Нація на дні пляшки: росіян століттями споювали їхні царі й вожді

Кажуть, вічно можна дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як бухих «русскіх» десантників б’ють, певно, теж не дуже тверезі «русскіє» ОМОНівці, йдеться в ТСН.

Такий взаємний мордобій, що на росії має хронічний характер, має також і одне конкретне пояснення: «водка»! Факт загальновідомий – мільйони росіян, порівняно з цивілізованим світом, майже некеровано «заливаються» спиртним. Цьому є чіткі підтвердження від науковців.

Кремлівський режим справді системно проводить «денацифікацію» свого ж народу. Його свідомо споювали за царів і за вождів. Така ж «денацифікація» триває і зараз. Таку методику управління країною приписують ще російській імператриці Катерині II.

Іменні горілки політиків – для росіян справа проста й дієва. Не робочі місця, не розвиток медицини чи фінансування освіти, а багато дешевої горілки. Якщо п’єш її сам і наливаєш людям – отже, політик хороший, переконані мільйони захмелілих виборців.

Та сама «водка» – стратегічний хід, що його застосовують до росіян, відколи на північних болотах з’явилось щось схоже на їхню країну.

«Не вмієш – навчимо. Не хочеш – змусимо»: такою залишається методика виховання солдатів «русской» армії. Можливо, і споювання, бо спирт був важливим арсеналом у їхньому війську ще з сивої давнини.

Історичні хроніки пишуть, що солдатів царя Петра I під час походів і боїв щодня напоювали чотирма літрами пива і порцією вина. На воєнних кораблях з 1761 року в щоденну пайку входило мінімум чотири порції «водки» на людину.

П’яні солдати і офіцери – явище звичне, яке навіть віталося. А за так званих «трєзвєніків» могла взятися спецслужба.

Найбільш очевидним це виявилося під час Другої світової. Красноармійцям могли не дати гвинтівки, але озброювали гранчаком спирту. Це називалося наркомовські сто грамів. Втілена радянським військовим керівництвом хитрість, щоб солдат, якого відправляли як гарматне м’ясо, був захмелілим і не боявся йти на смерть.

Утім війна не все списувала, адже часто п’яні до безпам’яті солдати витворяли нелюдське. Причому проти мирного населення...

«Лютий 1945 року. Східна Пруссія. Заходимо до будинку. Дві мертві жінки та три мертві дівчинки, спідниці у всіх задерті, а між ніг денцями назовні стирчать порожні винні пляшки, – пригадує фронтовик Леонід Рабічєв. – Ще дві суміжні кімнати, на кожному з ліжок, а їх три, лежать мертві жінки з розсунутими ногами та пляшками. Припустімо, всіх зґвалтували і застрелили. Але звідки це садистське бажання – встромити пляшки?»

Садизм і одурманення алкоголем – так їхні «дєди ваєвалі» тоді, так їхні внуки «асвабаждают» Україну тепер. Влаштовуючи тут геноцид і гуманітарні катастрофи в заблокованих містах, росіяни, заливши очі алкоголем, на бачать одну суцільну катастрофу у власній країні. Адже офіційна статистика некерованого споживання алкоголю в Росії свідчить, що на повнолітнього росіянина на рік орієнтовано від 20 до 30 літрів чистого спирту.

Більше того, вся нація залишається на дні пляшки й цілковито деградує, якщо кожен дорослий за рік випиває вісім літрів спирту, це – дослідження ВООЗ. З року в рік державна політика Росії це або спростовує, або вкотре вимушено підтверджує. Але мова зараз про легальне спиртне, та полюбляють росіяни більше сурогат, що навіть не деградацію робить, а одразу вбиває.«Щороку в Росії трапляється 40-50 тисяч смертельних випадків від отруєння сурогатом. Коли у, приміром, Польщі, це чотири людини за 2011-2012 роки», – значиться у статистичних відомствах.

Це лиш підтверджує цинізм кремлівського режиму та курс на власну «денацифікацію», бо алкогольну бомбу вкладають росіянам самі ж керманичі ще з давніх-давен. Це зручно для політики та управління народом і це супервигідно для бізнесу.

Державні «кабаки», де не годували, а тільки наливали, для поповнення казни придумав ще Іван Грозний. Вважалося нормальним, щоб людей туди затягувати силоміць. А шинкаря могли побити, якщо той не виконував план зі споєння. Такі приклади – навіть не крапля в алкогольному океані Росії. Сама ж влада Росії це знає і ефективно впроваджує методи Івана Грозного, Катерини II та інших московських тиранів – у 22 році ХХІ століття.

Прикметно, що сучасний тиран путін сам не поспішає перехиляти чарку, а коли того вимагає протокол, лиш пригублює. Хоч своєму народу не забуває сказати: «Всю водку выпить невозможно, но стремиться к этому надо».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---