Навчити бити в голову можна і мавпу, ‒ курси самооборони у Луцьку. ФОТО

Я дуже перепрошую,будьте ласкаві,скажіть,будь ласка:ці семінари так само безплатні,як і розміщення тут "новин"?

Організатори цих "семінарів" інтелектом не обтяжені: див. афішу - ВИННИЧЕНКА пишеться через букву И!

Фото №3 - форменні звірі!!!

Послухати, так навкруги одна небезпека! Вже вночi за кефiром вийти не можна... А взагалi пан iз Луцька чи з якихось бандитських мiст?

як казав Брюс Лі, "найкраща бійка та, яка не відбулась", а за багато років після цього Стівен Сігал: "якщо на тебе пре декілька недобрих людей, особливо зі зброєю в руках - давай на тапки"

На пустій нічній вулиці вас зупиняє міліцейський патруль... -А куди це ми в три години ночі тільопаємо? -Та за кефіром! Я собі уявляю подальший розвиток подій...

Не сомневаюсь в его профессионализме как бойца, но не надо нести параноидальный бред для поднятия собственного имиджа. В Луцке в 12 часов ночи абсолютно пусто, можете смело идти за кефиром.

На рахунок пусто я можу поспорити.Адже мені часто приходиться вернатись пізно додому,і хочу замітити що коло магазину натрапити на неприемності найбільший шанс !!!

Оскільки коментар автора з іменем Чеширский Кот вже розміщене на даній сторінці більше двотижневого строку (а саме із 18:44 год. 07 листопада 2012 року) у мене, чесно кажучи, виник чималий сумнів у його належному модеруванні. Адже інтернет-видання «Волинські Новини» звертає увагу авторів коментарів, що (цитую): «…Коментарі, які ображають честь та гідність осіб, зокрема інших користувачів чи авторів ресурсу, політиків, чиновників, журналістів, або ж розпалюють національну чи релігійну ворожнечу, закликають до насильства, без попередження та додаткових пояснень видалятимуться модератором». Більше того, видання відсилає при цьому до Правил коментування, діючих вже понад три роки (а саме з 29 жовтня 2009 року), детальніше з якими автори коментарів за відповідного, звичайно ж, бажання мають можливість ознайомитися. А ось у п. 2 цих Правил коментування передбачено, що (цитую): «У коментарях забороняються прямі та непрямі образи честі та гідності окремих осіб чи груп людей, в тому числі політиків, чиновників, журналістів, користувачів та авторів ресурсу. Просимо звернути увагу: заборонені образи, але не критика». Щось подібне є і у п. 4 Правил коментування, згідно яких (цитую): «Забороняється будь-яка образлива поведінка стосовно авторів та читачів ресурсу». Тож я хочу поцікавитися у шановного пана модератора та редакції цього сайту (якщо такі взагалі на даний момент, звісно ж, є), а чи не здається Вам, що автор з іменем Чеширский Кот, стверджуючи у своєму коментарі, що Андрій Смірнов 06 листопада 2012 року на першому семінарі з курсів самооборони в Луцьку ніс параноїдну маячню, здійснив саме образу честі і гідності голови громадської організації «АЙКІ», а не просто таким чином виразив критику його слів? В такому випадку з метою уникнення подальших непорозумінь та з метою вироблення єдиного підходу до оцінки розміщених на цьому сайті коментарів, на мою думку, до вищезгаданих Правил коментування слід внести зміни та визначити критерії розмежування понять образи честі та гідності окремих осіб чи груп людей, в тому числі політиків, чиновників, журналістів, користувачів та авторів ресурсу та, відповідно, критики. Тепер я хотів би з’ясувати у автора з іменем Чеширский Кот кілька моментів. По-перше, а Ви дійсно володієте екстрасенсорними телепатичними здібностями, щоб отак, схоже, без найменшої долі сумніву з Вашого боку стверджувати, що слова Андрія Смірнова, які Ви так грубо, на мій погляд, охрестили, так би мовити, «несенням параноїдної маячні» (дослівно в оригіналі – «нести параноидальный бред»), були сказані ним з метою підняття його власного іміджу? Чи, можливо, Ви експерт у галузі паблік-рілейшенз та іміджмейкінгу? По-друге, а у Вас достатньо професійної компетенції (маю на увазі освіти, досвіду роботи, документації дозвільного характеру тощо) для діагностування у словах Андрія Смірнова ознак параноїдності, не кажучи про маячневі ознаки? Ви дійсно достатньо професійно розбираєтесь у всіх тонкощах науки психіатрії? І, по-третє, а чи реально Вас знайти, якщо у мене чи ще когось виникне відповідне бажання? Тому що, даючи людині пораду (хай навіть всупереч етичним нормам тоді, коли вона Вас про неї не просила), Ви таким чином берете на себе відповідальність за долю такої людини. Оскільки в тому випадку, якщо я дослухаюся саме до Вашої, а не Андрія Смірнова поради і все ж таки сміливо піду в Луцьку опівночі за кефіром та виявиться так, що в даному місті о такій порі доби аж ніяк не абсолютно пусто, тобто, я маю на увазі, що натраплю при цьому на неприємності з боку хуліганів, то, за умов, що мені таки вдасться пережити таку зустріч із ними, хотілося б мати можливість, як мінімум, подивитися Вам у вічі!

Що ж, мені дуже прикро спостерігати за тим, як виражені думки авторів коментарів на даній сторінці сайту інтернет-видання „Волинські новини” мають, здебільшого, негативний характер. І, що найгірше, критика, виражена тут, має, як на мене, не конструктивні, а навпаки – деструктивні ознаки. Втім, як людина, якій небайдужі щонайменші прояви активної місцевої громадськості у приверненні уваги до вже доволі резонансних суспільних проблем, хочу в черговий раз наступним чином виразити свою позицію на захист організаторів курсів самооборони для студентів у Луцьку. Шановні автори коментарів з іменами „Фулігант” та „Зю Побережнюк”. Не дивлячись на платність за розміщення pr- та рекламних текстів – у формі новин, інтерв’ю чи публікацій аналітичного характеру на головній сторінці та у рубриках сайту інтернет-видання „Волинські новини”, я однозначно впевнений в тому, що розміщення на даній сторінці відповідної новини для організаторів курсів самооборони для студентів у Луцьку обійшлося цілком безкоштовно. Як і для відвідувачів семінарів, що такими курсами зацікавились. Попри Вашу скептичну, як на мене, позицію щодо цього аспекту, достовірність даної інформації Ви цілком вправі перевірити як в самого інтернет-видання, так і в організаторів даних курсів чи їх відвідувачів. А я от, шановний пане Фуліганте, якогось неординарного розвитку подій не уявляю в ситуації, коли на пустій нічній вулиці в Луцьку пересічну людину зупинить міліцейський патруль і поцікавиться з приводу того, куди вона о третій ночі прямує. І у відповідь отримає пояснення – за кефіром. По-перше, кефір тут був вжитий Андрієм Смірновим образно, тобто, в якості прикладу, а, по-друге, якщо раптово Ваш організм терміново потребуватиме якогось продукту, то Ви таки дізнаєтесь силу інстинкту, що штовхатиме Вас задовольнити його у будь-якому місці та у будь-яку пору доби. І тоді, такий мотивований жагучою інстинктивною потребою похід, Вам, швидше за все, не здаватиметься чимось таким дивним чи неприйнятним, не дивлячись на Вашу нинішню, як на мене, іронічно-скептичну точку зору. Як не прикро це визнавати, але, на мою думку, людина на її теперішньому етапі розвитку все ще поки що залишається рабом власних інстинктів, особливо основних, серед яких харчовий є одним із найсильніших. Шановний авторе з іменем „стукачок”! Насамперед, хочу відзначити з позитивної сторони Вашу спостережливість. Я переконаний, що далеко не кожен і далеко не відразу, хто побачить афішу, помітить допущену відповідальними за її зміст особами орфографічну помилку. Дійсно, у прізвищі письменника, політичного і громадського діяча першої половини двадцятого століття Володимира Кириловича Винниченка між літерами „н” і „ч” повинна бути написана літера „и”, але аж ніяк не „е”. Це радує, що Ви також це знаєте. Побільше б таких обізнаних та спостережливих людей, як Ви, то процес лікнепу (лікбезу) в нашому суспільстві протікав би, на мій погляд, значно швидшими темпами. Однак, все ж з першою частиною Вашого твердження, шановний пане стукачку, я дозволю собі не погодитися. Припустимо, що причиною неправильного написання організаторами курсів самооборони для студентів у Луцьку у відповідній афіші прізвища Винниченка в назві однойменної місцевої вулиці є не типографська опечатка, а якраз дійсно допущена граматична помилка. Однак, доволі спірною, на мою думку, є наявність прямого причинно-наслідкового зв’язку такої помилки з рівнем їх інтелекту, який чомусь вбачаєте Ви. Якщо вірити Вікіпедії, інтелект – це здатність пізнавати і вирішувати проблеми, які об'єднують в собі пізнавальні здібності. Згідно матеріалів тієї ж Вікіпедії, коефіцієнт інтелекту (англ. IQ – intelligence quotient) є кількісною оцінкою рівня інтелекту людини: рівня інтелекту відносно рівня інтелекту середньостатистичної людини того ж віку та який визначається за допомогою спеціальних тестів (найвідоміший з таких тестів розроблений британським вченим-психологом Гансом Юргеном Айзенком). Тести IQ розраховані на оцінку розумових здібностей, а не рівня знань (ерудованості), що містять в собі завдання на логічне і просторове мислення, а також завдання інших типів. Втім, якщо на секунду припустити і погодитися з Вами, що рівень грамотності людини прямо пов’язаний з рівнем її інтелекту, то ось з останнім (тобто, інтелектом) у Вас також, на мій погляд, не все гаразд. Оскільки у вжитому Вами словосполученні „інтелектом не обтяжені”, на мою думку, була явно допущена груба синтаксична помилка. То ж, я б на Вашому місці, перш ніж розпочати чи продовжити процес несення просвітлення в народні маси, насамперед, хоча б перевірив би все ж таки рівень власної грамотності. Хоча, по правді кажучи, на мою думку, Ваш коментар взагалі мав би бути без попередження та додаткових пояснень видалений модератором, оскільки за своїм змістом його текст суперечить певним пунктам Правил коментування інтернет-видання «Волинські Новини». Однак, схоже на те, що поки що певні норми цих правил, як на мене, мають статус декларативних. Тож, користуючись відповідною нагодою, передаю з даного приводу так званий „полум’яний” привіт модератору та редакції вищезазначеного інтернет-видання. Тепер Ви, шановний авторе з іменем „Ботан”. Як ви охарактеризували в своєму коментарі одну із світлин (фотографій), розміщених на даній сторінці сайту (цитую): „Фото №3 - форменні звірі!!!”. Зізнаюся чесно, дуже вже Ви зацікавили мене своїм таким нестандартним поглядом на стандартні речі. Що ж, як на мене, на цьому фото зображені нормальні та звичайні люди, деякі з яких були зненацька застаті фотографом не дуже слушної миті. Адже зафіксовані вирази облич деяких з них не дуже їм личать. Хоча причиною цього також може бути їх не дуже хороша фотогенічність, докоряти за яку, як на мене, з боку когось є доволі вульгарним проявом. Насамперед, хотілося б зазначити, що вжите Вами поняття „форменний” відсутнє в українській мові. Є прикметник „формений”. Він має кілька значень: 1) який є формою або частиною форми; 2) справжній, дійсний. Так от, якщо Ви мали на увазі слово „формений”, а не зазначене Вами „форменний”, то мені дуже вже хотілося б знати, яке саме Ви значення у нього вкладаєте і чому саме. Тепер перейдемо так званого „звірячого” аспекту Вашого коментаря. Отже, я зрозумів, що коли Ви, шановний пане Ботане, дивитесь на фото № 3, то все ж таки бачите звірів. Це мене, окрім іншого, ще й дуже насторожило. Ну що ж, варто, мабуть, для більш повного аналізу тексту Вашого коментаря звернутися до зоології, дані якої я дозволю собі знову почерпнути з універсального енциклопедичного джерела знань – Вікіпедії. Згідно її матеріалів, у зоологічній системі вид людина розумна належить до підтипу хребетних, класу ссавців, інфракласу планетарних, ряду приматів, родини гомінід, підродини гомінін, рід гомінінів. Що ж до звірів, то вони належать до підкласу ссавців, що містить всіх сучасних живородних ссавців, які народжують дитинчат без викладання яєць, включаючи як плацентарних (таких як людина), так і сумчастих. Виняток становлять лише качкодзьоб і єхидна, оскільки вони належать до ряду однопроходних. То ж, якщо відштовхуватися виключно з наукової точки зору, то людина дійсно належить до підкласу звірів. Однак для з’ясування істини, я хотів би все ж переконатися, а що саме ви бачите, коли дивитесь на ту фотографію № 3. Бо, можливо, Ви бачите зайчиків, чи білочок, або їжачків, черепашок, собачок чи котиків. Адже підклас звірів є доволі об’ємним. І в тому випадку, якщо Ви на фото не бачите тих, хто належить до інфракласу планетарних, ряду приматів, родини гомінід, підродини гомінін, роду гомінінів, тобто, такого виду живих організмів, як Людина розумна, а саме бачите вид, який належить до якогось іншого інфракласу, ряду, родини, підродини, роду, то у Вас, мабуть, не все гаразд із візуальним сприйняттям. І за таких умов тоді в мене виникає до Вас нове запитання – проблеми у Вас із реальним сприйняттям чи з асоціативним? Якщо все ж таки із реальним, то у Вас, на мою думку, є ознаки розладу фізичного здоров’я. Однак, якщо із асоціативним (в даній ситуації, на мою думку, результати цього міг би допомогти встановити відомий психодіагностичний тест швейцарського психіатра і психолога Германа Роршаха із плямами), то тут мною прослідковуються, начебто, ознаки розладу у Вас здоров’я саме психічного. І я не готовий однозначно сказати, який із цих розладів тут страшніший. В будь-якому випадку, за наявності перших же ознак розладу здоров’я, я б на Вашому місці негайно ж звернувся до кваліфікованого фахівця за відповідною допомогою. Тепер щодо коментаря автора з іменем „Сергій”. Ви зробили висновок з приводу прочитаного тут чи почутого (якщо Ви, звісно ж, безпосередньо були на семінарі), що навкруги одна небезпека. Я так розумію, що до такого твердження Ви, шановний пане Сергію, ставитеся критично. Не будемо детально розбирати дефініцію та ознаки небезпеки і те значення, яке Ви особисто у це поняття вкладаєте. Єдине, що, на всяк, випадок, я дозволю собі вже вкотре послатися на матеріали тієї ж Вікіпедії, у відповідності до яких, небезпекою вважається можливість виникнення обставин, при яких матерія, поле, інформація або їхнє поєднання можуть таким чином вплинути на складну систему, що приведе до погіршення або неможливості її функціонування і розвитку. Дай Боже, щоб у Вас усе було добре, і Вам ще довго не здавалося, що навкруги одна можливість виникнення обставин, при яких матерія, поле, інформація або їхнє поєднання можуть таким чином вплинути на складну систему, що приведе до погіршення або неможливості її функціонування і розвитку (тобто, як Ви вже здогадались, тут малася на увазі саме небезпека). Щодо нічних походів за кефіром. У поки що нас вільна країна, де ще комендантська година не запроваджена. Ви вільна людина та господар свого життя, а йти опівночі в Луцьку за кефіром є Вашим правом, яке ніхто не збирається обмежувати. Просто Андрій Смірнов не радить цього робити, мотивуючи це потенційними несприятливими наслідками для людини у негативній ситуації, що такий, так би мовити, „кефірний” похід чи, наприклад, якийсь інший можуть супроводжувати. Адже давно відомо, що попереджений – значить озброєний. Втім, остаточне рішення в будь-якому випадку приймати все одно доводитиметься, мабуть, саме Вам. І буде дуже добре, якщо опівнічне придбання кефіру чи будь-яка інша ситуація, що вимагатиме Вашого перебування на вулиці вночі у Луцьку, будуть для Вас завжди цілком безпечними. Я так зрозумів під паном, чиє проживання чи походження Вас цікавить, Ви мали на увазі Андрія Смірнова. Якщо так, то тоді дозволю собі відповісти на це запитання – так Андрій Смірнов з Луцька і про місцеву криміногенну ситуацію знає не з чуток. На Ваше запитання, чи він „з якихось бандитських міст”, вже, мабуть, відповідати не має сенсу. Тим більше за тих умов, коли невідомо, який саме рівень організованої злочинності в місті повинен бути та яких саме видів злочинів, що б за Вашими критеріями воно вважалося бандитським. Тоді будемо відштовхуватися від фундаментального постулату – все пізнається в порівнянні. Так от, в порівнянні з іншими областями Волинська область вцілому та Луцьк, зокрема, поки що не належать до регіонів, що лідирують в Україні за рівнем злочинності, в тому числі організованої. Тут, за даними матеріалів журналу Weekly.ua, „почесні” лідерські позиції утримують Автономна Республіка Крим, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька і Луганська області. Втім, наш регіон також, скажімо так, „відзначився” у певному специфічному виді злочинів. Так от, на Волині більше, ніж в інших регіонах, поширена торгівля людьми – 16 випадків на 1 мільйон чоловік населення. Проблеми із зайнятістю населення та близькість митного кордону, мабуть, призводять до того, що часто бажаючі знайти роботу закордоном люди попадають в сіті работоргівців. До речі, наприклад, в минулому році правоохоронці виявили одне з таких угруповань, очолюване депутатом сільської ради. То ж, майте на увазі, що рівень злочинності, в тому числі організованої, серед яких і особливо тяжкі злочини, в Україні зростає, а от рівень розкриття злочинів при цьому падає. Так що, ризикну припустити, що навряд чи хтось може почувати себе абсолютно безпечно в нашій державі. І хоч Луцьк не лідирує серед криміногенних українських осередків, однак, офіційна статистика, на мою думку, є вкрай ненадійним і навряд чи об’єктивним джерелом інформації, враховуючи великий рівень латентної (прихованої) злочинності. І щоб людині хоч якось мінімізувати свою потенційну віктимність (здатність ставати жертвою злочину), треба, на мою думку, намагатись дотримуватись певних елементарних раціональних правил, про які можна було почути, в тому числі на семінарі з курсів самооборони для студентів у Луцьку. Адже давно відомий усталений вислів про те, що для того, щоб людину Бог оберігав, їй варто і самій намагатися бути обережною.