Караїми: звідки прийшли і коли з’явилися у Луцьку

Давня караїмська традиція розповідає про появу однойменної громади у Луцьку в ХІV столітті. Великий князь литовський Вітовт, воюючи з татарами, привіз із кримських міст близько 400 сімей караїмів як військовополоненого люду, поселивши їх у Троках (нині – містечко Тракай неподалік від Вільнюса). Після повторного походу караїмські колонії з’явилися у Луцьку та Галичі.

Львівський історик-сходознавець Ярослав Дашкевич на основі тексту колофону (запис на останній сторінці рукописної чи старовинної друкованої книги) з караїмського пергаментного молитовника, який до 1830 року зберігався у кенасі Галича, вказував на появу означеної народності у цьому ж місті набагато раніше за Вітовтові часи – у 1246 році.

Переказ про Вітаутаса і луцьких караїмів знаходимо також у творі Мордехая Султанського (1785-1878) «Пам’ять праведників» («Зехер цаккідім»), писаного на івриті (1838).Вітовт Великий. Портрет авторства невідомого художника другої половини ХVII століття. Із августинського монастиря у Бересті

Наслідки другого походу великого князя литовського на Крим автор описав так: «І повертаючись назад, цей король взяв по дорозі з караїмів, що в Солхаті (нині – м. Старий Крим), ще 380 хазяїв і поселив 180 з них у Галицькій землі, в місті Галичу на річці Дністер, кедарською мовою Турла. Ті з них 200 хазяїв, що залишилися, поселив у Волинській землі, в місті Красна Гора («Гарна Гора»), на пагорбі по той бік річки Стир, напроти Луцького замку, давши їм поля і землі навколо міста в радіусі півтори милі...».

Читати ще: Караїми: традиції сватання загадкового луцького етносу

Є, втім, версії і про більш ранню з’яву караїмів на Волині.Караїми у національному вбранні, 1837 рік

Відомий караїмський ерудит, газзан громади Галича Абрагам Леонович (†1850) зауважував про щорічні календарі, які караїмські мудреці складали для себе, ведучи відлік для визначення року поселення караїмів у певному місті. Учений зазначав, що «рік ізраїльтян 5599 від Сотворення світу – це 592 [рік] від часу, як ми сидимо в Галичі, а як поселилися в Луцьку – то це 361 [рік]».Будинки на Караїмщині у Луцьку, 1919 рік

Роком відліку караїмської громади Луцька Леонович вважав 1477 рік. На основі дослідженого колофону Ярослав Дашкевич заперечив, на його переконання, «трафаретну» версію появи караїмів у Литві, Польщі та Україні лише завдяки військово-політичній діяльності великого князя литовського Вітовта.Великий князь литовський Вітовт

Дашкевич своє бачення появи караїмів у Луцьку пояснював тим, що Володимирське князівство ще з 1199 року було складовою частиною держави, яка після коронації Данила Романовича 1253 року стала відомою під назвою «Королівства Русі». Луцьк на Волині – одне із найдавніших міст на його території.

Читати ще: Караїмська кенаса в Луцьку простояла століттями, але не пережила пожежу

Дослідник луцької старовини Орест Левицький (1849-1922) повідомляв про Абрагама Фірковича – археолога, інтелектуала з Луцька, який у 50-х роках ХІХ століття збирав у рідному місті написи на кладовищі й віднайшов епітафію від 1317 року. Така дата, за заувагою Ярослава Дашкевича, вписується у період міграції караїмів з Криму після монголо-татарської навали.Абрагам Фіркович

Караїми у Галичі та Луцьку послуговувалися ідентичними говірками. Свого часу навіть виник термін «луцько-галицький діалект». Його коріння – найдавніше порівняно з іншими діалектами. Це також може свідчити про вірогідність одночасної появи караїмів у Галичі та Луцьку в ХІІІ столітті.Караїмська кенаса. Фото міжвоєння

Караїми мешкали окремою общиною, очолюваною газзаном. Їхній храм – кенаса – ще до підпалу 1972 року розташовувався на березі Стиру, через дорогу навпроти від старожитньої єврейської синагоги.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---