«І шкода продавати, і важко тримати». У волинському селі – одна корова

Нині люди в селах відмовляються тримати корів: молоко й молочні продукти збувати невигідно. Однак мешканка села Ужова Копачівської громади Любов Носовська восьмий рік має в господарстві красуню Лиску. Це єдина корова на село, де проживає понад сотня людей.

Господиня розповідає про свою корову Лиску з любов’ю та гордістю. Ранок жінки в селі розпочинається не з кави, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«О шостій ранку встаю. Іду до хліва. Понастилаю, почищу. Дам їй трошки їсти. Дою. Як видоїла, за шнурочок – і потягла її на поле. В обід не дою. Увечері буду. Цього року вона не мала телятка, не відгуляла, то два рази доїться. А якщо є теля, то тоді три рази доїмо», – каже Любов Носовська.

Читати ще: Лучанин тримає тисячі овець, сотні кіз і корів, а ще коней та свиней

Власниця Лиски вважає: корів по селах мало, тому що їх тримати невигідно. На допомогу від держави можуть сподіватися лише ті, хто тримає від трьох голів і більше.

Родина Носовських продає молоко та сметану, хоч прибутки й невеликі. Збувати корову-красуню шкода. Харчі на зиму для неї вже заготували.Читати ще: Врятувати Маню: як військові та волонтери евакуювали з зони бойових дій на Волинь корову

«І шкода продавати, і важко тримати. Молочко возимо на базар у Луцьк. Важко торби тягати, але мусово, бо ж звідки гроші взяти? У мене є дочка, внучок, то й возимо. Ровером до автобуса, а там дочка торби тягає і продає сметанку, молочко, ще якесь яєчко, півника. Отак живемо... Сінце вже є. Ще жому купимо. Хай корівка ще побуде, бо шкода мені її збувати. Молоді не хочуть працювати, вони не звиклі до корови, а ми, старі, ще тягнемо», – зазначає господиня.

Любов Носовська додає: в Лиски вже було п’ятеро телят. Корівка має лагідний норов.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---