Невеликий розмір, але висока ціна: що найчастіше крадуть в українських магазинах
Останніми місяцями українці фіксують збільшення кількості захисних кліпс з магнітами на низці товарів у супермаркетах. Більшість спроб незаконно винести з магазину товар, не заплативши за нього, в Україні стосується малогабаритних речей високої вартості.
Про це УНІАН розповів заступник гендиректора мережі «Еко Маркет» з питань безпеки Анатолій Самойленко.
«Як показує практика, більшість крадіжок – це не крадіжки з відчаю, а спроби викрасти товари невеликого розміру, але з високою ціною», – розповів Самойленко.
За статистикою мережі, найчастіше намагаються винести не базові продукти, а дрібні, але цінні речі – шоколад, каву, сири, алкоголь у маленьких пляшках. Самойленко називає їх кишеньковими спокусами.
Читати ще: Волинянин крав ковбасу в магазині «Сім-23». Як покарали любителя «Президентської»
Соціально важливі товари – хліб, крупи та молоко – майже не потрапляють у цей список. Самойленко відзначає, що це важливий показник: більшість крадіжок мають не побутовий, а комерційний мотив.
Зі слів заступника гендиректора з питань безпеки, в мережі, яку він представляє, за останні роки ситуація залишається стабільною, загалом тенденції до зростання крадіжок не відчувається.
На які товари магазини вішають магніти та чому
Фахівець з безпеки зазначає, що головне завдання служби охорони полягає в тому, щоб не ловити, а саме запобігати крадіжці.
«Ми не вішаємо магніт на все. Є чіткий ризик-аналіз: які товари, які магазини, які ситуації. Якщо бачимо тенденцію, що в певній торговій точці частіше зникають, наприклад, кавові зерна або шампуні – посилюємо контроль саме там», – пояснює нам Самойленко.
Тож якщо в деяких магазинах з’являється все більше товарів у захисних пакуваннях з магнітами, це не свідчить про недовіру до покупців – це намагання запобігати ризикам, запевнює експерт. На додачу такий захист і психологічно утримує людину від спокуси.
Читати ще: У Луцьку малолітня дівчинка поцупила в «Єві» косметику. Що призначив суд
«Магнітні кліпси – це стримувальний фактор, бо людина, яка бачить захист, десять разів подумає, чи варто ризикувати», – констатує Самойленко.
Крадіжки в магазинах: статистика та відповідальність
В той же час в іншій торговельній мережі повідомили УНІАН про зростання рівня крадіжок саме в грошовому еквіваленті більше, ніж вдвічі – за перші місяці року в порівнянні з аналогічним періодом минулого. В топ-товарів, за які «забували» розрахуватися, увійшли шоколад, вершкове масло та сир.
До липня минулого року в Україні діяла кримінальна відповідальність за дрібні крадіжки в супермаркетах на суму в 300 гривень та більше. Парламент пом’якшив законодавство, підвищивши поріг до 3 000 гривень – злочини на меншу суму вважаються адміністративними і караються штрафами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це УНІАН розповів заступник гендиректора мережі «Еко Маркет» з питань безпеки Анатолій Самойленко.
«Як показує практика, більшість крадіжок – це не крадіжки з відчаю, а спроби викрасти товари невеликого розміру, але з високою ціною», – розповів Самойленко.
За статистикою мережі, найчастіше намагаються винести не базові продукти, а дрібні, але цінні речі – шоколад, каву, сири, алкоголь у маленьких пляшках. Самойленко називає їх кишеньковими спокусами.
Читати ще: Волинянин крав ковбасу в магазині «Сім-23». Як покарали любителя «Президентської»
Соціально важливі товари – хліб, крупи та молоко – майже не потрапляють у цей список. Самойленко відзначає, що це важливий показник: більшість крадіжок мають не побутовий, а комерційний мотив.
Зі слів заступника гендиректора з питань безпеки, в мережі, яку він представляє, за останні роки ситуація залишається стабільною, загалом тенденції до зростання крадіжок не відчувається.
На які товари магазини вішають магніти та чому
Фахівець з безпеки зазначає, що головне завдання служби охорони полягає в тому, щоб не ловити, а саме запобігати крадіжці.
«Ми не вішаємо магніт на все. Є чіткий ризик-аналіз: які товари, які магазини, які ситуації. Якщо бачимо тенденцію, що в певній торговій точці частіше зникають, наприклад, кавові зерна або шампуні – посилюємо контроль саме там», – пояснює нам Самойленко.
Тож якщо в деяких магазинах з’являється все більше товарів у захисних пакуваннях з магнітами, це не свідчить про недовіру до покупців – це намагання запобігати ризикам, запевнює експерт. На додачу такий захист і психологічно утримує людину від спокуси.
Читати ще: У Луцьку малолітня дівчинка поцупила в «Єві» косметику. Що призначив суд
«Магнітні кліпси – це стримувальний фактор, бо людина, яка бачить захист, десять разів подумає, чи варто ризикувати», – констатує Самойленко.
Крадіжки в магазинах: статистика та відповідальність
В той же час в іншій торговельній мережі повідомили УНІАН про зростання рівня крадіжок саме в грошовому еквіваленті більше, ніж вдвічі – за перші місяці року в порівнянні з аналогічним періодом минулого. В топ-товарів, за які «забували» розрахуватися, увійшли шоколад, вершкове масло та сир.
До липня минулого року в Україні діяла кримінальна відповідальність за дрібні крадіжки в супермаркетах на суму в 300 гривень та більше. Парламент пом’якшив законодавство, підвищивши поріг до 3 000 гривень – злочини на меншу суму вважаються адміністративними і караються штрафами.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Горохівщина провела в останній шлях Героя Василя Цвілюка
Сьогодні 10:57
Сьогодні 10:57
$50 тисяч розділили між собою: подружжя намагалось незаконно провезти готівку через «Устилуг»
Сьогодні 10:41
Сьогодні 10:41
Літак, 34 артсистеми та 1240 вояків: втрати ворога за добу
Сьогодні 09:18
Сьогодні 09:18
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.