Митрополит Ніфонт звершив чин прощення і благословив лучан на Великий піст.ФОТО

У неділю, 1 березня, керуючий Волинською єпархією митрополит Луцький і Волинський Ніфонт після вечірнього богослужіння у Свято-Покровському кафедральному храмі Луцька прочитав дві молитви для тих, хто вступає у дні Великого посту, і благословив усіх на цей благодатний подвиг. Вперше в цьому році устами архіпастиря була прочитана постова молитва «Господи и Владыко живота моего», – 2 березня повідомляють «Волинські Новини».
 
За інформацією прес-служби Волинської єпархії УПЦ, владика Ніфонт звернувся до віруючих лучан зі словами проповіді, в якій показав красу та значення посту в житті православного християнина.
 
«В дні Великого Посту слід заглянути в своє серце та розпочати щире покаяння. Віруючим людям треба обов’язково приступити два або навіть три рази до Святого Таїнства Причастя. Ми живемо в світі, як в пустелі, де панує гріх та беззаконня. Коли святі втікали в пустелі, а наше життя, тих, хто спасається в міру, – це втікати від гріха і жити з Богом. Православні християни щасливі, що мають можливість у дні посту щиро покаятись і поєднатися з Богом у Таїнстві Причастя. Церква так званими підготовчими неділями готувала нас до цих благодатних днів. У ці неділі ми чули євангельські читання, які готують людину до щирого покаяння і показують майбутнє вічне життя», – зауважив митрополит.
 
Також владика у своєму слові попросив прощення у всіх присутніх. «Я недостойний ваш архієрей, часто багатьох ображав, хоча повинен завжди бути прикладом. Смиренно прошу у всіх, кого образив, прощення і всіх вас благословляю на подвиг Великого посту». Після цього митрополит благословив усіх священнослужителів міста, студентів Волинської духовної семінарії та присутніх парафіян.

Довідково:
Початок Великого посту цьогоріч припав на 2 березня. Піст завершиться у суботу напередодні 19 квітня, коли православна церква відзначає найбільше своє свято – Великдень (Пасху).

Серед усіх православних постів найбільший, найсуворіший – Великий піст перед Пасхою. Він присвячується Христу, Який страждав і приніс Себе у жертву за гріхи всього людства. А тому й церква поставилася до цього посту з особливим уставним чином. Православні України сьогодні розпочинають 40-денний період стриманості. У період Великого посту не влаштовуються весілля та інші гучні урочистості.

Піст для християн повинен стати часом подвигу душі та тіла, належної підготовки до Великодня зокрема. Час посту відображається і в практиці церковної молитви. Увесь зміст і ціль Великого посту чітко висловлює молитва св. Єфрема Сирійського, яку повторюють у Східній Церкві на кожному великопосному богослуженні: «Господи і Владико життя мого, віджени від мене дух лінивства, недбалості, властолюбства та пустослів’я. Даруй мені, недостойному рабові Твоєму, дух чистоти, покори, терпеливості та любові. О, Господи Царю, дозволь мені бачити мої провини та не осуджувати брата мого, бо Ти є благословенний на віки вічні. Амінь».
Часто віруючі обтяжують себе зайвими обмеженнями, з якими в результаті не можуть впоратися. Священики, зокрема, пояснюють, що в церковному праві немає канонів, які б наказували сімейним парам стриманість у період постів.
Всі церковні канони, що якось стосуються цієї теми, кажуть про те, що стриманість у шлюбі є обов’язковою тільки в ніч перед літургією та таїнством хрещення. Канонічна позиція Церкви з цього питання визначається словами святого апостола Павла з Першого послання до коринфян. На думку апостола Павла, подружнє життя – простір свободи в любові; це внутрішня справа сім\'ї, яка не підлягає жодній іншій регламентації, окрім взаємної згоди і літургійного благочестя.
«Одружені самі собі мають бути суддями, що є достатньо. Бо вони чули писання Павла, що личить утримуватися один від одного за згодою, до часу, щоб вправлятися в молитві, і потім знову разом бути» (Третє правило святителя Діонісія Александрійського).
Згідно зі східною християнською традицією, подружнє спілкування не відлучає людини від Бога. Єдине, на що звертають увагу багато подвижників Церкви, – «за стриманості молитва буде досконалішою».
Існують забобони, згідно з якими діти, зачаті в піст, можуть виявитися в чомусь «неповноцінними». \"Але це саме марновірство тих, хто не знайомий ані з канонами, ані з переказом Церкви. До християнської традиції, православ’я такі жахалочки не мають жодного стосунку. Апостол Павло кваліфікує людей, які ці забобони поширюють, дуже чітко – «як лицемірів, спалених у своїй совісті».
Щодо харчування церковний Устав дає настанови тільки монахам. Для мирян уставних норм досі не існує. Так от, церковний Устав у перший тиждень посту рекомендує так зване сухоїдіння. Це означає цілий день нічого не їсти і не пити, і тільки ввечері з’їсти якусь картоплину чи огірочка, випити чаю. Крім того, у перший день посту взагалі не їдять і не п’ють нічого. Люди великої духовної зрілості не їдять і не п’ють до середи, а деякі – навіть до п’ятниці чи суботи. Наступні п’ять тижнів великого посту не такі суворі, але все одно не дозволяється не тільки м’яса, яєць та молочного, а навіть риби (рибу можна тільки у Благовіщення і Вербну неділю). Олія дозволяється тільки у суботу і неділю. Останній тиждень посту такий самий суворий, як і перший.
А як бути мирянам? Вони можуть взяти благословення у священика на послаблення посту. Наприклад – на вживання олії. Хворі, вагітні, літні люди можуть взяти благословення, наприклад, на молочну їжу.
Для чого такі обмеження? Річ у тім, що якщо шлунок порожній, то не дуже хочеться співати, танцювати, розважатися. Організм фізично очищається від шлаків, думки налаштовуються ну духовні роздуми, молитву. Але треба пам’ятати, що утримання від їжі замало – потрібне утримання й від злих слів та вчинків.
Те, як людина проводить Великий піст, дозволить їй краще оцінити себе, наскільки вона духовно зріла, яка її мораль. Великі святі, пісники повинні бути кожному віруючому в цьому прикладом. Усе церковне життя в період посту надихає людину на каяття, відкриття своєї душі перед таїнством Причастя. Щоб, посповідавшись перед Причастям, розкаявшись, відкривши свій внутрішній стан, звільнитися від гріха і далі, за допомогою Бога та церкви, більше не повторювати своїх помилок. Віруюча християнська душа намагається причаститися в цей піст хоча б тричі: у першу неділю, у третю (Хрестопоклонну) і в останню неділю перед Великоднем.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---