USD 39.40 39.75
  • USD 39.40 39.75
  • EUR 39.60 40.00
  • PLN 9.75 9.90

Кладовище за Стиром: поруйнований гробівець, мистецькі хрести та сполохана пара. Фото

13 Листопада 2021 20:32
На цьому місці колись стояв монастир, де написали Луцьке Євангеліє, а нині є могили відомих волинян.

Якщо запитати пересічного лучанина про кладовище обабіч вулиці Чернишевського, то найперше згадають про луцького архітектора Максимова. Справді на початку кладовища розташований гробівець, де поховані його дружина, 39-річна Олександра, та 4-річний син Дмитро. Вони померли у 1842 році і нині це, вочевидь, найдавніше поховання. Хоча ця місцина має значно глибшу історію.
– На території нинішнього кладовища в Черчицях ще до виникнення монастиря було давньоруське городище, бо неподалік у 2011 році ми проводили археологічні дослідження і натрапили на поселення багате на знахідки. І саме місце – підвищення біля Стиру, широка заплава, пологий спуск до річки – говорить про те, що там могло існувати городище-супутник давньоруского Лучеська, – розповів волинський археолог Олексій Златогорський. – То ж на сучасній вулиці Чернишевського розташований один з найдавніших цвинтарів Волині.
Читати ще: Нічне кладовище в центрі Луцька: історія під нашими ногами. Фоторепортаж

Дійсно, колись на цьому місці стояв монастир. Причому в історичних документах їх згадано аж два.

– Ота теорія про існування у передмісті Луцька двох різних Спаських монастирів – хибна, і виникла через брак достатньої кількості джерел. Як доказ можу навести документ 1586 року, в якому земельну власність локалізують «в Красном, прозвищем Чернчици», тобто у тій частині Красного, що носила назву Чернчиці. Є й інші аргументи існування єдиного Спаського монастиря – «Красносельського» чи «Чернчицького». Це передусім одні і ті ж його маєтки, які як монастирські згадують впродовж XV – початку XVI століть. У князівську добу обитель локалізували на луцькому передмісті Красне, а згодом, коли передмістя почало дробитись між різними власниками, з’являються локальні назви його частин. Так з’являється назва північно-західної околиці Красного – Чернчиці. Схоже, це були землі, виділені монастиреві ще у XV столітті. У 1570-і роки стара назва монастиря виходить з ужитку, лишається тільки нова. Це відбувається в час, коли князь Василь-Костянтин Острозький вертає собі втрачені родом маєтки, а серед них і «монастир Святого Спаса біля замку і міста Луцька», який у спадок отримав ще його батько у 1518 році, – переконана завідувачка Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна.
Спаський монастир відомий насамперед тим, що в ньому було написане відоме Луцьке Євангеліє. Воно майже на 200 років старше від знаменитого Пересопницького, на якому присягають Президенти України. Пам’ятка, що має сім заставок (ілюстрацій) та майже 400 мальованих заголовних літер (ініціалів) нині зберігається у Російській державній публічній бібліотеці в Москві.

Після занепаду монастиря на його місці існувала Спасо-Преображенська церква. Вона проіснувала з XVIII століття до початку 1980-х років, коли радянська влада її успішно зруйнувала. Храм розташовувався у найвищій точці пагорба. Нині на цьому місці встановлено невеликий макет святині.
На кладовищі є могили кількох священників та Купріяна Кудри – «бувшого старости Черчицької церкви».
Нині черчицьке кладовище нічим не нагадує славне минуле цього місця. Окрім гробівця Максимових, який вже геть поруйнований та занехаяний, є кілька могил початку ХХ століття. Є серед них цікаве родинне поховання чехів. З одного боку пам’ятника зазначено дані Володимира Полачека, з іншого ִ– його батька Йозефа та діда Яна.
Серед бетонних надгробків виділяються два мистецькі зроблені дерев’яні хрести, на яких зображено виноградні грона – символ духовного життя та відродження. Хрести встановлені на металевій основі, зверху накриті дошками, що сприяє їх добрій збереженості.
Читати ще: Замкова цегла, довоєнні люки та найвужчий тротуар: незвичайні знахідки на вулицях Луцька. Фото

Переважна більшість поховань датована 1950-1960-ми роками. Є й геть свіжі могили. На краю кладовища похований син відомого громадського діяча міжвоєнного періоду, адвоката Григорія Степури, Тарас Степура та його дружина Ніна Марківна.
Є тут і могила Феофана Карповича Покальчука – діда відомих письменників Юрія та Олега Покальчуків.
Проте відвідувачів кладовища найчастіше цікавлять не могили відомих людей. Люди йдуть або прибирати поховання рідних, або ж з неясною метою, на кшталт парочки, яка, почувши наші голоси, прискорила кроки до виходу.

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
спасибо Показати IP 14 Листопада 2021 09:36
очень интересно. Унылое очарование запущенности
Галина Показати IP 16 Листопада 2021 09:34
Тут похоронена відомий у Луцьку лікар Параскева Антонівна Голубович,випускниця медичного університету у Празі,лікар лікарні №1,яка в роки окупації допомагала підпільникам,за що була заарештована і кинута до Луцької в"язниці.Про це написано в книзі "Дорогою безсмертя".Жила на Красному.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus