Об’єднатися, щоб не повернулося лихоліття війни–лучани відзначили День скорботи

Пам’ятати про полеглих у часі воєнного лихоліття та єднатися навколо України закликали учасників заходу із вшанування пам’яті жертв війни.

День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні відзначили 22 червня на меморіальному комплексі «Вічна слава» у Луцьку.

Розпочали захід із молебню за полеглими бійцями. Аби віддати шану загиблим, на меморіал прийшли очевидці початку війни, представники міської та обласної влад та пересічні лучани.

Очільник ветеранської організації «Останній воєнний призов» Олександр Багнюк розповів, що у 1941 році був тринадцятирічним хлопцем, а 22 червня вночі побачив у небі перший німецький літак, коли випасав колгоспних коней у Мар’янівці. Оскільки цей населений пункт був стратегічним (склад амуніції був розташований на залізничній станції Горохів-2), за декілька днів нацистські окупанти прибули туди та застрелили вартових. Тоді Олександр Багнюк переконався у тому, якими бандитами насправді були окупанти. Він наголосив, що щось подібне торік повторив Путін, окупувавши частину України, навіть перевершивши Гітлера.До війська очевидця початку війни мобілізували наприкінці війни, готуючи до боїв на фронті. Втім, йому довелося служити протягом семи років на Далекому Сході.

Ветеран Другої світової війни Микола Чернецький розповів, що народився у містечку Колки, де 1939 році йому запам’ятався прихід радянських військових – «будьонівців». Тоді на запитання волинян про те, що таке радянська влада, комбриг зізнався «советская власть такая власть – и жить не дадут, и умереть не дадут». Тоді, не встигли депутати Західної України ухвалити закон про приєднання до Радянської України, а вже почали вивозити до Сибіру волинян.

Після того, як на Волинь прийшли німці у 1941 році, вони доволі добре ставилися о місцевого населення у перші місяці окупації, до того, як їх почали вбивати. Миколі Чернецькому доводилося працювати за часів нацистської окупації, коли були створені нові українські аптеки, магазини, поліція. Втім, окупанти не змирилися з тим, що Україна почала розвиватися, тож невдовзі усунули від влади українських націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою.До лав Червоної армії ветеран потрапив вже після того, як вони повернулися на Волинь, був мобілізований разом із однолітками 1926 року народження. Він служив у Саратові, згодом проти 9 місяців на фронті брав участь у взятті Кенігсбергу та Інстербургу у складі 11-ї гвардійської армії під командуванням Івана Черняховського.

Як зазначив митрополит Луцький і Волинський Михаїл, 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, яка відома нині як найбільш людиноненависницька. У ній зійшлися дві ідеології – нацизм та більшовизм, у яких не було місця самій людині. Ще з 1939 року Волинь страждала від цієї війни, а 23 червня 1941 року бійці НКВС знищили усіх, кого запроторили до в’язниці у Луцьку. Владика нагадав, що Кафедральна, 16 – місце масового вбивства волинян у 1941 році.

Він наголосив, що сьогодні згадують другий етап війни – найбільш людиноненажерливий. Усі меморіали, присвячені йому, мають могилу невідомому солдату, яка вміщає у собі всю лють та ненависть до самої людини.

Зі слів митрополита, це день скорботи, коли згадують рідних та близьких, які любили свою землю та захищали її від зла нацизму та комунізму.Михаїл відзначив, що пам'ять об’єднує нас, організовує та застерігає, щоб лихоліття не повторилося. Цей день є не просто днем покладання квітів, а днем роздумів про те, що трапилося багато років тому. Він зауважив, що після пам’яті повинна бути дія – не допустити війни, бути єдиним цілим. Із слів владики, сьогодні важливо бути об’єднаними навколо України, її цінностей життя та віри.

Митрополит зазначив, що начебто знову повертається 1 вересня 1939 року, коли агресор прийшов зі сходу, але сьогодні українці називають речі своїми іменами, бачачи, хто друг, а хто агресор. Знаючи цю правду, українці робитимуть менше помилок, будуть більш згуртованими та дружними. Михаїл закликав у пам'ять про загиблих шанувати тих, хто живий та знає страшні сторінки Другої світової війни. Він наголосив, що найцінніше – це сонячне мирне небо, здоров’я та життя.

Після покладання квітів до пам’ятного знаку «Поранений солдат» завершили захід виконанням Державного гімну України.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---