Леонід Маслов повертається із забуття. Його закатували нацисти
Побачила світ книга «Одне надійне життя» про дослідника української церковної дерев’яної архітектури Леоніда Маслова. Це перше видання про життя та творчість волинського архітектора, праці якого досі маловідомі краянам.
Наклад нової книги - 300 примірників. У першій частині триптиху йдеться про життя та творчість дослідника. Вміщено його статті та факсиміле його праць «Деревяні церкви Холмщини та Підляшшя» та «Архітектура старого Луцька».
«Праці Леоніда Маслова друкувалися в довоєнних часописах. Тому були доступні мало кому. А завдяки нинішньому виданню «Одне надійне життя», із творчістю та дослідженнями Маслова зможуть ознайомитися всі охочі. Власне, тому ми й підтримали це видання»,– розповів директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський.
Друга частина містить спогади та дослідження життя Маслова. А в третій надруковано матеріали історико-краєзнавчої конференції «Церковна та народна дерев’яна архітектура», яка присвячена 100-річчю від дня народження Леоніда Маслова.
Привертають увагу дослідження наукового співробітника Інституту народознавства НАНУ Романа Радовича «Специфіка влаштування стелі на середньому Поліссі», співробітника Волинського краєзнавчого музею Ольги Корецької «Документи розкидані, понищені, незнані» та співробітника «Волинських старожитностей» Богдана Ворона «Дерев’яні церкви: вчора, сьогодні… а завтра?», - інформує прес-центр «Волинських старожитностей».
Довідково:
Леонід Маслов (1909–1943) – перший історик архітектури Волині, який за часів Польщі видавав свої праці українською мовою і зробив значний внесок у дослідження української церковної дерев’яної архітектури.
Його батько Микола працював в українському уряді директором канцелярії Малої Ради Міністрів. Після поразки УНР родина Маслових емігрувала до Польщі. Невдовзі вони оселилися у Луцьку на вулиці Коперніка, 9, а пізніше – на вулиці Болеслава Хороброго, 15 (нині – проспект Волі).
Після закінчення політехніки Леонід працював у Любомлі. У вільний час досліджував церкви, багато фотографував, дописував в українські часописів. Відтак, працював інженером-архітектом у Рівному.
17 серпня 1943 року Леоніда Маслова розстріляли німецькі нацисти.
Напередодні загибелі краєзнавець написав свої найвідоміші праці – «Деревяні церкви Холмщини та Підляшшя» (1941 р.) та «Архітектура старого Луцька» (1939 р.).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Наклад нової книги - 300 примірників. У першій частині триптиху йдеться про життя та творчість дослідника. Вміщено його статті та факсиміле його праць «Деревяні церкви Холмщини та Підляшшя» та «Архітектура старого Луцька».
«Праці Леоніда Маслова друкувалися в довоєнних часописах. Тому були доступні мало кому. А завдяки нинішньому виданню «Одне надійне життя», із творчістю та дослідженнями Маслова зможуть ознайомитися всі охочі. Власне, тому ми й підтримали це видання»,– розповів директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський.
Друга частина містить спогади та дослідження життя Маслова. А в третій надруковано матеріали історико-краєзнавчої конференції «Церковна та народна дерев’яна архітектура», яка присвячена 100-річчю від дня народження Леоніда Маслова.
Привертають увагу дослідження наукового співробітника Інституту народознавства НАНУ Романа Радовича «Специфіка влаштування стелі на середньому Поліссі», співробітника Волинського краєзнавчого музею Ольги Корецької «Документи розкидані, понищені, незнані» та співробітника «Волинських старожитностей» Богдана Ворона «Дерев’яні церкви: вчора, сьогодні… а завтра?», - інформує прес-центр «Волинських старожитностей».
Довідково:
Леонід Маслов (1909–1943) – перший історик архітектури Волині, який за часів Польщі видавав свої праці українською мовою і зробив значний внесок у дослідження української церковної дерев’яної архітектури.
Його батько Микола працював в українському уряді директором канцелярії Малої Ради Міністрів. Після поразки УНР родина Маслових емігрувала до Польщі. Невдовзі вони оселилися у Луцьку на вулиці Коперніка, 9, а пізніше – на вулиці Болеслава Хороброго, 15 (нині – проспект Волі).
Після закінчення політехніки Леонід працював у Любомлі. У вільний час досліджував церкви, багато фотографував, дописував в українські часописів. Відтак, працював інженером-архітектом у Рівному.
17 серпня 1943 року Леоніда Маслова розстріляли німецькі нацисти.
Напередодні загибелі краєзнавець написав свої найвідоміші праці – «Деревяні церкви Холмщини та Підляшшя» (1941 р.) та «Архітектура старого Луцька» (1939 р.).
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Наркотичний транс замість божества: що вдихали жриці у Стародавній Греції для пророцтв
Сьогодні 00:36
Сьогодні 00:36
Чому деякі діти мають труднощі з математикою? Вчені кажуть, що проблема не лише в числах
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
4 березня: свята, події, факти. Всесвітній день боротьби з ожирінням та День мініспідниці
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
В Амстердамі підтвердили справжність картини Рембрандта, яку 65 років вважали втраченою
3 Березня 2026 23:42
3 Березня 2026 23:42
Українці визначилися, чи слід блокувати Telegram. Опитування
3 Березня 2026 23:23
3 Березня 2026 23:23
У Середземному морі палає підсанкційний російський танкер зі скрапленим газом, – Reuters
3 Березня 2026 23:03
3 Березня 2026 23:03
Ексголову ДПСУ Сергія Дейнека мобілізували
3 Березня 2026 22:44
3 Березня 2026 22:44
Напилася енергетиків і вбила семимісячного сина: на Івано-Франківщині затримали 18-річну горе-матір
3 Березня 2026 22:25
3 Березня 2026 22:25
У гімназії на Маневиччині відкрили меморіальну дошку Герою Дмитру Зацерковному
3 Березня 2026 22:06
3 Березня 2026 22:06
Волинські ветерани стали чемпіонами України з петанку
3 Березня 2026 21:47
3 Березня 2026 21:47
Імовірне вбивство українця Ігоря Комарова на Балі: перші результати експертизи ДНК
3 Березня 2026 21:29
3 Березня 2026 21:29

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.