«Найважче – зазирнути в кожен пакет, аби впізнати обличчя лише за фото»: на Волинь привезли тіла п’ятьох загиблих Героїв

На Волинь привезли тіла п’ятьох Героїв, які загинули, захищаючи Україну від російської орди.

Сьогодні, 2 червня, воїни здолали свій останній шлях із Дніпра на рідну Волинь. Рефрижератор із тілами полеглих захисників доставили волонтери ГО «Військові капелани Волині».

Близько шостої ранку автомобіль місії «Вантаж-200» на цуманському пререхресті зустріли активісти ГО «Автомайдан». Відтак у супроводі поліції та небайдужих жалобний кортеж рушив через центр Луцька до обласного бюрo сyдово-мeдичної eкспертизи.

Читати ще: На Волинь привезли тіла дев'ятьох загиблих Героїв. Відео

Після оформлення та всіх необхідних процедур тіла трьох захисників доставлять до Ковеля, один Герой пройде свій останній шлях до Володимира, а ще з одним захисником прощатимуться у його рідному Луцьку.Серед загиблих: Маркіян Нагорнюк (1992 р.н.), Степан Тусюк (1972 р.н.), Вадим Іванов (1982 р.н.), Анатолій Мизовець (1976 р.н.), Віталій Василюк (1976 р.н.), уродженець села Поповичі Голобської громади.

Як розповіла військовий капелан ГО «Військові капелани Волині» Тетяна Потоцька-Євчук, найскладнішим моментом у місії «Вантаж 200» є, власне, ідентифікація полеглих, яка важким тягарем лягла на тендітні жіночі плечі.

«Найважчий етап місії – це опізнання та очікування документації. Це дуже довго. Єдина механічна помилка – і потрібно везти назад і все перероблювати. А опізнання… Якщо тіло більш-менш збереглося, по фотографії ідентифікувати людину, яку раніше ніколи не бачила вживу, реально. Але для того, щоб побачити людину, у кожен пакет потрібно зазирнути. Проте часто трапляються складні випадки, коли візуально ідентифікувати особу загиблого складно або й неможливо», – зазначила волонтерка.

Окрім того, вже після прибуття до Луцька виснаженій важкою дорогою жінці разом із водієм доводиться самотужки вантажити тіла загиблих на ноші.

«Так було б і сьогодні, якби не хлопці із супроводу, які допомогли. Також, як на мене, у моргу, окрім чергового санітара, повинні бути присутні люди, які можуть допомогти», – каже капеланка.

Тетяна наголосила, що для того, аби ГО «Військові капелани Волині» могла й надалі виконувати свою непросту місію, потрібні пальне і кошти, яких завжди не вистачає.Поки розмовляли, до моргу під’їхала мама раніше зниклого безвісти Маркіяна Нагорнюка.

«Не можу говорити…» – плаче від горя жінка.

«Тоді давайте просто помовчимо» – по черзі обійняли згорьовану матір.

Війна триває і ціна перемоги – кров українських захисників. Інформаційне агентство Волинські Новини висловлює щирі співчуття рідним загиблих. Вічна пам’ять і слава! Герої не вмирають!

Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---