«Котику, я вернуся по-лю-бе, живим і здоровим»: уривки з повідомлень українських бійців
Військовослужбовці Збройних сил України, які нині борються з окупантами в найгарячіших точках нашої країни, не забувають про дні народження рідних, заспокоюють і розважають близьких, а також складають плани на світле майбутнє, адже впевнені в перемозі, бо з ними – правда і Бог.
Уривки повідомлень українських захисників опублікував на своїй сторінці у Facebook волинський волонтер Василь Нагорний.
«Про подвиги бійці самі розкажуть після війни. Хоча все, що вони роблять, – суцільний подвиг, героїзм і самопожертва. Я ж хочу поділитися тим, що ідентифікує їх як українців і відрізняє від оркських вбивць, злодюг, ґвалтівників. Усі не раз чули перехоплені нашими службами розмови рашистів, порівняйте їх із кількома уривками повідомлень, які шлють мені чи рідним наші воїни. Відчуйте різницю, чим наші тішаться і за що переживають. І почуття гумору теж хлопці не втрачають», – написав він і навів кілька прикладів таких повідомлень.
«Я такий радий, що звідсіля зміг замовити 25 троянд і їх доставили моїй дівчині на день народження… Вона в мене гарна, мила, ніжна. Хочу сім’ю, діток...»
«Пацю забийте, ковбас наробіть, сала накоптіть, вернуся після війни з побратимами... В декого немає поки дому, готуйте й кімнати».
«Зайшли в село… Мене якась незнайома жінка мало не вбила… Запросила до себе і заставляла з’їсти всі вареники, що наварила. А я ж не можу стільки їсти, я ж худий не від голоду, а статура така... Але і образити добру людину не можу, сидів якось впихав їх у себе, щоб доїсти, з острахом дивився, чи вона ще не накладатиме...»
«По татові скоро рік як помер, запитай у майстра чи готовий уже пам’ятник, там все проплачено, то я попрошу наших волонтерів, щоб встановили на могилі. Хай усе буде по-людськи».
«Якось мені зараз легше, як у 2014 році… Я так само боюся загинути, так само лякаюсь обстрілу, але відчуваю, що цього разу за мною – ціла держава й народ, і кримінальних справ, як тоді, точно ніхто не ліпитиме мені... Ну і командири змінилися – перед боєм не зникають...»
«Який нафіг наступ на вас? Садіть картоплю, я з хлопцями прикрию і все порішаю...»
«Запам’ятай, котику, я вернусь по-лю-бе, живим і здоровим… А як ти будеш плакати в телефон і лякати дітей своїми слізьми, то скажу своїй мамі, хай до тебе переїде і вспокоює... Ти знаєш, то страшніш, як війна».
«Не знаю, коли воно все закінчиться, але ми переможемо! І не тільки тому, що ми захищаємо рідну землю і з нами правда і Бог… Відчуття наближення свободи тут, на війні, перевершує все: біль, страх перед ворогом і жаль до себе. Чи не вперше я цією свободою, свободою вільних сильних українців, не можу надихатися. Я з гордістю дивлюся на побратимів і бачу вільних людей. Я п’янію від того відчуття, з ним прокидаюся, з ним іду в бій… Сподіваюся, після перемоги всі відчують теж саме!»
Читати ще: ЗСУ захопили колону забезпечення військових РФ. Фото
Як ми писали раніше, російські військові масово здаються в полон бійцям ЗСУ та територіальної оборони.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Уривки повідомлень українських захисників опублікував на своїй сторінці у Facebook волинський волонтер Василь Нагорний.
«Про подвиги бійці самі розкажуть після війни. Хоча все, що вони роблять, – суцільний подвиг, героїзм і самопожертва. Я ж хочу поділитися тим, що ідентифікує їх як українців і відрізняє від оркських вбивць, злодюг, ґвалтівників. Усі не раз чули перехоплені нашими службами розмови рашистів, порівняйте їх із кількома уривками повідомлень, які шлють мені чи рідним наші воїни. Відчуйте різницю, чим наші тішаться і за що переживають. І почуття гумору теж хлопці не втрачають», – написав він і навів кілька прикладів таких повідомлень.
«Я такий радий, що звідсіля зміг замовити 25 троянд і їх доставили моїй дівчині на день народження… Вона в мене гарна, мила, ніжна. Хочу сім’ю, діток...»
«Пацю забийте, ковбас наробіть, сала накоптіть, вернуся після війни з побратимами... В декого немає поки дому, готуйте й кімнати».
«Зайшли в село… Мене якась незнайома жінка мало не вбила… Запросила до себе і заставляла з’їсти всі вареники, що наварила. А я ж не можу стільки їсти, я ж худий не від голоду, а статура така... Але і образити добру людину не можу, сидів якось впихав їх у себе, щоб доїсти, з острахом дивився, чи вона ще не накладатиме...»
«По татові скоро рік як помер, запитай у майстра чи готовий уже пам’ятник, там все проплачено, то я попрошу наших волонтерів, щоб встановили на могилі. Хай усе буде по-людськи».
«Якось мені зараз легше, як у 2014 році… Я так само боюся загинути, так само лякаюсь обстрілу, але відчуваю, що цього разу за мною – ціла держава й народ, і кримінальних справ, як тоді, точно ніхто не ліпитиме мені... Ну і командири змінилися – перед боєм не зникають...»
«Який нафіг наступ на вас? Садіть картоплю, я з хлопцями прикрию і все порішаю...»
«Запам’ятай, котику, я вернусь по-лю-бе, живим і здоровим… А як ти будеш плакати в телефон і лякати дітей своїми слізьми, то скажу своїй мамі, хай до тебе переїде і вспокоює... Ти знаєш, то страшніш, як війна».
«Не знаю, коли воно все закінчиться, але ми переможемо! І не тільки тому, що ми захищаємо рідну землю і з нами правда і Бог… Відчуття наближення свободи тут, на війні, перевершує все: біль, страх перед ворогом і жаль до себе. Чи не вперше я цією свободою, свободою вільних сильних українців, не можу надихатися. Я з гордістю дивлюся на побратимів і бачу вільних людей. Я п’янію від того відчуття, з ним прокидаюся, з ним іду в бій… Сподіваюся, після перемоги всі відчують теж саме!»
Читати ще: ЗСУ захопили колону забезпечення військових РФ. Фото
Як ми писали раніше, російські військові масово здаються в полон бійцям ЗСУ та територіальної оборони.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.