Луцькі продавці: Ніхто з нас не йшов торгувати за покликом душі.ФОТО

«Головні причини, чого людина влаштовується на роботу у торгівельну галузь, – безвихідь, нестача коштів. А ще - бізнес розвивається, відкриваються нові магазини, кіоски, тут продавцям легше знайти роботу. Тут завжди потрібні робітники», - стверджують продавці, з якими у день їхнього професійного свята – Дня працівника торгівлі, поспілкувалися «Волинські новини».

Продавці магазину іграшок в одному із торгівельних центрів Наталія Томашевич та Інна Обертишева розповіли, що в магазині працювати приємно, адже тут тепло, чисто, товар завжди в порядку, не брудниться. Торгувати почали, тому що не було іншої роботи.


«Ми не прийшли сюди за покликом душі. Робота не легка – цілий день важко вистояти на ногах. Потрібно і за товаром слідкувати, і дістати його з верхніх полиць, коли потрібно. Не раз доводиться «тягати» чималі і важкі ящики з іграшками. А ще треба зробити так, щоб покупець, який прийшов до нас в магазин, вийшов задоволений і з покупкою. Бо від цього залежить бізнес і наші заробітні плати», - нарікає Наталія Томашевич.

І додає, що торгівля – це не лише одні мінуси: «Бувають і смішно-плачевні ситуації, коли батьки з дітьми приходять в магазин, а в дорослих немає багато коштів, щоб купити, все що дитина забажає. Скільки ми вже насміялися із дитячих істерик. Вони ж не розуміють, що мамин гаманець – не безмежний. А діти є діти – вони хочуть всі іграшки і одразу».

Як торгують на ринку

Оксана Співакова, працює на ринку продавцем жіночого одягу. Каже, що торгувати почала років 10 тому.
«Коли вчилася в університеті, грошей не вистачало. Хоч була і стипендія, бо вчилася на відмінно. Але за навчання заплати, за квартиру гроші дай, їсти щось купи , а ще ж десь і погуляти хотілося. Поки була студенткою, на хорошу роботу брати не хотіли. А на базарі, як то кажуть, усім місце знайдеться. От і прийшла сюди. Незважаючи на складну роботу, платять не погано. Маю більше, напевно, ніж наприклад якийсь офісний працівник», - зізналася продавець.


«Робота в мене дуже важка – літом сонце пече, жарко буває так, що не можливо стояти, а зимою – мороз, холод! Каву чи чай доводиться пити ледь не щогодини, щоб зігрітися! Не буду лукавити, гріємося і більш міцними напоями – а куди діватися? Не хочеться до кінця робочого дня бурулькою стати. Іноді важко із людьми працювати. Бо є різні люди. Одні, наприклад, прийдуть, поговорять, настрій піднімуть, а інші скандал влаштують, бо не те їм продала. Намагаюся бути тактовною з усіма», - каже Оксана.

«Непильна» робота у супермаркеті

Ірина Дмитриченко працює у супермаркеті. Вона розкладає товар на полиці, слідкує аби завжди всі стелажі були заповненими. Інколи рекомендує покупцеві придбати той чи інший товар.

«В супермаркеті я працюю лише півроку. Довго не могла знайти роботу по спеціальності. Я швачка. Купувала оголошення, дзвонила в різні ательє. Але заробітну плату пропонували зовсім маленьку. Мені порадили влаштуватися у супермаркет. Я довго вагалася, але потім прийшла і написала заяву. Мене взяли. Сама робота не дуже складна. Але іноді треба ящики з товаром важкі носити. А так – цікаво. Людей бачиш, спілкуєшся, щось нове від них взнаєш. Дружбу заводиш. Є постійні клієнти, яких уже знаєш. Щось їм можеш порадити», - ділиться враженнями від роботи Ірина.

«Є і мінуси – це недостачі. Образливо, коли хтось з працівників «краде» щось, або охоронець не помітить як люди в кишенях продукти чи інші товари виносять. А недостачі розділяють на всіх працівників. Іноді доводиться і по 200-300 гривень віддавати», - скаржиться дівчина.

***

«Волинські новини» в день професійного свята, бажають усім причетним до цієї галузі – витримки, міцного здоров'я, чесності з покупцями, успішного торгу та задоволення від професії.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---