Культура – зброя: у Луцьку підбили підсумки проєкту, присвяченого відродженню фольклору на українсько-польському прикордонні

В обласному центрі Волині завершили проєкт «Спільна культурна спадщина: відродження фольклору на українсько-польському прикордонні», який фінансується Європейським Союзом в межах програми транскордонного співробітництва ЄІС Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

Сьогодні на фінальній конференції, організованій департаментом культури Луцької міської ради у партнерстві з Zespół Szkół w Woli Uhruskiej (Польща) та Луцькою музичною школою №1 імені Фридерика Шопена, підбили підсумки проєкту, презентувавши його результати та продукти. Головною метою конференції було покращення рівня обізнаності про нематеріальну культурну спадщину українсько-польського прикордоння.Учасниками конференції є люди, які досліджують, відтворюють і поширюють унікальну культурну спадщину краю. Це викладачі музичних шкіл, загальноосвітніх шкіл, коледжів культури і мистецтв, керівники фольклорних колективів, експерти, дослідники, етнографи. Фактично усе своє життя вони присвятили унікальній професії, яка сьогодні відіграє особливу роль.Як розповіли організатори, проєкт мали реалізувати значно раніше, але через повномасштабну війну його призупинили та втілили лише нещодавно.

«Сьогодні культура відіграє особливу роль, оскільки культура – це м’яка сила, наша зброя. Проєкт – про культурну спадщину, а отже і про ідентифікацію. Для кожної нації культурна спадщина є ідентифікатором. Також цей проєкт про дослідження обох регіонів в рамках транскордонного співробітництва – це Україна та Польща. Ми довідалися багато цікавих речей про нашу спільну культуру, побут, історію та традиції, які існують впродовж багатьох століть.

Проєкт насамперед спрямований на дітей та молодь, адже ми маємо передати усі традиції, нашу унікальну культурну спадщину наступним поколінням. Це одне з головних завдань проєкту. Через війну його відтермінували, але згодом таки поновили, оскільки є чітке розуміння, що сьогодні культура має визначальну роль», – акцентувала директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів.На важливості міжнародної співпраці наголосила заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, зазначивши, що місто позиціонує себе як надійний партнер, завдяки чому й залучаються кошти.

«Враховуючи ситуацію, в якій живе країна, міжнародна співпраця – це своєрідний острівок надії. Ми і вся Україна сьогодні прохає про підтримку. Нас підтримують у багатьох речах, починаючи від гуманітарної допомоги та завершуючи фінансовою підтримкою для забезпечення життєдіяльності і відновлення тих чи тих об’єктів культурної спадщини. Сьогодні ми говоримо про спільну культурну спадщину, яка належить до м’яких проєктів. Але в нас є проєкти, які за обсягом фінансування є дуже суттєвими. Наприклад, завтра відбудеться презентація спільного проєкту транскордонного співробітництва. В партнерстві з містом Люблін у нас відбулася ревіталізація вежі Чорторийських. Для України – це унікальний проєкт. Велике спасибі усім, хто долучається до цих проєктів, адже це величезна робота працівників структурних підрозділів міської ради, координаторів проєктів та партнерів. Місто позиціонує себе як надійний та прозорий партнер, який звітує за свою діяльність. Відповідно для громади відкриваються можливості залучення нових інвестиційних проєктів», – зауважила Ірина Чебелюк.Про реалізацію проєкту «Спільна культурна спадщина: відродження фольклору на українсько-польському прикордонні» під час війни розповіла координаторка Катерина Нагірська. З її слів, він реалізовувався з 1 лютого по 31 липня 2023 року, за цей час проєкт не просто реалізували, а прожили його.

«Нам вдалося досягнути усіх поставлений цілей, які були заявлені перед нашим донором – Європейським Союзом. По окремих позиціях ми перевиконали індикатори проєкту, адже зацікавленість була дуже велика, учасників було більше, ніж ми передбачали», – зауважила Катерина Нагірська.В межах проєкту зробили низку продуктів: мапу туристичних шляхів українсько-польського прикордоння, двомовний альбом (польською та українською мовами) зібраних досліджень етнографів, які відвідали 25 носіїв нематеріальної культурної спадщини та зібрали ігри, пісні та дитячі забави. Альбоми передали музичним школам та закладам у Луцьку та Волі Ухруській.

Також в рамках проєкту провели літню мистецьку школу у Волі Ухруській на сто учасників: 40 – з України, 60 – з Польщі. Цільовою аудиторією школи, як і самого проєкту, були діти та підлітки. В межах проєкту був реалізований транскордонний фестиваль у гібридному форматі – перша частина відбулася 17 червня у Волі Ухруській, друга частина – 25 червня у Луцьку. Його трансляцію проводили на YouTube, аби охопити якомога більше людей.Нині офіційні сторінки проєкту є у Facebook, на сайтах департаменту культури, Луцької музичної школи та школи у Волі Ухруській. Два промоційні відеоролики англійською мовою про літню мистецьку етношколу та про фестиваль були створені для того, аби охопити велику кількість аудиторії, зокрема у Європі. Це допоможе популяризувати спільну культурну нематеріальну спадщину, що є основною метою проєкту.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---