«Кіндер думає, що він – цар для депутатів», - Андрій Турак

Андрій Турак – один з найвідоміших волинських аграріїв, заслужений працівник сільського господарства України. Його підприємство ПОСП імені Шевченка – єдине в області та одне з небагатьох в Україні, яке у 2010 році отримало статус спеціалізованої сировинної зони з виробництва сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування. У 2012 році воно розпочало власну переробку молока та виробництво молокопродуктів під торговою маркою "УгринівМолоко". Окрім цього, Андрій Антонович – чинний депутат Волинської обласної ради, який має великий досвід попередніх каденцій. Саме тому "Конкурент" вирішив поспілкуватися з політиком про цю сторону його діяльності, розпитавши про бюджет області, партійні конфлікти та "війну" з Олегом Кіндером.

– Почну з актуального. На минулій сесії облради ви нарікали на те, що райони не освоюють виділені з обласного бюджету кошти. З ваших слів, робити це заважала ОДА. На оперативній нараді очільник адміністрації Володимир Гунчик сказав, що ви не володієте ситуацією та запевнив, що все нормально. Рік завершився, і виявилося, що область не освоїла 21 мільйон гривень, які повернулися у державний бюджет. Ви, як голова бюджетної комісії, можете назвати винних і пояснити, чому так вийшло?

– Цей 21 мільйон гривень повернувся у держбюджет, бо не спрацювала влада, яка повинна була освоїти кошти. Ми підніматимемо це питання на сесії. Але вже зрозуміло: виправдання нема!

Крім цього, недоосвоїли гроші, виділені з обласного бюджету на регіональні, про які я тоді говорив. Тут, звісно, ситуація не така проблемна, бо вони перейшли на наступний рік і не будуть втрачені. Але ви зачепили тему, що голова адміністрації назвав мене некомпетентним.

– Ні, він казав, що ви не володієте ситуацією.

– Ну чи так. Я вам зараз покажу цифри, знайду у своїх матеріалах (перебирає папери). Ось (показує), я наводив дані з цього листа. Тут розписані усі профінансовані регіональні програми. Станом на 1 листопада було виділено 116 мільйонів 907 тисяч, а використали лише 57 мільйонів. На перше грудня відбулося покращення, але все одно із 131 мільйона освоєно 100. І така інформація є щодо кожної програми, ну, наприклад, на освіту спрямували 82 мільйони, а витратили лише 55.

Чому так? Їм непотрібні ці гроші? Було виділено близько 5 мільйонів на санвузли, освоїли лише половину. Що заважало? Саме тому виникла пропозиція звіту голови адміністрації, щоб він відповів на всі ці питання.

– Оскільки ми вже з цього розпочали, то скажіть, чого очікувати від обласного бюджету у 2017 році? Чим він буде відрізнятися від попереднього?

– Буде менше коштів спрямовано на регіональні програми та капітальні видатки, оскільки на область передали оплату комунальних послуг, утримання технічних працівників у школах та медзакладах. Бюджет буде проблемним, але виконаним.

– Посаду голови "бюджетної" комісії ви отримали, змістивши свою колишню однопартійку Людмилу Кирду. Вона справді не справилася з роботою чи це все ж політичний тиск?

– Вона не голосувала за створення "Волиньприродресурсу". Голова "бюджетної" комісії, яка не розуміє ролі цього комунального підприємства і гальмує процес, не може мати такі обов'язки. Саме тому фракція "Батьківщина" вирішила її відкликати.

От як наповнювати бюджет Волинської області? Він становить 4 мільярди 814 мільйонів, і лише 526 мільйонів – це власні надходження, все інше – трансферти з держбюджету. Ми віримо, що взявши під контроль запаси корисних копалин, бурштину зокрема, зможемо значно збільшити казну. Ми хочемо, щоб 25% від прибутку йшло в сільску раду, на території якої проводитимуть видобуток, 25% – в район, а 50% – в обласну казну. З оціночних даних, йдеться про мільярди.

Якщо "Волиньприродресурс" запрацює, то за 5 років реально отримати не 526 мільйонів гривень, а 526 мільйонів доларів. Якщо порахуємо долар по 30 гривень, то вийде, що в рік надходження можуть становити 3 мільярди. Ну добре, можливо, ми й замахнулися на щось надто велике, але навіть добавивши до 526 мільйонів ще 526 – Волинь буде у виграші.

Ми живемо цією ідеєю. А людина в це не вірить, бо їй так сказав Кіндер, він сказав: "Ти цього не роби!" Бо у нього є своя зацікавленість, і всі, що так кажуть, – зацікавлені. Нас закликають чекати законів. Скільки ще часу? Тому, поки його нема, потрібно самостійно наводити лад.

– Ви згадали про Кіндера (Олег Кіндер – голова Волинської обласної партійної організації ВО "Батьківщина", Ковельський міський голова – ред.), а я саме хотів поговорити про конфлікт у вашій фракції в обласній раді, який призвів до розколу та розділення депутатів на "прокіндерівську" та "антикіндеровську" групи. Скажіть, чим саме Олег Олексійович не вгодив вам та іншим вісьмом депутатам "Батьківщини"?

– Щоб дати відповідь на це питання, потрібно звернутися до історії. Коли нас обрали депутатами і ми створили фракцію, постало питання, яку політичну силу будемо підтримувати та за кого віддамо голоси на виборах голови обласної ради. Кіндер нас в цьому переконував, і все йшло до того, що раду мав очолити Бондар Володимир Налькович.

Ми до останнього думали, яке ухвалити рішення. Вже напередодні першої сесії знову зібралися усією фракцією, до нас завітали Бондар та Гунчик (Володимир Гунчик – голова Волинської ОДА) – і ніби вдалося про все домовитися. Наголошу, що цю роботу організовував Кіндер: певно, йому хтось доручив вмовити депутатів голосувати за Нальковича.

Перед сесією нас попередили, що потрібно прийти за дві години до початку засідання, оскільки з Києва приїде посланець від Тимошенко – Віктор Олійник, який зараз крутиться біля центральних органів партії, а раніше був керівником волинського осередку. На тих зборах Олійник чітко сказав: "Ви голосуєте за Палицю", підкресливши, що це наказ, виконання якого буде суворо контролюватися. Вказівку ми виконали. Щоправда, з 12 депутатів за Палицю віддали голос лише 11. Нам досі невідомо, хто не виконав доручення.

Потім ми обирали голову фракції і Кіндер, як очільник осередку, запропонував кандидатуру Валентини Касарди. Ми погодилися. На наступну сесію вона принесла список порядку денного і без будь-яких обговорень почала показувати нам, як потрібно голосувати щодо всіх винесених питаннях, бо так вирішило бюро та Кіндер.

Звісно, що після цього інциденту поміняли керівника фракції. Ба більше, ми сказали Кіндеру, що він не може сидіти в Ковелі і вказувати нам, депутатам, як потрібно голосувати з певних питань. От тоді і виник цей конфлікт. Пізніше він ініціював наше ("антикіндерівської" групи з 9 депутатів – К) виключення з партії, ставлячи нам у вину зміщення з посади Касарди та підтримку створення "Волиньприродресурсу", проти якого він виступає. Ну а далі вже взагалі говорили, що нас позбавлять мандатів.

– От власне про відкликання дев'ятьох депутатів від "Батьківщини", про яке Кіндер та Слабенко оголосили у грудні минулого року. Для цього повинна зібратися ініціативна група з 400 виборців округу і ухвалити рішення про початок збору підписів за відкликання депутата обласної ради. Всю процедуру я озвучувати зараз не буду, бо це займе багато часу, та й впевнений, що ви з нею знайомі. Скажіть, чи володієте ви інформацією про їхні успіхи? Є ймовірність, що хоча б когось із ваших дев'яти депутатів відкличуть за народною ініціативою?

– Ні, це їхні сни. Нереально. Вони повинні на моєму окрузі зібрати 400 людей, які утворять ініціативну групу, яка вже, своєю чергою, ухвалюватиме рішення. Ну то нехай спробує зібрати 400 чоловік з Горохівського району в одному місці, куди також прибуде Турак та депутати обласної ради. Ми приїдемо і скажемо, що Кіндер – жулік. Нема підстав, щоб позбавляти нас мандатів. Ми просто не вгодили Кіндеру і мали свою позицію.

– Наскільки мені відомо, то з приводу цього конфлітку ви зверталися до вищого партійного керівництва, до Тимошенко. Чи була від них якась реакція?

– Не було. 12 депутатів поїхали до Києва, де нас прийняв Іван Кириленко. Він вислухав усі позиції і доручив голові обласного осередку з нами помиритися. Я йому сказав, що це нереально, оскільки Кіндер власні амбіції ставить вище усього іншого та вважає себе головним. От на цьому все і заморозилося.

"Верхи" допустили дуже велику помилку. Потрібно було зробити одне: прибрати Кіндера. Яка вам різниця? Чому він для вас такий дорогий? Чому не можна було провести нормальну, демократичну конференцію та обрати таким чином керівника. Ні, приїхав Олійник, виставив кандидатуру Олега Олексійовича і сказав, що головою повинен бути він. От Кіндер собі і подумав, що тепер буде царем для депутатів.

– Достатньо нам "Батьківщини". Запитаю вас про щось глобальніше. Ви депутат кількох скликань і цілком можете порівняти роботу різних каденцій. Скажіть, чи змінилися підходи до вирішення різного роду питань та ситуація загалом у новій обласній раді в порівнянні з минулими роками?

– Змінилися. Зараз депутати мають право вирішувати. Раніше все кулуарно відбувалося, у кабінетах адміністрації. Як ОДА казала – так і було. Тепер ситуація інша. Ми можемо вносити свої пропозиції. Обранець громади бачить проблему, піднімає її, а вона вирішується.

– Ви, як і більшість аграріїв Волині, виступаєте проти зняття мораторію на продаж земель. Чому?

– Ринок буде, але не при цій корупції. Ви ж бачили, які там лежать "кеши". Куди вони вкладуть ті гроші? Куди? В землю! От вони й рвуться провести ті закони щодо ринку. Я категорично проти. Вони хочуть прийти з валізами грошей, роздати нашим бідним дядькам по 1 000-2 000 доларів за гектар, яких вони ніколи не бачили, та забрати все собі.

– Ну і останнє питання. У вас багатий політичний досвід, ви маєте достатні фінансові ресурси та досить непогану підтримку громадян на Горохівщині. Хотіли б замахнутися на місце у Верховній Раді?

– Ні, у мене вже не той вік. Коли мені було 50, ми мали дуже потужне лоббі в обласній раді. Тоді Турака пропонували на посаду першого заступника голови ОДА. В адміністрації ж мені готували місце заступника по АПК. А це людина, в яку витирають ноги, бо завжди у всьому винне село.

Я запропонував передати першому заступнику аграрний сектор. Тоді посадовець мав би доступ до сільської медицини, культури, освіти. До того ж його статус надає право напряму зателефонувати до міністра для вирішення якихось питань. Я був готовий взяти на себе цілу сферу, знав, як це зробити, проте не отримав цієї можливості, оскільки мене вважали політично неготовим.

А зараз мені 63 роки. Про яку Верховну Раду мова? Туди потрібно йти вам, там повинна бути молодь, сильні і потужні хлопці й дівчата, які будуть "рухати" реформи.

Руслан ПИЛИПЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---