USD 39.00 39.35
  • USD 39.00 39.35
  • EUR 39.20 39.50
  • PLN 9.76 9.94

«Кожен вкладав щось у той рух», – спогади польського медика про Майдан

21 Листопада 2016 12:28
У складі групи польських рятувальників наприкінці лютого 2014 року медик-рятувальник із міста Лодзь Ян Мувінські працював у революційній українській столиці. Каже, що поїздка на Майдан не була обов’язком медика, але обов’язком людини, - йдеться у щотижневику Волинські Новини № 42.

«Ми приїхали до Києва якраз після масових розстрілів. Місто притихло, люди були розгублені. Та ми мали завдання – облаштувати польовий госпіталь і надавати медичну допомогу всім, хто звертатиметься. Були на Майдані шість днів. Потім повернулися додому, бо вже не було такої гострої потреби у лікарях», – пригадує Ян Мувінські.

Ян пригадує, що Майдан був просякнутий духом революції. «Усі як можуть, так допомагають, кожен щось вкладає у той рух», – написав він коментар до фото, опублікованого у Facebook 22 лютого 2014-го.
22 лютого 2014

Першого дня представники «Самооборони Майдану» і «Правого сектора», які й забезпечували перебування поляків у Києві, пройшлися поруйнованими барикадами, місцями розстрілів, позначеними безліччю свічок і квітів. Стали свідками того, як труни з загиблими через море людських рук пливли до головної сцени, як їх оплакували тисячі однодумців. Слухали оповіді очевидців про ті криваві дні. «Родичі міліціонерів, які вбивали демонстрантів, розказували, що ті їх не впізнавали, – провадить медик. – Вони були під дією сильних наркотиків: зіниці розширені, погляди затуманені й невидющі. Коли до них підходили дружини з дітьми, то ніяк не реагували, бо не впізнавали їх. Мали чіткий наказ – стріляти в бік людей із Майдану – і виконували його без жалю».

До кордону медики з різних польських міст їхали власними автомобілями. Уже в Україні всіх пересадили в бус, організований СМ і ПС, біля Львова видали бронежилети. Одягнули куленепробивний захист на під’їзді до Києва. «Самооборонівці виділили нам приміщення під польовий госпіталь. Частину обладнання й ліків ми привезли з собою, решту дали майданівці.
Наш медичний пункт, у якому працювали разом із чехами, підпорядковувався головному лікарю Збройних сил України, – провадить Ян Мувінські. – На пункті був український перекладач, та й без нього так-сяк могли порозумітися. За ті шість днів ми надали допомогу близько 60 людям. Здавалося, медична служба в місті взагалі не діяла. До чехів ішли городяни з застудами, іншими дрібними захворюваннями. А до нас – поранені демонстранти. Було помітно, що люди боялися медиків. Як нам розповідали, зранених майданівців міліціонери забирали просто з лікарень. Тому була недовіра до медиків».

Над польовим шпиталем висів польський прапор. Ян каже, що то не була їхня ініціатива, вони не хотіли якось підкреслювати свою національність. Прапор привезли і встановили самооборонівці. І все, чого просили медики, вони діставали. «Ми мали гроші, могли купити все для власних потреб. Але нам давали їжу, сигарети тощо. У місто, на територію Майдану виходили тільки з охоронцями. Буквально на кожному кроці люди нам дякували. На нашу думку, ми не заслуговували на таку вдячність. Не їхали по лаври, по славу, не робили нічого особливого, – каже Ян. – Якось підійшла до нас старенька жінка з двома здоровенними хлопцями, які мали нашивки УПА. З’ясувалося, що то її внуки, а на Майдані загинув син старенької. Вона дуже нам дякувала, цілувала руки. Ми були здивовані таким ставленням і навіть соромилися, бо трактували нас як героїв. А ми ж нічого героїчного не робили».
Майдан застиг в очікуванні

Ян Мувінські додає, що їх вразила організованість Майдану. Кожен долучався як міг: хтось постійно чергував на барикадах, інші приїздили на дорогих машинах після роботи, привозили продукти і ліки, в Михайлівському соборі була кухня, склад медикаментів.
Ян Мувінські стоїть четвертий зліва

Допомога надходила з усього світу, наприклад, у їхньому шпиталі було канадське обладнання та препарати. На запитання, чому поїхав тоді до Києва, відповідає: «Бо там були потрібні медики. Українці на Майдані боролися за те, за що поляки у 1980-х, – за незалежність держави і людини».


Маргарита ПОЛОНСЬКА

Фото з особистого архіву

Луцьк-Лодзь
На цьому місці вбили лікаря
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus