Ким міг бути Шевченко у наш час. ОПИТУВАННЯ

Щороку 9 березня українці відзначають річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Ще декілька місяців тому ніхто не міг собі уявити в яких умовах Україна відзначатиме 200-річчя від дня народження Кобзаря. Цей нелегкий період в історії сучасної держави ознаменувався ще й тим, що поезія Тараса Григоровича звучала на київських барикадах, де лунали постріли і гинули люди.

Журналіст Інформаційного агентства Волинські Новини поспілкувався із викладачами та студентами СНУ ім. Лесі Українки і поцікавився у них про те, ким би міг бути Тарас Шевченко, якби жив у наш час і чому його громадянсько-революційна поезія так надихає українців.

Кандидат філологічних наук, докторант, шевченкознавець Ольга Яблонська розповідає, що громадянська поезія Тараса Шевченка актуальна насамперед своїми ідеями. «У кожному творі акцентовано на проблемі внутрішньої свободи особистості та свободи нації. Шевченкові спостереження про сутність імперії, про тих, хто її будував, хто поневолює інших, хто живе за принципами рабської моралі, на жаль, і сьогодні залишаються актуальними», - зазанчила науковець.

Ольга Яблонська наголошує, що слово наділене потенціалом дії і Шевченкові послання, молитви й пророцтва – яскраве підтвердження цього. Також вона переконана, що якби Тарас Григорович був нашим сучасником, то не був би осторонь подій, не був би байдужим спостерігачем. «Поет викривав тих несвідомих українців, які байдужі до долі нації. У галереї таких образів покірні Імперії хохли з овечою натурою («Холодний Яр»); ті, що розпинають Україну «гірше ляха» («І мертвим, і живим…»); ті, для кого нормою є рабська психологія («Якось-то йдучи уночі…»); численні «няньки» й «дядьки отечества чужого» («Бували войни й військовії свари…»); ті, хто не може сформувати свою єдину націю («І мертвим, і живим…»)», - резюмувала Ольга Яблонська.

Натомість студентка Інституту філології та журналістики Олександра Яручик переконана, що геніальність творів Шевченка полягає у тому, що автор, будучи кріпаком, не маючи освіти, зумів словом боротися проти панства і за свободу кріпаків. «Шевченка потрібно завжди читати, тому що у його творах можна віднайти певні передбачення для українського народу. Шевченкові боліло за Україну і якби він був нашим сучасником, то я переконана, що він був би у Києві, сидів би біля барикади і писав свої твори для майбутніх поколінь», - зазначила студентка.

Оксана Теребус - доцент, кандидат філологічних наук каже, що цей непростий період нашої країни ввійде в історію держави декламуванням на барикадах Майдану вірменином Сергієм Нігояном уривків поеми «Кавказ», які в його устах стали пророчими. «Хоч час написання віршів Шевченком віддалений від нас на півтора століття, але тема свободи, людинолюбства, гідності, любові до рідної мови та до рідного народу є дуже актуальними сьогодні», – відзначила науковець.

Пані Оксана згадує також і про пророчі слова, у яких ідеться про імперії, неситі очі поневолювачів, сліпу покору народів. Ці Шевченкові слова можна спроектувати на події у східній Україні та в Криму.

Студент Інституту філології та журналістики Сергій Гребень, каже, що в Україні головною проблемою є розмежування населення України, бо одні підтримують Європу, а інші - Росію. «Шевченко закликав до братерства і єднання. Кобзар не робив табу на мовних питаннях, він казав: «Учітесь, читайте. І чужому научайтесь. Й свого не цурайтесь». І ці слова повинен розуміти кожен українець», - зазначив Сергій.

Галина Кот – студентка географічного факультету вважає Шевченка символом вільного демократичного суспільства. Дівчина переконана, що творчість для нього була не тільки духовною потребою, а й формою протесту царському свавіллю. Галина запевняє, що творчість Кобзаря додає українцям мужності, впевненості та віри в краще майбутнє. «В історію людської культури Тарас Григорович увійшов не тільки як геніальний народний поет України, а й як борець за правду та волю, тому він так близький нам, а особливо в такі трагічні моменти. Успіх творчості Шевчека в його простоті, щирості, гуманності. Він з геніальною художньою силою висловлював ідеї, близькі широкому колу українського народу», - резюмувала студентка.

Галина згадує, як у шкільному віці, під впливом творів Шевченка, вона написала декілька віршових творів, присвячених поету: «Коли читаю «Кобзаря», то п'ю, мов воду з джерела. Мов світ до серця пригортаю, коли я «Кобзаря» читаю». Дівчина закликає своїх ровесників побільше читати «Кобзар» і черпати з нього Тарасову мудрість.

Професор, кандидат філологічних наук Марія Моклиця переконана, що перемога Майдану стане початком справжньої української незалежності і є найкращим подарунком Кобзареві. Вона каже, що Тарас присвятив усе своє життя боротьбі за свободу, із 47 прожитих років 24 роки він провів у кріпацтві, 10 років прожив у казематах.

«Можливо хтось запитає як вдалося кріпакові потрапити на найвищий щабель суспільства? І так швидко? Головоломний стрибок… То безправний кріпак, майже річ, бо можуть будь-коли продати, а то – жаданий гість великосвітських салонів, на одній нозі з вельможами, з найбільшими достойниками столиці… Здається, таке казкове перевтілення будь-кому здавалося б здійсненням усіх мрій. Чому Шевченко тоді не зупинився, чому його не задовольнила роль художника-академіка? Навіщо він почав писати вірші і дратувати ними критиків і читачів? Чому не кинув писати, коли переконався – поезія принесе багато прикрощів, хоча б тільки тому, що писана українською? А ще ж і зміст… І нарешті – чому не повторив вибір Гоголя, не став російським поетом? Чи таке вже цінне було тоді українське? У тому-то й річ, що ні», - розповіла науковець.

Марія Моклиця каже, що у Шевченків час нікому українське не здавалося ані самодостатнім, ані цінним. Воно сприймалось як щось провінційне, хутірське, часом колоритне, часом потішне, але таке малоросійське.

«Але після офіри Шевченка, після його Слова ціною життя, українство мусило з’явитися, мусило постати. Він відрізав йому безболісний шлях поступової асиміляції, лишив тільки болісний шлях боротьби і безкінечних втрат, шлях, який нація не завершила й досі. Прирік нас на Перемогу», - впевнена професор.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---