Литва готується підривати мости на кордоні з Росією та Білоруссю
Балтійські країни посилюють підготовку до можливих воєнних загроз з боку РФ та Білорусі. Зокрема на кордоні Литви з цими країнами вже зʼявилися конструкції, які призначені для підриву мостів у разі початку війни.
Про це повідомляє УНІАН з посиланням на LRT.
Згідно з планом, мости оснащують інженерними спорудами для кріплення вибухових матеріалів.
«Мости та дороги обирають з урахуванням розташування природних перешкод та їх стратегічного значення в системі оборони Литви», – розповіли військові.
Збройні сили Литви повідомили, що вже створили кілька десятків обʼєктів поблизу кордону для зберігання протитанкових та інших перешкод, а також проводять роботи з висаджування дерев для захисту головних доріг та поглиблення зрошувальних канав, що будуть виконувати функцію траншей і додаткових протитанкових барʼєрів.
Читати ще: Латвія добудувала 280-кілометровий паркан на кордоні з Росією
Таким чином у разі збройного конфлікту мости поблизу кордону можна буде легше зруйнувати, що допоможе заблокувати переміщення військових сил. У LRT додають, що Фінляндія, яка має спільний кордон з РФ протяжністю 1340 км, готується до цього вже десятиліттями.
Зокрема торік президент Фінляндії заявляв для Financial Times, що потрібно більше діяти, а не говорити.
«Я трохи стурбований цими досить войовничими розмовами про те, що Росія збирається перевірити статтю 5 [НАТО] і що Європа буде наступною. Ми маємо готуватися до цього, але це дуже малоймовірно. Я закликаю всі європейські держави стати більш фінськими. Іншими словами, бути більш підготовленими. Треба готуватися до найгіршого, щоб уникнути його», – наголосив Александр Стубб у квітні минулого року.
Водночас литовські чиновники намагаються показати, що в країні вживають захисних заходів, уникаючи при цьому поширення паніки.
«У мирний час говорити про те, що прикордонні муніципалітети небезпечні, коли ми маємо зобов'язання НАТО та країн-партнерів, було б божевіллям. Було б безвідповідально турбувати людей і говорити про [небезпеку на кордоні], але реальність така – кожен з нас має знайти спосіб підійти до цього дуже складного питання війни, бо це реальність», – наголосив для LRT представник Пожежно-рятувальної служби (PAGD), який опікується цивільним захистом, Донатас Гуревічюс.
Своєю чергою, керівник Центру медіаоперацій Департаменту стратегічних комунікацій Збройних сил Литви, майор Гінтаутас Чуніус сказав, що підготовку до конфлікту мають розглядати у суспільстві як звичайну довгострокову діяльність, як і всі інші аспекти життя.
«Ми спостерігаємо, що найбільший позитивний відгук викликають не «хороші новини» (наприклад, «загрози немає, ми всі в безпеці»), а послідовна позиція і своєчасне представлення реальних фактів разом з оцінкою того, що ці факти означають», – додав він.
Крім того, майор підкреслив: «Збройні сили Литви завжди дотримувалися однієї позиції: по-перше, в довгостроковій перспективі загроза з боку Росії залишається незмінною. Це один із недоліків, з яким литовська держава живе вже сотні років і, найімовірніше, буде жити й надалі. По-друге, з огляду на цей висновок, необхідна постійна готовність, і що інтенсивнішою вона є, то більша ймовірність досягнення ефективного стримування».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє УНІАН з посиланням на LRT.
Згідно з планом, мости оснащують інженерними спорудами для кріплення вибухових матеріалів.
«Мости та дороги обирають з урахуванням розташування природних перешкод та їх стратегічного значення в системі оборони Литви», – розповіли військові.
Збройні сили Литви повідомили, що вже створили кілька десятків обʼєктів поблизу кордону для зберігання протитанкових та інших перешкод, а також проводять роботи з висаджування дерев для захисту головних доріг та поглиблення зрошувальних канав, що будуть виконувати функцію траншей і додаткових протитанкових барʼєрів.
Читати ще: Латвія добудувала 280-кілометровий паркан на кордоні з Росією
Таким чином у разі збройного конфлікту мости поблизу кордону можна буде легше зруйнувати, що допоможе заблокувати переміщення військових сил. У LRT додають, що Фінляндія, яка має спільний кордон з РФ протяжністю 1340 км, готується до цього вже десятиліттями.
Зокрема торік президент Фінляндії заявляв для Financial Times, що потрібно більше діяти, а не говорити.
«Я трохи стурбований цими досить войовничими розмовами про те, що Росія збирається перевірити статтю 5 [НАТО] і що Європа буде наступною. Ми маємо готуватися до цього, але це дуже малоймовірно. Я закликаю всі європейські держави стати більш фінськими. Іншими словами, бути більш підготовленими. Треба готуватися до найгіршого, щоб уникнути його», – наголосив Александр Стубб у квітні минулого року.
Водночас литовські чиновники намагаються показати, що в країні вживають захисних заходів, уникаючи при цьому поширення паніки.
«У мирний час говорити про те, що прикордонні муніципалітети небезпечні, коли ми маємо зобов'язання НАТО та країн-партнерів, було б божевіллям. Було б безвідповідально турбувати людей і говорити про [небезпеку на кордоні], але реальність така – кожен з нас має знайти спосіб підійти до цього дуже складного питання війни, бо це реальність», – наголосив для LRT представник Пожежно-рятувальної служби (PAGD), який опікується цивільним захистом, Донатас Гуревічюс.
Своєю чергою, керівник Центру медіаоперацій Департаменту стратегічних комунікацій Збройних сил Литви, майор Гінтаутас Чуніус сказав, що підготовку до конфлікту мають розглядати у суспільстві як звичайну довгострокову діяльність, як і всі інші аспекти життя.
«Ми спостерігаємо, що найбільший позитивний відгук викликають не «хороші новини» (наприклад, «загрози немає, ми всі в безпеці»), а послідовна позиція і своєчасне представлення реальних фактів разом з оцінкою того, що ці факти означають», – додав він.
Крім того, майор підкреслив: «Збройні сили Литви завжди дотримувалися однієї позиції: по-перше, в довгостроковій перспективі загроза з боку Росії залишається незмінною. Це один із недоліків, з яким литовська держава живе вже сотні років і, найімовірніше, буде жити й надалі. По-друге, з огляду на цей висновок, необхідна постійна готовність, і що інтенсивнішою вона є, то більша ймовірність досягнення ефективного стримування».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
В Україні за час війни побільшало інфарктів, – Ляшко
6 Березня 2026 23:47
6 Березня 2026 23:47
У Луцьку велосипедист проїхав на «червоне» і тяжко травмував жінку: як покарали
6 Березня 2026 23:28
6 Березня 2026 23:28
Проблема з доїздом ще з 2018 року: відновлюють маршрут Луцьк–Березолуки
6 Березня 2026 23:09
6 Березня 2026 23:09
Польща тимчасово закриє небо на кордоні з Україною та Білоруссю
6 Березня 2026 22:51
6 Березня 2026 22:51
Підтоплень поки не фіксують: на Волині вперше за два роки річка Прип'ять вийшла з берегів
6 Березня 2026 22:32
6 Березня 2026 22:32
Уряд виділив перші ₴10 мільярдів на Плани стійкості регіонів
6 Березня 2026 22:14
6 Березня 2026 22:14
Скільки платитимуть на Волині за оренду землі разом із водними об'єктами
6 Березня 2026 21:55
6 Березня 2026 21:55
В Україну повернули інкасаторів, затриманих в Угорщині
6 Березня 2026 21:36
6 Березня 2026 21:36

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.