«Не продам, вони – у мене в душі», – єдиний власник коней у волинському селі

Усе менше худоби лишається в простих селян, бо ж утримувати її не вигідно та важко. Проте у селі Ужова Копачівської громади є чоловік, який тримає двох коників. Любов до благородних тварин він передав і своїм онукам.

Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Раніше журналісти розповідали про єдину корову села Ужова та її власницю Любов Носовську. На жаль, малі господарства нині занепадають, адже людям не приносить доходу утримання свійських тварин.

Але ще є такі, як родина Гнатюків, яка тримає двох кобил. Одній уже виповнилося 25 років, іншій – десять.

«Вони вже у мене в душі. У мене була мрія про коней. Колись у селі було таких багато, а зараз тільки в мене. Поки здоров’я є, то тримаю», – розповів Микола Гнатюк.

У селі мешкає трохи більше ніж сотня людей. Пан Микола каже: молодих чоловіків забрали боронити Україну.

«Кого не забрали, той залишився. Мене поки не призвали, хоча все може бути. Ось Євгена Шуляка забрали, а через три місяці поховали. Син мій теж уже два місяці служить. Дай Боже, щоб усе закінчилося», – ділиться селянин.

Читати ще: Свята відзначали в єдиному магазині: чим живе волинське село на 100 людей

Волинянину доводиться якось давати раду з господарством і самотужки дбати про коней. А вони й у роботі допоможуть, і слугують як транспорт.

«Треба біля них працювати, зокрема накосити й заготовити сіно. Для мене це не важко, бо звик. Раніше коні орали, косили, а зараз уже з ними мало роботи роблю. Але я без них не можу. Не здам і не продам ні за які кошти», – твердить Микола Гнатюк.

Чоловік має 11 онуків і онучок. 6-річна Олександра полюбляє їздити на кобилці на ім’я Попелюшка. Іншу кобилу звати Лиска.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---