USD 27.85 28.1
  • USD 27.85 28.1
  • EUR 32.6 32.88
  • PLN 7.5 7.65

Петро Верзун: «Я полівішав»

Петро Верзун здивував багатьох, коли влітку минулого року пішов працювати на посаду директора департаменту соціальної політики Луцької міськради. Найчисельніший департамент мерії ще й у роботі – один з найскладніших. Разом з тим, новоспечений 33-річний чиновник роботу не завалив, надії керівництва схоже виправдав, ще й каже, що не розчарувався.

Про досвід, політику і соціальну справедливість – у розмові «ВН» з Петром Верзуном.

– В одній із розмов з «ВН» у квітні цього року ви сказали, що нова влада не має іншого виходу, як робити соціальні реформи, змінювати існуючу систему соціальної політики, яка близька до катастрофи. Минуло шість місяців – ви бачите зміни? Чи хоча б готовність до них?

– Я бачу зміни, але, на жаль, не зміни на краще. До прикладу, розмови про підвищення пенсійного віку... Влада достатньо поверхово розуміє пенсійну реформу. А до слова, Україна – єдина країна на пострадянському просторі, де не проведена пенсійна реформа.

У нас же проблема пенсійного віку просто вирвана з контексту пенсійної реформи – це однобоко, неправильно.

Адже подивіться – пенсійне законодавство України має дуже багато так званих «відомчих» законів. Тобто для МВС, прокуратури, інших відомств у законах прописані особливі, лише працівникам цих установ притаманні пенсійні норми. Дійсно, трохи дивно, коли в 40 років людина йде на пенсію. Неправильно у пенсійному законодавстві прив’язуватися до якогось терміну роботи. Головна прив’язка повинна бути до певної пенсійної виплати. Тобто ми повинні говорити не про збільшення віку, а про збільшення пенсій.
Окрім того, варто проаналізувати, як Пенсійний фонд розміщує гроші. В усьому світі пенсійні фонди є одними з найбільших інвесторів, а в нас він – один з найбільших споживачів бюджетних коштів.

– Нова влада на Волині говорила про експеримент з монетизації пільг при оплаті електроенергії. Чи володієте ви інформацією, на якому етапі втілення цієї ідеї і як ви її оцінюєте?

– Раніше про це говорили багато, зараз, якщо ви помітили – майже не говорять. У нас є інформація, що Міністерство юстиції не завізувало постанову Кабінету Міністрів щодо експерименту. Тому він ще в «підвішеному» стані.

Загалом ідея хороша і на часі. Але зовсім не проведена інформаційна кампанія, громадське обговорення. Пільговикам не роз’яснили суті експерименту. А ігнорування громадської думки може призвести до спротиву громадськості (аж до заворушень, як це було в Російській Федерації). А тоді всі починання, навіть, позитивні будуть сприйматися «в штики».

– Яка зараз ситуація з призначенням субсидій у Луцьку? Адже їх кількість у зв’язку з підвищенням ціни на газ і зміною порядку нарахування різко збільшиться.

– Так, у Луцьку ми очікуємо зростання в 4–6 разів. Уряд запровадив реформу, але не підкріпив нас додатковими коштами. Ми ж фінансуємося з міського бюджету. Виходить, що місто у другому півріччі повинно думати, як профінансувати додаткову роботу, пов’язану з оформленням субсидій.
А нам тільки на папки треба 25 з половиною тисяч гривень. А папір, витратні матеріали, робочі місця, люди врешті решт? Прийняти документи, опрацювати їх, провести нарахування…

У департаменті в 4–6 разів збільшилася навантаження. Але на стільки ж працівників не збільшиться!

– Є підстави лучанам, які претендують на пільги, переживати, що оформити субсидії через ці проблеми вони не встигнуть?

– Ні. Ми вже провели велику підготовчу роботу. Працюємо з 7–ї до 21–ї години – у дві зміни. Треба – будемо працювати і в три. Звісно, працівникам складно, але справимося.
Залучені додаткові працівники в межах департаменту з інших відділів, завдяки співпраці з центром зайнятості залучені також працівники на громадські роботи.
Тим більше є координація на рівні міста: працює комісія на чолі з заступником міського голови Ларисою Соколовською, куди входять надавачі послуг, БТІ, ДАІ тощо. Вся робота координується. Тобто ми вчасно зорієнтувалися і тому збою не буде.

«У нас діє презумпція вини чиновника»

– Ви трохи більше року керуєте одним з найчисельніших підрозділів міськради. Є чим похвалитися?

– Зміни, звісно, відбулися. Передусім – налагодили співпрацю з громадськими організаціями ветеранів, пенсіонерів, чорнобильців, інвалідів. Я одним зі своїх ключових завдань ставив індивідуальний підхід до кожного.
Відбулася корекція якості прийому громадян. Адже до нас приходить специфічна категорія громадян. Люди приходять в радості або в горі, часто перебувають в надзвичайно емоційному стані, хвилюються. Тому, наприклад, у нас заборонено говорити з людиною, поки та не присяде. Навіть коли людина прийшла просто за порадою. Загалом постійно працюємо над якістю прийому громадян – це дуже важливо

– Звільняти людей довелося?

– Так. Я дотримуюся в деяких питаннях достатньо строгих правил. Це щодо зовнішнього вигляду, щодо трудової дисципліни і щодо конфліктних ситуацій з громадянами. У нашій роботі існує презумпція вини чиновника.

– У вас в підпорядкуванні 113 працівників. Кожного знаєте поіменно?

– Перше, що я зробив, коли у серпні минулого року прийшов працювати у департамент – зустрівся з кожним працівником. Розпитував про сім’ю, де діти вчаться, як їх звати тощо. Просто у такий спосіб я людей запам’ятовую. Можу, звісно, забути, як людину звати, але пам’ятати про неї якусь іншу деталь. А зараз майже всіх знаю по імені і по–батькові.

– В інтерв’ю «ВН» Владислав Стемковський, колишній директор департаменту ЖКГ, говорив про інтриги, що існують в середовищі міської ради, які й спонукали його до звільнення. Вас ці інтриги не зачіпають? Все–таки ви відносний новачок у мерії.

– Мені здається, інтригами це називати некоректно. Як і в кожній великій і складній структурі є робочі моменти, є певний конфлікт інтересів між структурними підрозділами, є питання, які стосуються сфер впливу кількох установ, відтак, ясно що виникають суперечки. На нарадах інколи починають говорити: оце наша проблема, оце ваша, оце нам треба, оце – вам. Дуже цього не люблю і завжди роблю зауваження в таких випадках. Завжди кажу, що в діловому спілкуванні займенники не використовуються.

– Громадську роботу залишили?

– Ні, не залишив. Після закінчення роботи в департаменті йду в Асоціацію захисту прав молоді Волині. В суботу завжди працюю.

До речі, моя робота позначилася і на роботі Асоціації – тепер у неї соціальний напрямок набагато пріоритетніший. Ми написали декілька соціальних проектів.

– Знаю, що Луцька мерія торік навіть планувала міський конкурс соціальних проектів. Які його результати?

– Він не відбувся через брак фінансування. Але я переконаний, що конкурс соціальних проектів має бути і зроблю на посаді директора департаменту усе можливе, аби це зреалізувати. Є цілий ряд важливих, актуальних і гострих питань, які можна реалізувати силами громадських організацій…

– Але, наскільки мені відомо, з фінансуванням у бюджеті міста цьогоріч не краще, ніж торік…

– Не все залежить тільки від фінансування. Я думаю, тут важливий принцип раціоналізму. Знаєте, грошей достатньо ніколи не буде. А правильний перерозподіл фінансових потоків можна провести.
До речі, не зважаючи на те, що конкурс не був проведений, силами громадських організацій було втілено кілька програм. Одна з них – діяльність центру обліку бездомних громадян, чим займається благодійний фонд «Переображення».

– Кажете, після роботи в департаменті йдете на роботу в Асоціацію. Сім’я не проти?

– Звичайно, проти. Але я інакше не вмію. Протягом всього свого свідомого життя я так працював. Для мене буде гірше, якщо я так не буду працювати.
Разом з тим все, що маю найкраще, – це моя сім’я. Через роботу, звісно, сім’я страждає. Відчуваю постійно щодо цього вину. Але інший ритм для мене неприйнятний.
Разом з тим я ніколи не працюю в неділю – і через релігійні переконання, і через розуміння потреби бути з сім’єю. До речі, скоро, 9 жовтня моїй доці буде рік.

"Таких як я у пресі називають «противсіхами»"

– У вас цими днями – ще одна своєрідна «річниця»: 18 вересня 2009 року ви вийшли з партії «Батьківщина». У блозі на «ВН» ви тоді написали: «ігнорування думки виборців, які підтримують прозахідний вектор розвитку України призведе до катастрофи БЮТу на майбутніх виборах».

– Я не підтримав на виборах жодного з кандидатів. Вважаю, що менше зло – все одно зло. І на сьогодні я вважаю, що я не помилився, вийшовши з партії. Якщо політична сила не може стати повноцінною опозицією, треба задуматися. В нас влада ще не почала ні на кого тиснути, а партійні ряди «посипались».
Нагадаю, як вийшов з партії, коли вона була ще при владі. Пам’ятаєте, за Союзу був такий термін: «дрібнобуржуазність». Це коли люди, які уособлюють якусь партійну еліту, ставши вже олігархами, залишилися ще дрібними підприємцями у свідомості. І це, і загравання БЮТу з електоратом, ігноруючи електорат, і всеядність БЮТу – усе це мало наслідком останні вибори. На жаль, Юля Тимошенко для мене особисто не стала уособленням національно–демократичного лідера. Я належу до тієї категорії людей, яких останнім часом у пресі називають «противсіхами».

– Цікаво почути ваш прогноз результатів виборів луцького міського голови і ваші симпатії чи антипатії.

– Прогнози – завжди невдячна справа. Тим більше, третина лучан, на мою думку, ще не визначилася з кандидатом. Я хіба можу назвати четвірку лідерів перегонів. Це Шиба, Грицюк, Романюк і Бондар. Хтось з них, очевидно, і стане наступним міським головою.

Про симпатії чи антипатії теж говорити не візьмуся. Хіба скажу, що однозначно, в мене рука не підніметься підтримати кандидата від фінансово–банківської групи. Я хотів би, щоб місто розвивалося як місто, а не як придаток до якогось бізнесу.

– У тій же квітневій розмові на «ВН» ви зізналися що будете йти кандидатом в депутати в міську раду. Якщо не передумали, то якій з політичних сил довіриться Петро Везун?

– Я сподіваюся, що мене на виборах як кандидата в депутати підтримає Соціалістична партія України. Протягом року роботи в департаменті я зрозумів, що ми не зможемо збудувати нову, якісну, іншу, Україну, якщо не будемо говорити про соціальний захист, соціальну справедливість.

Це ненормально, коли в країні є люди, які мають мільярдні статки, і в той де час є величезний прошарок людей, які не те, що в бідності живуть, а животіють. А мені, на жаль, протягом року, довелося стикатися не те, що з бідністю, а з кричущою убогістю людей.

– Особа голови парії Василя Цушка, який є міністром економіки в уряді Азарова, вас не відлякує?

– Знаєте, я вважаю, що соціалісти мудро зробили, коли обрали його головою. Це буде для нього дієвий механізм контролю. Коли він ставитиме підпис під важливими документами, щоразу муситиме думати – а як же мої дії оцінять однопартійці?

– Петра Верзуна знають як людину зі свідомою національною позицією. А партії лівого спрямування, принаймні в Україні, м’яко кажучи холодно ставляться до національного питання. Окрім того, вони мають імідж мало не маргінальних партій, яким симпатизують хіба ностальгуючі за радянським союзом пенсіонери. Це для вас – «молодого й перспективного» – також ие проблема?

– Переконаний, що що будь–які радикальні ідеології – як комунізм, так і інтегральний націоналізм, – це маргінальні ідеології минулого століття. Проте до цього не має відношення соціалістична ідея

Соціалізм в тому баченні, в якому її будували в СРСР, звичайно, не є класичним соціалізмом. Я ж веду мову про соціалізм сучасний. Як приклад, оптимальною і дієвою для України вважаю зразок соціал–демократії у Німеччині.

Щодо ностальгічності. Так, я розумію, що деякі політичні сили, насамперед грають на ностальгії. Але це говорить про те, що в них немає нормальних програм і ідеологічних патронів у резерві. Це – прогресивні соціаліст Вітренко, соціал–демократи об’єднані та інші. Але це партії, які всього лиш маскуються соціалізмом.

Щодо патріотичних моментів. Ми, заграючи з історією, часто забуваємо, що ті, хто творив українську державу в 20–му столітті, всі були соціалістами. Франко, Петлюра, Грушевський були соціалістами. Ми забуваємо, що більшість тих, хто втримав українську ідею, українську державність в еміграції, були соціалістами. Але соціалістами в європейському розумінні, які визнавали патріотизм, націю, демократію і не визнавали васалітет перед Росією.

– Можемо констатувати, що Верзун змінив політичну орієнтацію?

– Ну, якщо вже хочете так… Тоді дійсно – я полівішав. Взагалі, знаєте я хочу зробити внутрішній експеримент. Бо я вірю, що за 2–3 роки теорія соціалізму в Україні відновиться. Причина – олігархізм української влади. Україною зараз правлять олігархи в сучасному негативному розумінні. Не в арістотелівському.

І я не хочу, щоб великий капітал зразка початку 20 століття відродився в Україні. Я все–таки – за соціальну справедливість. А це можливо лише при відновленні соціальних стандартів, дієвих профспілок.
На жаль, те, що робиться сьогодні з профспілками, коли профспілки стали «продажними дєвками капіталізму» – це неправильно.

Людям треба дати зрозуміти, що тільки разом ми можемо відстояти свої права і побудувати країну, де людям принаймні буде гарантовано елементарні права і можливості, де вони будуть захищені.

Розмовляла Ірина ФЕДОРОВА
Загрузка...
Коментарів: 14
Василь Показати IP 23 Вересня 2010 10:08
Завжди поважав Петра Верзуна. Вибір ним партії - зайвий доказ тому, що він не гониться за політчиною кон"юктурою. Принципи і ідеї - головне. Браво, Петре!
олександр Показати IP 23 Вересня 2010 20:28
молодець, Петре! Подобається його принциповість, він зробив правильний вибір, саме такі молоді й енергійні повинні відновити справедливість та стабільність в місті. ЗА ПЕТРА!!!
Лучанин Показати IP 24 Вересня 2010 14:57
Мені подобається що такі люди, як Петро працюють в статусі чиновника місцевого самоврядування, тому що на нього можна покластись та чекати гарних результатів.
Юлія Показати IP 24 Вересня 2010 16:17
Дуже приємно було читати виважене і позитивне інтерв’ю. Дякую. "Бог і Україна - понад усе!" - ось це я відчула. Дай, Боже, наснаги і мудрості для подальшої праці! Пи. Си. Може, наступної каденції і мер у нас буде такий?
Юлія Показати IP 24 Вересня 2010 16:18
Дуже приємно було читати виважене і позитивне інтерв’ю. Дякую. "Бог і Україна - понад усе!" - ось це я відчула. Дай, Боже, наснаги і мудрості для подальшої праці! Пи. Си. Може, наступної каденції і мер у нас буде такий?
пересічний читач Показати IP 24 Вересня 2010 16:46
більше б таких чиновників, як Верзун!!!
Близький Показати IP 25 Вересня 2010 10:40
Справді, дуже чесна і справедлива людина у всіх відношеннях. Креативний у всьому. Нашому меру ще треба повчитися у Петра!!!
Василь Показати IP 25 Вересня 2010 16:38
А чому немає моїх коментів з критикою?
Лучанка Показати IP 27 Вересня 2010 09:17
Владі необхідні молоді та перспективні політики.Вважаю, що Петро Верзун один з таких!
Міля Показати IP 28 Вересня 2010 07:03
Всі відгуки самого Верзуна, а наші де пропали?
Сергій Показати IP 28 Вересня 2010 08:13
заказна статя
олександр 1 Показати IP 28 Вересня 2010 10:28
Молодець успіхів і перемог.
За Петьку Показати IP 28 Вересня 2010 12:38
Петя нармальний пацан. Мені подобається.
Васька Показати IP 6 Травня 2012 15:59
заказуха

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.