USD 39.75 40.10
  • USD 39.75 40.10
  • EUR 39.85 40.30
  • PLN 9.75 9.97

Художник і його моделі: виставка Артема Лук’янчука в Галереї мистецтв

4 Листопада 2017 19:00
Гармонійне людське спілкування піднесено філософами та літераторами до рівня розкоші, мистецтва найвищого ґатунку. Окремим – і, мабуть, найемоційнішим – з його проявів є, без сумніву, взаємодія художника і його моделі, бо народжує неповторний живописний твір, де у мазках пензля, фарбах і кольорових поєднаннях розкривається характер і переживання героя, зображується гама взаємовідносин двох людей. Саме цій надзвичайно цікавій темі присвячена серія робіт 24-річного луцького художника Артема Лук’янчука. Персональна виставка – вже друга у його творчому резюме – відкрилася 3 листопада у Малій залі Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України.



Молодого талановитого мистця представив гостям презентації голова ВО НСХУ Володимир Марчук. Та варто сказати, що роботи Артема вже завоювали схвальні відгуки з боку фахового середовища, уважних шанувальників малярства. Художник бере активну участь в усіх групових експозиціях Галереї мистецтв НСХУ, щоразу представляючи нові цікаві твори, які запам’ятовуються і виділяються оригінальністю його авторського почерку. Саме тому його друга сольна виставка викликала очікуване зацікавлення критиків, волинських художників і публіки.



Творча біографія мистця: Артем народився у 1993 році в селі Видраниця Ратнівського району Волинської області. У 2015 році закінчив Інститут мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Перша персональна виставка відбулася влітку 2014 року в Галереї мистецтв ВО НСХУ. Роботи молодого художника виставлялися в Луцьку. У вересні 2015 року арт-проект «Жінка» експонувався у Львові в рамках роботи ІІІ Конгресу культури Східного партнерства «Місія культури в часи криз». Артем – постійний учасник мистецьких подій волинського осередку Національної спілки художників України.



Одним із найкращих проектів голови волинського осередку спілки художників Володимира Марчука, котрий сприяв творчому поступу Артема, назвала мистецтвознавець Зоя Навроцька: «Ми вже бачили декілька його виставкових презентацій, і сьогодні з великою приємністю побачили мистецький поступ Артема. Ця колекція демонструє його наполегливу роботу в техніці, з натурою. Це його власний здобуток, його наполегливість». Вона відзначила гуманістичний погляд мистця у його візуалізації теми жінки, її краси.



Відома волинська художниця Олена Бурдаш звернула увагу на емоційно-теплу медово-охристу кольорову гаму робіт: «Мені сподобалось, що у цій виставці ти зумів передати стан, емоції не дивлячись на те, що кольорова гама майже однакова. В кожній роботі є настрій, кожну з них можна довго розглядати… Це емоційно багатогранні твори, написані не за день і не за два». Схвальні відгуки і побажання подальшого творчого поступу прозвучали від членів Національної спілки художників України Катерини Ганейчук і Сергія Корсая, а також від спільноти молодих волинських мистців в особі Володимира Іваницького.



У невимушеній атмосфері зустрічі автор виставки із задоволенням спілкувався з колегами-мистцями, журналістами і гостями презентації, приймав вітання та цікавився враженнями про твори.



Вітаю з таким прекрасним свідченням твого переконливого творчого зростання! У зв’язку з цим хочеться запитати: чиї настанови і мистецький вплив у часи навчання виявилися для тебе найважливішими?

Я навчався в Інституті мистецтв Східноєвропейського національного університету. Куратором моєї групи був викладач Андрій Сергійович Діхтярук – хороша людина і гарний художник, котрий бачив творчий потенціал кожного з студентів, вмів надихати і працювати з нами, надавав нам корисну інформацію. Для мене він став людиною, яка показала, наскільки різним є сучасне мистецтво. У той час я також познайомився з Геннадієм Юрєвим, нашим волинським художником. І хоча він у мене не викладав, але він давав свої настанови, поради. Ми всі його любили, часто спілкувалися на перервах, за межами інституту. Дуже запам’яталися лекції Тетяни Галькун в університеті – надзвичайно цікаві! Вона часто розповідала про свої молоді роки, навчання, чим по-своєму надихала.

Ми часто зараз чуємо історії успіху, в тому числі комерційного, молодих обдарувань, які наголошують на тому, що в них нема академічної освіти. На твою думку, молодому українському художнику, орієнтованому не лише на українського, а й європейського, світового глядача, потрібна фахова освіта, вивчення досвіду попередніх поколінь мистців?

О, це обов’язково! Школа, академія – це дуже важливо. Коли я під час навчання узнавав інформацію про митців, їхню творчість, я був часом шокований, коли усвідомлював, що в нас є такі гіганти світового рівня у живописі: Яблонська, Білокур... Зараз я постійно читаю мистецьку літературу, спостерігаю за виставками інших художників.

Сьогодні на відкритті говорилося про те, що робота художника із моделями – це особлива творча взаємодія. Як у тебе складалася це спілкування? Хто були твої моделі?



На картинах – мої подруги, яких я люблю і поважаю, знаю протягом певного часу. У нас склалися гарні відносини, саме тому їм вдалося мені довіритися, розкритися, я б сказав. На деяких роботах – оголені натури. Зробити непрофесійній моделі такий перший крок у своєму житті означає довіритися, відчути себе розкутіше. Тобто, реально був певний емоційний зв'язок. Твори я писав не лише з натури, а й з фотоматеріалу, а головним чином – з уяви. Тому все це – моє бачення, те, якими я їх сприймаю.



Моє враження, як глядача – ця тепла золотиста кольорова гама у контрастних поєднаннях передає теплоту ваших стосунків.

Так воно і є. У дійсно є розуміння, гарні дружні відносини. Та своє кохання я ще шукаю…

Цікавими є твої технічні експерименти. Ось, наприклад, газетні аркуші, які нашаруваннями покривають роботу під назвою «Наталія». У мене склалося враження, що ця гарна, вдумлива дівчина багато читає.

Так, вона дійсно любить читати! Я дуже добре знав цю дівчину, вона вчилася на географічному факультеті. Душа у неї творча, мистецька, вона багато читала. Я думав над тим, як виразити її характер – тому так це і зробив. Вона така «книжкова дівчина».



Твоя робота «Єва» виходить за рамки портрету, набуваючи глибокого символічного змісту. Формат натуральної величини, оголена постать жінки з простягнутою рукою за плодом пізнання з темною фігурою позаду неї роблять полотно дуже живим. Розкажи про цей твір докладніше.

Це інтерпретація біблійного сюжету про трансформацію людини до і після пізнання плоду знань. Моя подруга стала обличчям праматері всього людства, а її жест, яким вона прикриває лоно, показує, що вона вже стала на цей шлях пізнання. Тканина біля ніг Єви говорить про її наступну готовність прикритися одягом, бо вже відбувається внутрішня зміна від невинності до усвідомлення сорому наготи. Я відмовився від звичного використання образу яблука. У центрі плоду пізнання міститься літера «альфа» як символ початку роду людського. У моїй інтерпретації спокусник – це не традиційний змій, а чоловік, який стоїть позаду Єви, очікуючи на її вибір.



Глядачеві дуже цікаво зазирнути у студію художника і поспостерігати за процесом написання полотна. Цікаві фото про процес створення цих картин знайшла на твоїй сторінці у ФБ.

Їх зробив мій друг Віталій Фольварочний. Дійсно, вони виявилися дуже точними. Саме так я працював над цими роботами, що сьогодні виставив у Галереї мистецтв.



Тематика представлених творів Артема Лук’янчука відображає не лише природний захват молодого мистця красою жіночого тіла. Це також щира повага і захоплення характером близької людини («Альбіна», «Ярина»), прониклива візуалізація непростого психологічного стану друга («Сумнів», «Сон»). Всі ці роботи об’єднує тонкий емоційний зв'язок «художник – модель», де панує взаєморозуміння і тепле ставлення один до одного.

Запрошуємо переглянути персональну виставку перспективного молодого художника, яка триватиме ще протягом 3 тижнів у Галереї мистецтв на вул. Лесі Українки 24а. Вхід вільний.



Докладніше про виставку Артема Лук’янчука на сайті Галереї мистецтв https://www.volart.com.ua/ukr17/artem_lukyanchuk/

Фото події – Володимира Дзюрбея, Маши Пилипчук

Спілкувалася з автором Маша Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 5
Олег Показати IP 4 Листопада 2017 19:58
Артем ти молодець
Немодель Показати IP 4 Листопада 2017 20:47
Дуже класні картини. Навіть захотілося позувати художнику.
лучанка Показати IP 4 Листопада 2017 21:34
Це нове покоління молодих професійних художників Волині. Молодці!!!!!
Володимир Показати IP 4 Листопада 2017 22:37
Цікава постать молодого митця в матеріалі справжнього знавця луцького мистецького середовища Маші Пилипчук...
Жаба Показати IP 5 Листопада 2017 11:30
Тепер будеш мати ворогів

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus