Лучанин зібрав історії про старовинні придорожні хрести
Волинський краєзнавчий музей запрошує 15 липня 2016 року о 12.00 на презентацію виставки «Фігури» та оброчні хрести, як елемент народної культури» та зустріч з лучанином Павлом Савчуком.
Про це повідомили у прес-службі музею.
Павло Савчук є відомим мандрівником, краєзнавцем, волонтером. Віднедавна працює у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» на посаді начальника відділу по еколого-освітній та рекреаційній роботі. Активно займається туризмом. Здійснив низку цікавих мандрівок: сплав річкою Прип’ять (від озера Любязь Волинської області до озера Нобель Рівненської області), сплав річками Чорногузка, Стир, велоподорож озерами Полісся (13 озер за два дні) та багато інших. Свої враження від подорожей передає через світлини, відео, які поширює в соціальних мережах.
У мандрівках Павло Савчук завжди звертав увагу на «хрести-фігури», які виринали біля доріг, окраїн населених пунктів. Кожен з них має свої характерні особливості. На Поліссі (Волинська, Рівненська, Житомирська області, південь Білорусії), частково на півдні цих областей, придорожні хрести оздоблені певними атрибутами (символами Страстей Господніх): молоток, гвіздки, драбинка, спис, табличка тощо. З якого часу і чому саме ця символіка використовується на Поліссі, достеменно не відомо. Дерев’яні хрести, «фігури» споруджувалися на полях, дорогах, на місцях, які вважалися святими, але найчастіше на перехрестях. Колись хрести ставили й для відведення холери, вірячи, що вони вбережуть село.
Павло Савчук зібрав чимало цікавих історій про придорожні хрести та зробив біля 150 фотографій.
На виставці «Фігури» та оброчні хрести, як елемент народної культури» можна оглянути значну частину світлин Павла. На ній експонуються також ткані рушники початку ХХ століття з фондів Волинського краєзнавчого музею. Адже давня традиція прикрашати «фігури» та оброчні хрести рушниками, хустками, фартушками існує й нині. Доповнюють виставку дерев’яні вирізьблені фігурки Ісуса Христа ХVІІІ століття та металеві ковані хрести. На фотографіях етнографа Алли Дмитренко зафіксовані поліські «оброчні хрести» та новостворені хрести, які ставлять в деяких селах біля домівок з написом «на здоров’я».
Лучан запрошують оглянути виставку, долучитися до обговорення теми «Фігури» та оброчні хрести, як елемент народної культури» та познайомитися і поспілкуватися із завзятим мандрівником Павлом Савчуком.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомили у прес-службі музею.
Павло Савчук є відомим мандрівником, краєзнавцем, волонтером. Віднедавна працює у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» на посаді начальника відділу по еколого-освітній та рекреаційній роботі. Активно займається туризмом. Здійснив низку цікавих мандрівок: сплав річкою Прип’ять (від озера Любязь Волинської області до озера Нобель Рівненської області), сплав річками Чорногузка, Стир, велоподорож озерами Полісся (13 озер за два дні) та багато інших. Свої враження від подорожей передає через світлини, відео, які поширює в соціальних мережах.
У мандрівках Павло Савчук завжди звертав увагу на «хрести-фігури», які виринали біля доріг, окраїн населених пунктів. Кожен з них має свої характерні особливості. На Поліссі (Волинська, Рівненська, Житомирська області, південь Білорусії), частково на півдні цих областей, придорожні хрести оздоблені певними атрибутами (символами Страстей Господніх): молоток, гвіздки, драбинка, спис, табличка тощо. З якого часу і чому саме ця символіка використовується на Поліссі, достеменно не відомо. Дерев’яні хрести, «фігури» споруджувалися на полях, дорогах, на місцях, які вважалися святими, але найчастіше на перехрестях. Колись хрести ставили й для відведення холери, вірячи, що вони вбережуть село.
Павло Савчук зібрав чимало цікавих історій про придорожні хрести та зробив біля 150 фотографій.
На виставці «Фігури» та оброчні хрести, як елемент народної культури» можна оглянути значну частину світлин Павла. На ній експонуються також ткані рушники початку ХХ століття з фондів Волинського краєзнавчого музею. Адже давня традиція прикрашати «фігури» та оброчні хрести рушниками, хустками, фартушками існує й нині. Доповнюють виставку дерев’яні вирізьблені фігурки Ісуса Христа ХVІІІ століття та металеві ковані хрести. На фотографіях етнографа Алли Дмитренко зафіксовані поліські «оброчні хрести» та новостворені хрести, які ставлять в деяких селах біля домівок з написом «на здоров’я».
Лучан запрошують оглянути виставку, долучитися до обговорення теми «Фігури» та оброчні хрести, як елемент народної культури» та познайомитися і поспілкуватися із завзятим мандрівником Павлом Савчуком.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
«Робота бойового медика – це набагато більше, ніж накласти турнікет чи надати першу допомогу»: історія прикордонника з Волині
Сьогодні 07:15
Сьогодні 07:15
«Кожен важливий на своєму місці»: VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Сьогодні 06:47
Сьогодні 06:47
Один випадок на 15 мільйонів вагітностей: в Австралії жінка народила однояйцевих четвернят
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
22 липня: свята, події, факти. День гамака та День манго
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Києві шахраї під виглядом СБУ виманили у 81-річної пенсіонерки майже 1 млн гривень
21 Липня 2026 23:38
21 Липня 2026 23:38
За пів року бюджети громад Волині отримали понад 2 млн грн туристичного збору
21 Липня 2026 23:18
21 Липня 2026 23:18
Експосадовці Німеччини та Росії таємно зустрічалися в Баку – обговорювали війну в Україні
21 Липня 2026 23:00
21 Липня 2026 23:00
Сирського звільнили з посади, новим Головнокомандувачем ЗСУ став Михайло Драпатий
21 Липня 2026 22:40
21 Липня 2026 22:40
Українським військовим підняли пенсії: скільки отримають УБД після підвищення
21 Липня 2026 22:22
21 Липня 2026 22:22


Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.