього опосума повідомляли близько 600 років тому на території Західного Папуа.
Кільцехвостий планер став першим новим родом сумчастих, описаним у Новій Гвінеї від 1937 року. Виявити його вдалося завдяки поєднанню різних джерел: фотографій місцевих дослідників, фрагментів викопних решток, рідкісного зразка, зібраного ще 1992 року, а також знань місцевих громад.
Особливу роль у повторному відкритті відіграла співпраця з місцевими жителями. Представниця народу майбрат Ріка Кораїн зазначила, що деякі клани тамбрау та майбрат називають планера «тусом» і вважають його священною твариною, пов’язаною з духами предків.
Науковці віднесли обидва види до так званих «таксонів Лазаря» – організмів, які вважалися давно зниклими, але були знову знайдені. За словами керівника дослідження, професора Тіма Фланнері, відкриття навіть одного такого виду є рідкісною подією, а одразу двох – справжнім науковим проривом.
Дослідники припускають, що поява цих сумчастих у Новій Гвінеї пов’язана з геологічною історією регіону. Півострів Фогелькоп є давньою частиною австралійського континенту, яка згодом стала частиною острова.
Водночас учені наголошують: статус збереження обох видів ще не визначено. Оскільки їхній ареал, ймовірно, обмежений, тварини можуть бути вразливими до вирубування лісів, перетворення природних територій і торгівлі дикими тваринами.
Дослідники закликають якнайшвидше провести додаткові обстеження та розробити заходи для захисту цих унікальних сумчастих.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.