На межі: у селі на Волині триває боротьба за дитсадок

З травня цього року дитячий садок у селі Зубильне Локачинського району перевели на чотиригодинний робочий день. Батьки занепокоєні, що навчальний заклад узагалі закриють, адже чимало родин не мають можливості приводити малюків усього на кілька годин.

Про це йдеться на сторінках газети Волинські Новини №39.

НА ЗАХИСТ ДОШКІЛЛЯ – У ВЛАДНІ КАБІНЕТИ

Приміщення Зубильненського дошкільного навчального закладу збудоване 50 років тому як колгоспна контора. Майже відразу будівлю передали під потреби ДНЗ, розрахованого на 10 дітей.

Завідувачка дитсадка Алла Моспанюк уже 20 років працює у навчальному закладі. Жінка зауважує, що дітей завжди вистачало в селі, останні роки дитсадок відвіду­вало 18 малят. Проте у зв’язку з нестачею фінансування заклад перевели на чотиригодинний режим.

– У нас сьогодні за списком 10 дітей. Два роки тому працювали по 10 годин, з минулого року – 8 годин, а з травня 2017-го – взагалі 4. Раніше діти отримували триразове харчування, спали у садочку. Тепер – пограються, з п’ятирічними підготуємось до школи і о 13-й ідуть додому. На повний день було четверо людей – завідувач, вихователь, помічник вихователя та кухар, у холодний період ще кочегар, тепер же нас лише двоє на півставки – завідувач та помічник вихователя. Нам пояснили скорочення тим, що немає коштів на заробітну плату працівникам. Харчуванням малюків забезпечували батьки протягом двох років, – розповідає керівник ДНЗ.

Мами кажуть, що не лише харчування, але й засоби гігієни, іграшки, матеріали для ремонту приміщень самі купують, бо ж для діток – лише найкраще, а в сільради коштів немає. Щомісяця здають у фонд групи на ці потреби по 20 гривень.

Голова батьківського комітету Оксана Медвидюк, почувши про скорочення годин роботи дитсадка, відразу забила на сполох, організувала батьків та почала стукати у чиновницькі кабінети.

– Я зверталася в Локачинську райдержадміністрацію та райраду, там сказали, що спочатку треба до сільської ради звертатись, бо ж це наш голова рішення ухвалив скоротити години роботи дитячого садочка. Після наших звернень голова зібрав батьків, представників з району та повідомив, що через те, що з січня до травня була мала відвідуваність, немає фінансування і, відповідно, коштів на заробітну плату працівникам. Але річ у тому, що в холодний період багато діток хворіли. Тепер, коли зробили роботу лише до обіду, то багато родин узагалі не можуть водити дітей (наш садок обслуговує три села). Виходить, нам чекати закриття? – зазначає стурбована пані Оксана.

Проте здаватися батьки не збираються. Вже написали звернення до обласної ради та облдерж­адміністрації. Наголошують, що готові писати хоч у Київ, але садок закрити не дадуть.

ДІТЕЙ НЕ ВОДИЛИ ЧЕРЕЗ ХВОРОБИ ТА ЗАСНІЖЕНІ ДОРОГИ

До Зубильненської сільської ради входить три населені пункти – Зубильне, Сірнички та Семеринське. Відстань між ними – близько трьох кілометрів. Оксана Олексюк, мама чотирирічного Дмитрика, – одна з тих, хто не водить дитину до садочка після скорочення годин роботи, адже до навчального закладу їй із малюком діставатися півгодини пішки.

– Раніше я працювала у цьому дитсадку кухарем. Приводила сина, він цілий день тут був. Мене скоротили після переведення закладу на чотиригодинний робочий день. Нам на дорогу у два боки потрібна година, виходить – привела дитину і сиди тут біля неї, бо ж через дві години назад забирати треба. Ще із Зубильного реально приводити, але із двох сусідніх сіл – ні, – пояснює Оксана Олексюк.Жінка також зауважує, що були місяці, коли ходило менше дітей, але зазвичай у зв’язку із хворобами та погодними умовами. Взимку, за словами місцевих, дорогу від снігу не чистять, тому під час сильних опадів не можна ні пройти, ні проїхати.

Величезною проблемою скорочення роботи садочка стало для батьків, що мають постійні робочі місця. Однією з таких мам є Людмила Романюк. У сім’ї – четверо дітей, усі відвідували Зубильненський ДНЗ. Проте наймолодша донька тепер сюди не ходить, адже мама з татом не мають змоги її водити.

– Мій чоловік працює позмінно, він подобово на роботі. А я – лаборант на пункті прийому молока в нашому селі. Торік не було проблем – завела доньку зранку, ввечері забрала. Знаю, що вона нагодована і в теплі. Тепер мушу її брати з собою на роботу. Саджу в окремій кімнаті, бо працюю з реактивами. Так поки й викручуємося, – каже пані Людмила.

Після того як діти перестали харчуватися в садочку, виникла й ще одна проблема. Як розповідають мами, уранці спросоння малюки не хочуть їсти вдома та йдуть голодні у дитсадок. Оксана Медвидюк каже, що й із цієї ситуа­ції знайшли тимчасовий вихід – зранку жінка централізовано купує для діток печиво чи булки, а в садочку вихователька робить чай.

Головним винуватцем скорочення годин роботи ДНЗ батьки вважають сільського голову Миколу Іващука, адже саме він ухвалив таке рішення. Посадовець виправдовується – рішення було не його, а районної влади.

– Нам на садочок із районного бюджету виділили субвенцію у розмірі 111609 гривень, а треба було 295140 гривень. Бюджет сільської ради надзвичайно мізерний, підприємців, по суті, немає, єдине, що поповнює казну, – це земельний податок. Тому ми змогли виділити лише 51 тисячу гривень на дитсадок, – пояснює Микола Ананійович. – Діти з січня до травня дуже погано відвідували дошкільний навчальний заклад, район це перевірив, тож сказали скоротити робочий день. Я вимагав гроші на садочок, а вони казали, що не дадуть ні гривні більше. На себе ж зобов’язання із зарплати у розмірі більш як 180 тисяч я взяти не міг, бо ми цього не потягнемо. Тому змушені були скоротити працівників та робочі години.Колектив дитсадка та батьки ж розповідають, що не районна влада, а саме представники з сільради щодня приходили й перевіряли відвідуваність. Кажуть, спричинено це було конфліктом між попередньою завідувачкою та сільським головою.

РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ – У КОПРОМІСІ

Голова Локачинського УКРОПу Василь Демидюк у минулому скликанні – голова Локачинської районної ради. Він зауважує, що бюджет Зубильненської сільської ради ніколи не був самодостатнім, проте протягом багатьох років тут вдавалося відстоювати дитячий садок. Скорочення робочих годин, на думку Василя Ілліча, спровоковане радше законодавчими змінами, аніж провиною місцевої влади.

– Відповідно до бюджетного кодексу та закону України «Про державний бюджет на 2017 рік», дошкільні навчальні заклади фінансуються з місцевих бюджетів. У нашому районі, коли ділили бюджет, то на кожну сільську раду скеровували субвенцію на утримання ДНЗ, потреба була закрита на 70%. Решту мали закрити сільради. Зубильненський бюджет невеликий, а з цього року в них ще й забрали податок із фізичних осіб. Фінансувати заклад у сільради немає можливості. Дитсадок у Зубильному хороший, а найголовніше – тут є діти. На сьогодні єдиний варіант перевести знову дошкільний навчальний заклад на восьмигодинний робочий день – це об’єднати зусилля батьків та сільської ради. Якщо родини максимально забезпечать явку дітей, то сільська рада зможе відмінити рішення та звернутися до районного відділу освіти, аби вони відновили повноцінну роботу ДНЗ, – наголошує Василь Демидюк.

Анастасія Корецька, Локачинський районДовідково:

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект Інформаційного агентства Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» реалізовує соціаль­но-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---