Морський Стоунхендж. Учені розкрили загадку знаменитого англійського кромлеха

Значення загадкової споруди бронзового століття, відомої як «Сіхендж», нарешті може бути розгадано. Нещодавні дослідження припускають, що цей пам’ятник, поряд з аналогічною структурою поблизу, міг бути створений для проведення кліматичних ритуалів у відповідь на суворі зими, які охопили регіон.

Про це пише Ua.news.

«Сіхендж», офіційно відомий як «Пагорб I», являє собою перевернутий дубовий пень, оточений 55 розколотими стовбурами того ж дерева. Побудований наприкінці весни 2049 року до н.е., пам’ятник спочатку розташовувався на солончаку, захищеному від моря піщаними дюнами та мулистими мілинами. Протягом тисячоліть мул і пісок поступово приховували це містичне коло, поки недавня ерозія не повернула його на поверхню.

Відкриття місця приписують Джону Лорімеру, археологу-аматору, який помітив у піску наконечник сокири бронзового століття. У результаті багаторазових візитів Лорімер виявив перевернутий пень і, в кінцевому підсумку, дерев’яне кільце. У 1999 році археологи почали розкопки, прагнучи зберегти і перемістити пам’ятку. Незважаючи на протести окремих осіб, які вимагали зберегти «Сіхендж» на місці, археологи продовжили свої роботи. Сьогодні пам’ятник виставлено в Музеї Лінна, де його зберігають воском.

Читати ще: У Нідерландах виявили «Стоунхендж», якому 4 000 років

Паралельно з цим, археологи виявили «Пагорб II», розташований за 100 метрів від «Сіхенджа». Цей пам’ятник залишили на місці, і припливи вже зруйнували значну його частину. Археолог Девід Ненс з Абердинського університету припускає, що обидві структури були побудовані для протистояння кліматичним змінам.

«Період, у який вони були побудовані 4000 років тому, характеризувався зниженням атмосферних температур, суворими зимами та пізньою весною», – каже Ненс. Він вважає, що пам’ятники були створені для ритуалів, покликаних покласти край цим суворим умовам. Теорія Ненса ґрунтується на кліматичних та екологічних даних, а також на регіональному фольклорі.

Дерева для «Сіхенджа» були зрубані навесні і розташовані так, щоб збігатися зі сходом сонця в день літнього сонцестояння. Ненс зазначає, що літнє сонцестояння вважалося датою, коли зозуля, що символізує родючість, поверталася в Потойбічний світ, забираючи з собою літо. Пам’ятники, на його думку, були призначені для «захоплення» зозулі і продовження літа.

«Пагорб II» міг бути створений для розміщення ритуально принесеного в жертву тіла, щоб забезпечити добробут і родючість спільноти. Ненс стверджує, що жертвопринесення могли відбуватися кожні вісім років на Самайн (нині Геловін), що збігається з восьмирічним циклом Венери. Його розташування вказує на схід сонця в Самайн у 2049 році до н.е.

Дослідження Девіда Ненса проливає нове світло на призначення цих стародавніх пам’яток, пропонуючи поглянути на їхнє створення як на спробу впоратися з суворими кліматичними умовами того часу.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---