Мандрівник представив фото хрестів-фігур із різних районів Волині

Виставка «Фігури та оброчні хрести як елемент народної культури» за участю автора фотографій Павла Савчука відкрилася у Волинському краєзнавчому музеї.

Лучанин зібрав колекцію із понад 150 фото, частину з яких представив у музеї, - інформують Хроніки Любарта.

Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею – тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.

Петро Савчук багато років захоплюється мандрами рідним краєм і досліджує місцеві цікавинки, а віднедавна ще й працює у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща».У подорожах Волинню фотограф звертав увагу на хрести-фігури біля доріг, на окраїнах населених пунктів, на роздоріжжях. Він помітив, що на Поліссі, а це Волинська, Рівненська, Житомирська області, південь Білорусі, придорожні хрести оздоблені символами Страстей Господніх: молоток, драбинка, обценьки, спис, палка з губкою, півник та іншими. Дослідник зауважує, що селяни переважно не можуть пояснити, що означають ці знаки і взагалі яке призначення цих фігур.«У 1960-х було масове знищення таких хрестів: їх зрізали, спалювали чи використовували в будівництві, - розповідає автор фотографій. – Більшість хрестів, які у волинських селах стоять зараз, зведені в 90-х роках. Та оскільки народна традиція була перервана на тривалий час, люди забули, що колись означали ті чи інші атрибути. Змінилося і трактування встановлення придорожніх хрестів».Вважається, що на в’їзді в село хрести ставили для захисту, як обереги. На роздоріжжях – на могилах самогубців чи тих, хто загинув наглою смертю. З фігурами пов’язано багато переказів і легенд: що вони відводять хвороби, перетворюють людей на перевертнів, допомагають завагітніти тощо. Віруваннями в те, що хрести мають якісь магічні властивості, дослідники пояснюють їх прикрашання кольоровими стрічками, рушниками, фартушками і хустками – це ніби дари.

У давніші часи на хрестах біля доріг заввишки п’ять і більше метрів вішали тільки рушники, які заборонено було знімати. Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею– тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---