USD 27.00 27.15
  • USD 27.00 27.15
  • EUR 30.40 30.60
  • PLN 6.35 6.54

Замкова цегла, довоєнні люки та найвужчий тротуар: незвичайні знахідки на вулицях Луцька. Фото

Старовину на вулицях нашого міста можна зустріти іноді зовсім несподівано. І йдеться не лише про давні кладовища, про одне з яких Інформаційне агентство Волинські Новини нещодавно розповідало. Якщо уважно подивитися під ноги, то виявиться, що серед каналізаційних люків та бордюрів є справжні старожили.

Найдавніші відносяться до міжвоєнного періоду. У 1930-х в Луцьку почали робити централізований водопровід. Залишки водних кранів та гідрантів досі є в центральній частині міста. Кілька з них збереглося на нинішній вулиці Степана Бандери. Вони розташовані просто посеред проїжджої частини.
Є гідранти з польським написом «Zasuwa» і на вулиці Ярощука. А ще там відшукали й бордюри часів міжвоєнної Польщі. Від пізніших вони відрізняються і формою, і світлішим кольором. На деяких збереглися штампи «Zarzad miejski m. Lucka» (міська управа міста Луцька). На інших є штамп фірми Штеплера, яка виготовляла бетонні вироби.
Навпроти будинку міжвоєнних часів на Ярощука, 12, який нині вже розібраний, збереглися старі бордюри, що ними вимощено в’їзд.
До речі, саме на цій вулиці є тротуар чи не найвужчий у місті. Його ширина – менше 1 метра. Східці з під’їзду виходять просто на вулицю.
Читати ще: Нічне кладовище в центрі Луцька: історія під нашими ногами. Фоторепортаж

На кількох вулицях Луцька красується шестигранна бруківка довоєнних часів, яку називають «трилінкою» за іменем її винахідника Владислава Трилінського. Зокрема й на головній пішохідній артерії міста – вулиці Лесі Українки. Проста у виробництві та монтажі, «трилінка» була широко розповсюджена. Свого часу це був передовий винахід. І коли в Європі дороги мостили незручним круглим камінням, у Польщі вимощували «трилінкою». Шестигранна бруківка була довговічною, адже не мала довгих з’єднань, як у прямокутній. За кожен покладений шестигранник винахіднику мали виплачувати 2 гроші, тож пан Трилінський мав би стати мільйонером. Адже за 1933-1939 роки випустили 10 мільйонів штук "трилінки".
Цікавий люк можна знайти на вулиці Євгена Сверстюка. Він виготовлений на Заводі імені 1 Травня у місті Верхньодніпровськ у 1941 році. Тож цей люк пам’ятає і перші совєти, і німецьку окупацію. Завод, який був заснований у 1898 році, і донині існує як ПАТ "Верхньодніпровський ливарно-механічний завод імені 1 Травня«.
У Старомі місті кидаються в очі зливні люки квадратної форми з написом «Bialogon». Так називалося польське місто (нині це частина міста Кельце). Це підприємство також діє й дотепер.
Частина кришок каналізаційних колодязів виконує рекламну функцію. Кілька луцьких підприємств замовили фірмові люки, які розміщені на їхній території. Часто зустрічається й зображення в’їзної вежі Луцького замку. Луцькводоканал також має іменні люки з написом "Луцькводоканал. Працюємо для міста з 1925".
А загалом географія люків у нашому місті широка – від Керчі до Полтави, від Бялогона до Верхньодніпровська.
Частина з них маркована літерами: ГТС – міська телефона система (городская телефонная связь), К – кабель або каналізація.
Якщо уважно пройтися Луцьком, то можна помітити не лише цікаві люки та старі бордюри. У Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки натрапили на стару цеглу-пальчатку. Таку виготовляли у XV-XVII ст. вручну, загладжуючи глину у формах пальцями (звідси і назва). З пальчатки будували Луцький замок та інші будівлі того часу. Окрім пальчатки, там є цегла з штампами луцького цегельного заводу №3.
Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

Кутові бордюри польських часів на вулиці Шопена.
Кутові бордюри польських часів на вулиці Шопена.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 9
Анонім Показати IP 24 Жовтня 2021 14:00
Тобто ми живемо в Луцьку і кричимо що лучани,а бордюри і трилінки польські?
Руслан до Анонім Показати IP 24 Жовтня 2021 14:38
Тобто ми живемо в місті яке має давню і славну історію. І це класно.
Цукер Показати IP 24 Жовтня 2021 14:19
Найвужчий тротуар в Луцьку на вулиці Теремнівський проти ''Старого палкана''
Степан (Крымчанин) Показати IP 24 Жовтня 2021 14:36
В 1913 году население Луцка составляло около 30 тыс. человек. Из них 24 тыс. евреи, 2.4 тыс Украинцев и русских(тогда такая статистика была-не разделяли а объединяли по вероисповеданию), остальные поляки , караимы, немцы и тд.
Я до Степан (Крымчанин) Показати IP 24 Жовтня 2021 17:58
Яка різниця хто населяв, якщо Луцьк це українське місто з багатою історією. Щось занадто часто коментарі російською мовою несуть провокативний характер. Це часом не ваша рашистська пропаганда працює на волинських просторах? Якщо ж так, то не лізьте в Наш Край зі своєю русьнявою пропагандою, тут люди освідченні та свою російську ідеологію не нав’яжете! А щодо етнічного населення на Волині скажу одне, Ми волиняки і нам усе до сраки!
Степан (Крымчанин) до Я Показати IP 24 Жовтня 2021 19:42
Пропагандою ни когда не занимался. Моя сфера радио-электронные технологии. А материал про этнический состав Волыни взят из публикаций Александра Котиса.
лоргі Показати IP 24 Жовтня 2021 19:32
дякую. було цікаво
Семен Показати IP 24 Жовтня 2021 23:26
Адам Войніч. "Луцьк на Волині". Історично-фізіографічний опис. Видано у Луцьку 1922 рік. "У 1913-14р.р. площа міста становила 300 десятин (десятина - 1,0925га), і кількість населення біля 30 тисяч. З них поляків біля двох тисяч, росіян, (дійсно маються на увазі росіяни і українці), 2400, німців 169, караїмів 153,чехів біля 100, з десяток вірменів і турків, а також 24398 євреїв. Цегляних будинків - 411, деревяних - 1324, 45 вулиць і стількиж провулків, з них 24 вкритих бруківкою і з електричним освітленням." А пропаганда тут ніяким боком. Хоча, як на мене, історія не математика, та і взагалі не наука. У всі часи хто платив "історику", того думку він і видавав за істину у останній інстанції. У наш час це особливо кидається у вічі.
Лучанин Показати IP 25 Жовтня 2021 11:01
Всі ці речі збереглися через те, що коли робили ремонти не викидали їх, а вдало поєднували. Чому зараз на проспекті Волі викинули старе мощення дороги, яке було під асфальтом, якщо його можна було покласти на зупинках замість тієї нової бруківки? От потім би наші нащадки також знаходили для себе цікаве в таких речах.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus