«Лавандова мрія рятує від сумних думок», – дружина захисника з Любешівщини

Тетяна Оласюк з Любешівщини завжди хотіла мати власне величезне лавандове поле. І від минулого року потрошки почала реалізовувати цей задум.

Відколи її чоловіка у березні призвали захищати Батьківщину, квіти і та ж лаванда стали для жінки величезним релаксом, пише газета «Нове життя».

Мати змалку прищеплювала їм із сестрою любов до квітів, навчала тонкощів їх вирощування. Народилася Тетяна Миколаївна в Любешеві. А в Проходах оселилися з чоловіком, бо там узяли поселу поряд із його старенькою родичкою, яку й доглядають. І ось тепер уже власні донечка та синочок допомагають плекати квітник та поки що невеличке лавандове поле.

Жінка захоплено та детально оповідає про свої улюблені лаванду і лавандин. А почалося все з одного кущика лаванди, придбаного торік на любешівському ринку. З нього господиня зібрала восени насіння і в грудні посіяла його просто на сніг. Адже, стверджує, найкраща пора для цього процесу – мінус 20 градусів.

Навесні сніг зійшов, і з’явилися тендітні зелені сходи вже своєї лаванди. Коли рослинки підросли, повипускали по чотири-п’ять листочків, Тетяна пересадила розсаду до спеціальних ємностей – касет. Хоча, каже господиня, можна і в горщики. А коли вже добряче підросли молоді кущі, то щодва-щотри тижні їх стригла – аби наростала зелена маса. Тож її улюбленці були маленькі, пишні і всі обсипані цвітом. А от дорослі кущі, зазначає, лише двічі треба стригти – навесні та восени.

Розповідь квітникарки плавно перетікає від вирощування лаванди з насіння (таким чином Тетяна Миколаївна отримала кущів шістдесят) до двох інших методів – черенкування та прикопування. Із черенків виростила Тетяна Оласюк із пів сотні кущиків цієї ароматної та корисної рослини.Коли навесні підстригала кущі, то гілочки саджала в ґрунт і часто поливала – спочатку теплою водою, а потім звичайною. Ще зо два десятки нових кущів лаванди отримала шляхом прикопування.

«Від дорослого куща вибирала більші гілки, прикопувала їх боком. І ті гілочки з прикопаного місця пускали коріння. Тоді акуратно відщипувала їх садовими ножицями та обережно, щоб не попсувати корінчики, викопувала і відсаджувала», – охоче ділиться лавандовими секретами жінка. Тож тепер близько сотки городу у неї займає лаванда.

Ще один особливий фаворит є у пані Тетяни – лавандин. Торік восени розпочала його розводити. Зовні він дуже схожий на лаванду. Але кущ трохи більший, гілки грубші, колоски теж масивніші. Та й запах квіток насиченіший, переконує господиня. А ще наголошує: він не розмножується з насіння.

І хоча лише другий рік Тетяна Оласюк вирощує ці рослини, проте вже має чимало охочих придбати їх у букет або сашетки з них. А починалося все просто з бажання мати в себе таку красу.

«Лаванда здавна відома чудовими властивостями. Я свою використовую у каву, додаю в тісто, прикрашаю нею печиво. Не кажучи вже про букети. Адже з лаванди та лавандину можна й окремо букети робити, і в поєднанні з іншими сухоцвітами. Для цього гілочки зрізую, зв’язую та підвішую сушитися колосками донизу в добре провітрюваному приміщенні, але без прямого потрапляння сонця», – захоплено оповідає жінка.

Також каже, що ці рослини люблять розпушений ґрунт. Але найкраще – мульча. Найпростіше її зробити зі свіжоскошеної трави. Як тільки та зів’яне й почне псуватися, прибирає і свіжу розкладає під кущики. А от на зиму підсипала кущі соломою – і жоден не пропав.

До слова, на квітнику в Оласюків всіма кольорами веселки буяють троянди, лілії, хризантеми, юка, хоста й чимало інших садових культур. Даша і Саша допомагають мамі, чим можуть, у тому числі прополювати квітник. Щоправда, в сина ще важливіша місія.

«Коли чоловік ішов служити, то синові сказав, що він лишається за старшого, має оберігати сестричку і маму», – із хвилюванням та водночас теплотою каже Тетяна Оласюк.

І Сашко направду старається. Бо ж дуже хоче бути схожим на свого тата Василя. Адже той як воїн захищає всіх від ворога.

«Стараюся при дітях не показувати своїх хвилювань. Дуже заспокоює догляд, інша робота з квітами, якої завжди вистачає. Вони ж не лише красиві, але й затишно біля них», – підсумовує дружина захисника.«Прагнення до того, аби оточити себе прекрасним і корисним, – це, мабуть, одна з основних рис, притаманних українському народу. Цьогоріч лаванда квітне особливо – дивлюсь на маленькі квіти, вдихаючи запашний аромат, і зростає моя віра у те, що скоро наша рідна Україна буде ще квітучішою та красивішою, а найголовніше – вільною», – усміхається Тетяна Оласюк.

Фото з особистого архіву Тетяни Оласюк

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---