«Ми обирали, жити чи не жити», – переселенка з Лисичанська, яка оселилася на Волині

Ганна Дарніченко у квітні минулого року разом з чоловіком та двома синами переїхала з Лисичанська на Волинь. Впродовж року родина живе у гуртожитку Княгининівського ліцею Луцької територіальної громади.

Про те, як виїжджали з-під обстрілів та як облаштували життя, переселенка розповіла Суспільному.

Ганна Дарніченко працювала у школі вчителем фізики, астрономії, математики та захисту України. Розповідає: торік 24 лютого прокинулася від вибухів. Наступних 40 днів родина провела у підвалі. Коли місто охопили масштабні обстріли, родина прийняла рішення покинути Лисичанськ.



Читати ще: «Я була сепаратисткою»: переселенка, яку прихистили на Волині, боїться за долю сина

«Я забрала найдорожче – синів своїх. Коли йшов бій дуже великий, дім просто хитало зі сторони в сторону. В мене промайнула думка, що ми тут смертники. І ми обирали просто – жити чи не жити», – каже Ганна Дарніченко.На Волині родина живе вже рік. Жінка знайшла роботу у місцевому ліцеї. Працює вчителькою фізики, паралельно онлайн займається зі своїми учнями з Лисичанська. Каже: дітей розкидало по цілому світу. Вони – це єдиний зв’язок з минулим життям.Ганна Дарніченко каже, коли виїздили з Лисичанська, її старшому сину було 14 років, а меншому – шість. Він не знав мирного життя, говорить жінка.



Читати ще: «У такий трудний час усі дуже здружилися»: волинянка прихистила 80 переселенців

Переселенка чекає на закінчення війни. Каже, що після перемоги хоче повернутися додому, щоб відбудовувати рідну Луганщину.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---