На Волині рятували лосів

Чотири лосі у Звірівському лісомисливському господарстві провалилися під лід. Про це телефонним дзвінком повідомили єгеря Романа Бокія, - інформує Волинська газета.

– Їду у свій обхід і бачу, як на річці Путилівці чотири лосі провалилися під лід, борсаються, можуть потонути, – із слухавки доносився схвильований голос майстра лісу Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ» Святослава Ліщука. – Потрібно рятувати, бо загинуть.

Роман Юрійович про подію повідомив директора Звірівського мисливського господарства Ярему Байду, а сам сів у машину і поїхав на місце події.

Між селами Дубище і Башлики Ківерцівського р-ну річка особливо небезпечна і норовлива, має глибокі яруги та ями. Ось там, намагаючись потрапити до урочища Гребеньки Мощаницького лісництва, і провалилися звірі. Роман Бокій побачив, як вони борсалися серед уламків криги. Схоже було, що у пастку потрапила ціла лосина сімейка. Сохань, лосиха та двоє їхніх дитинчат.

Навіть люди, шукаючи рятунку, йдуть по головах інших, аби вибратися із води, а тут лосі старалися не тільки втриматися самі на плаву, а й своїм прикладом підбадьорити малечу.

Чоловіки взялися прорубувати канал, хоча це було дуже небезпечно. Спершу вибрався рогач, і, хоч підйом тут не з легких, за мить вже був на березі. За ним з крижаного полону видряпалась і лосиха. А ось малеча дна дістати ще не могла, і їй довелося несолодко.

Роман Бокій і Святослав Ліщук продовжували прорубувати шлях до берега. І якоїсь миті малий лосюк – він був дещо крупніший і здоровший – таки скористався ним, вискочив на лід і пішов слідами батьків, а самочка з кожною миттю втрачала сили. Збігло вже більше години, як вона боролася за життя.

– Ми вже збиралися підчепити її поясами чи мотузками, аби витягти, – розповідає Роман Бокій. – Це було дуже небезпечно для нас і лосенятка, та й наблизитися до нього майже не було змоги. Та нам таки вдалося прорубати до неї канал і якось майже блискавично схопити за вуха і висмикнути з води. Лосеня було настільки втомлене, що впало на лід, мов неживе, і ще з півгодини приходило до тями. Єгер вже думав забирати на господарку, поки окріпне. Підійшли ближче, а воно підняло голову і нашорошило вуха. Явний сигнал, щоб трималися від нього подалі. Зрештою зіп’ялося на ноги, вибігло на берег й за прикладом старших, що через метрів двісті таки перепливли річку, знову стрибнуло на кригу з надією перебратися на інший берег. І його знову спіткала невдача. Берег – ще та круча!

– Ми зайшли збоку, знову взялися прорубувати в очереті шурф, намокли. Зо дві години лосеня ще борсалось у воді, а виснажившись, зіперлося передніми копитцями об лід, стало прохально дивитися на людей. Святослав мобілкою викликав на підмогу синів – Валентина і Юру. Вони примчалися на мотоциклі і допомогли нагнати лосеня у пробиту серед криги «кишеню», постояло там, вистрибнуло і невдовзі було вже в лісі.

Єгер із майстром подалися назирці. Боялися, щоб ослабла тварина не злягла де на землю: могла б замерзнути. Пройшли кілька кварталів, самочка не спинялася. Обоє розуміли, що кров у звіра розігрілася, але продовжували йти… Кілометрів за два побачили, що сліди всіх чотирьох особин зібралися докупи, сімейка знову об’єдналася і далі помандрувала разом у безпечне місце.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---