Лучанці вдруге повернули онука під опіку, а соцслужба - проти

Відібрати право на опіку рідних онуків намагаються в лучанки Євгенії Вронської. Принаймні, у цьому переконана сама жінка.

Нещодавно бабусі, яка опікується своїм онуком, повернули дитину, яку рік тому відібрала соціальна служба. Однак, з таким рішенням прокуратури не погоджується міська служба у справах дітей. Мовляв, жінка неправильно виховує онука. Сама ж бабуся має дещо інші припущення, - інформує ТРК «Аверс».

Євгенія Вронська живе з обома своїми онуками, які не так давно стали сиротами. Мати трагічно загинула, батько перебуває у в’язниці. Жінка розповіла, що після таких подій і хвилини не роздумувала, чи забрати діток до себе. Мовляв, ті й так забагато пережили у свої юні роки. Натомість, усі інші родичі, таке милосердя жінки сприйняли зовсім інакше: «Сказали, що я з ціллю наживи взяла діток. Мені дуже їх шкода. Це мої рідні внуки, моя рідна кров. І я їх повинна виглядіти, вивчити», - зауважила бабуся Євгенія Вронська.

Сумніви щодо того, чи може бабуся бути опікуном двох дітей відразу ж з’явилися в міській службі у справах дітей. Про це розповів начальник Федір Шульган: «Задавали бабусі питання, а де буде ваш внук спати? - Зі мною на ліжку. - В результаті бабуся і двоє внуків на одному ліжку сплять. Розширити кімнату і зробити кращі умови - такі обов’язки бабуся взяла на себе, і через півроку зобов’язалася зробити. На жаль бабуся нічого з цього не виконала».

І це лише одна з причин, яку називає Федір Шульган. Каже, дитина й зараз росте надто агресивна, а тому потребує належного виховання та спілкування з психологами: «29-ого дитина покусала іншу дитину і заявила, що їй подобається вигляд крові… Ми не можемо не реагувати на ті проблеми, які були», - зазначив пан Шульган.

Вочевидь, не могли бути осторонь проблеми виховання дітей і у 2008-му році, коли схожа ситуація виникла із старшою онучкою Євгенії Вронської - Іринкою. Тоді, коли ще мама обох дітей була жива, її позбавили батьківських прав, мовляв, жінка вела розгульний спосіб життя. Дочку передали під опікунство бабусі. Однак не на довго. На той момент Федір Шульган пояснював, що відповідно до закону дівчинка мусить жити в родині. А оскільки батьків Іринка має, виховувати її повинні мама і тато. Тож, віддаючи дитину знову до мами, переконували й у тому, що остання одумалася та перестала пиячити. Однак, вже за 3 роки на очах меншого сина Любомира, якому тоді було лише 5 років, батько криваво вбив матір. Лише після того, вдруге постало питання опікунства над дітьми.

Пані Вронська розповіла: «Нам показали Любомира в дверях, як він бідний плакав, стояв і трусився. Просився: бабусю, заберіть мене. Мене з школи НРЦ вкрали, взяли за шкібари і повели в машину, сказали поїдеш покатаєшся».

Так пригадує слова онука в притулку Євгенія Вронська. І хоча прокуратура міста визнала рішення міськвиконкому незаконним, і повернула Любомира бабусі, в службі у справах дітей із цим не погоджуються.
А тим часом жінка й надалі живе в страху, мовляв, знає «добрі» наміри соцслужб.

Тим часом Любомир, каже, що бабусю і сестричку любить, і нізащо не хоче розлучатися з ними.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---