На Волині попрощалися з Героєм Дмитром Дмитруком

Село Радовичі, закутане в березневу тишу, знову зібралося, щоб віддати шану своєму Герою – Дмитру Дмитруку. Вулиці, якими він колись ходив, стали дорогою скорботи та вдячності. Його не стане серед нас, але ім’я старшого сержанта Дмитра Дмитрука назавжди вписане в історію боротьби за незалежність України, пишуть у Турійській громаді.

Дмитро народився 2 травня 1988 року. Його життя, сповнене мрій і планів, обірвалося у Торецьку на Донеччині, де він виконував бойове завдання у складі сотої бригади. У квітні 2024 року він свідомо став до лав захисників, уклавши контракт, щоб боронити Україну від ворога. Дмитро знав, що його місце – серед тих, хто стоїть за свободу.

Коли труну з тілом Героя привезли на рідну землю, село зустріло його на колінах. Дорогою скорботи Дмитра супроводжували жовто-блакитні та червоно-чорні прапори і живі квіти. Побратими, рідні, друзі й земляки проводжали воїна в останню земну дорогу, схиляючи голови перед його подвигом.

Поховали Героя з військовими почестями. У цей день все було сповите невимовним сумом, а кожен подих вітру ніби шепотів молитву за упокій душі Героя. Осиротіли двоє маленьких синочків, невимовний біль наповнив серця дружини, матері, яка у річницю смерті чоловіка втратила ще й сина. У глибокому смутку брат і сестра, рідні та близькі. Радовичі втратили свого сина, Україна – незламного Воїна Світла.

Пам’ять про Дмитра житиме завжди у серцях рідних, у спогадах побратимів, у кожному мирному світанку над Україною. Його відвага і любов до Батьківщини стануть дороговказом для майбутніх поколінь. Він не просто воював – він творив історію, віддавши життя за те, щоб його діти, його земляки, його народ жили у вільній країні.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Захисника. Вічна і світла пам’ять Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---