На Волині помолилися за невинноубієнними українцями під час конфлікту 1943-1944 років
Учора, 26 липня у храмах Української Православної Церкви та Української Православної Церкви Київського Патріархату на Волині відбулися панахиди за невинноубієнними українцями під час українсько-польського міжнаціонального конфлікту 1943-1944 років. Про це «Волинським Новинам» повідомили головному управлінні з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації.
Як писав часопис «Ї», на 1943 рік на Волині були вже чотири вузли українсько-польських протиріч. Терор розвивався стихійно і масово як реакція на двадцятиріччя польського режиму на Волині, як наслідок перебування в умовах постійної напруги й страху перед репресіями режимів, що приходили і відходили геть, як стихійна спроба одним ударом розв’язати накопичені протиріччя.
Перші сутички між поляками й українцями на Волині були зафіксовані у грудні 1942 року. При цьому важко сказати точно, хто ж першим спровокував різанину. Відомо, що на католицьке Різдво 1942 року польський загін напав на село Пересоповичі. Партизани колядували над трупами знищених українців. У січні й лютому 1943 року протистояння носило спорадичний характер. Але наприкінці лютого 1943 року антипольська акція набуває масового характеру.
Влітку 1943 року починається основний етап кривавої драми. ОУН і УПА приймають рішення проводити тиск на польське населення Волині, примушуючи їх до добровільного виїзду на етнічні польські землі. 11 липня 1943 року УПА почала акцію деполонізації Волині. Польська Армія Крайова опиралася. Представники української сторони в населених пунктах висували ультиматум до поляків: протягом 48 годин залишити село. АК віддавала контрнаказ: не залишати територію, інакше Польща втратить Волинь.
Точна кількість жертв Волинської трагедії не відома досі. У працях польських істориків можна зустріти цифру 50 тисяч загиблих поляків і близько 15-17 тисяч українців. Але, на думку українських істориків, ці цифри занадто завищені. При цьому існує посилання на звіт АК за 1943 рік, який свідчить про те, що на Волині загинули 15 тисяч поляків і близько 12 тисяч українців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як писав часопис «Ї», на 1943 рік на Волині були вже чотири вузли українсько-польських протиріч. Терор розвивався стихійно і масово як реакція на двадцятиріччя польського режиму на Волині, як наслідок перебування в умовах постійної напруги й страху перед репресіями режимів, що приходили і відходили геть, як стихійна спроба одним ударом розв’язати накопичені протиріччя.
Перші сутички між поляками й українцями на Волині були зафіксовані у грудні 1942 року. При цьому важко сказати точно, хто ж першим спровокував різанину. Відомо, що на католицьке Різдво 1942 року польський загін напав на село Пересоповичі. Партизани колядували над трупами знищених українців. У січні й лютому 1943 року протистояння носило спорадичний характер. Але наприкінці лютого 1943 року антипольська акція набуває масового характеру.
Влітку 1943 року починається основний етап кривавої драми. ОУН і УПА приймають рішення проводити тиск на польське населення Волині, примушуючи їх до добровільного виїзду на етнічні польські землі. 11 липня 1943 року УПА почала акцію деполонізації Волині. Польська Армія Крайова опиралася. Представники української сторони в населених пунктах висували ультиматум до поляків: протягом 48 годин залишити село. АК віддавала контрнаказ: не залишати територію, інакше Польща втратить Волинь.
Точна кількість жертв Волинської трагедії не відома досі. У працях польських істориків можна зустріти цифру 50 тисяч загиблих поляків і близько 15-17 тисяч українців. Але, на думку українських істориків, ці цифри занадто завищені. При цьому існує посилання на звіт АК за 1943 рік, який свідчить про те, що на Волині загинули 15 тисяч поляків і близько 12 тисяч українців.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Анонім
Показати IP
27 Липня 2009 19:13
"Наша влада буде страшною..." Власне влади в повному розумінні цього слова бандерівці так і не отримали, але ріки крові були пролиті.
З тих загиблих українців, за душі яких молились віруючі КП - третина на совісті ОУН-УПА.
Автор вжив делікатне слово "тиск".Однак директиви ОУН-УПА вимагали терору не лише проти поляків і москалів, а й проти тих українців, які мали власну думку.Саме у 43-44 роках ОУН-УПА розпочала каральні акції до українського населення з жорстокістю, якій немає виправдання.
Анонім
Показати IP
28 Липня 2009 09:42
"наслідок перебування в умовах постійної напруги й страху перед репресіями режимів, що приходили і відходили геть" - не так часто пишут про истинные причины кошмара, который тут творился. Кто из нас уверен, что вел бы себя адекватно, живя в таких условиях и испытывая на своей шкуре прелести всех оккупаций?
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Огляд
Сьогодні 16:25
Сьогодні 16:25
На Волині попрощались із Героєм Віталієм Городом
Сьогодні 16:08
Сьогодні 16:08
Литва готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, – міністр оборони
Сьогодні 15:51
Сьогодні 15:51
У луцькому виші провели шоу «Хто зверху? Викладачі проти студентів!» і зібрали гроші для ЗСУ
Сьогодні 15:17
Сьогодні 15:17
В Україні ввели додаткові підстави для звільнення з роботи
Сьогодні 15:00
Сьогодні 15:00
На Донеччині загинув Герой з Волині Володимир Ксенофонтов
Сьогодні 14:27
Сьогодні 14:27
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.