«Почала помічати помилки всюди – навіть у піснях»: авторка подкасту «Українізейшн» – про історію його створення

Мовний подкаст «Українізейшн» із 2022 року просто й креативно пояснює правила української мови на прикладах із сучасної музики. Його авторка – лучанка Анастасія Передрій – креативниця у рекламній агенції banda, радіоведуча та голос луцьких маршруток і тролейбусів.

Новий сезон, створений за підтримки Українського культурного фонду, присвячений художнім засобам мовлення – тим інструментам, які роблять нашу мову емоційною, яскравою й експресивною. У десяти епізодах Анастасія на основі цитат із українських пісень – від Яремчука до Океану Ельзи – показує, наскільки красиво та глибоко звучать тексти, коли слухати їх уважніше.

Волинські Новини поспілкувалися з Анастасією про те, як вона створює подкаст, чим особливий його новий сезон та про важливі збіги у житті його авторки.

Як і навіщо з’явився «Українізейшн»? Якою була перша ідея?

Коли я прийшла працювати на Радіо «Луцьк», треба було тренувати усну українську для прямих ефірів. Нас налаштовували, що ми як ведучі маємо бути взірцем для слухачів. Так у мене й з’явилася гіперфіксація на правильних наголосах – я почала помічати помилки всюди, навіть у піснях, які ми ставили в ефір. Уже тоді подумала: було б класно пояснювати людям правила саме на прикладах пісень. До того ж, паралельно я навчалася на журналістиці у Волинському національному університеті, де ми теж удосконалювали мову.

Читати ще: 13 українських слів, які репресувала радянська влада

Усе це крутилося в моїй голові, але не було чіткого розуміння формату. А потім, у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, я побачила, як масово люди переходять із мови агресора на українську – і як їм подекуди непросто. Тоді вирішила, що ідея «Українізейшн» – на часі й справді може стати корисною.

А що означає назва «Українізейшн»? Як вона зʼявилася?

Назва «Українізейшн» відразу дає зрозуміти, про що наш подкаст: ми популяризуємо українську мову. Вона також є алюзією на відомий хіт RHCP Californication, щоб слухач відразу відчув музичність програми і зрозумів, що вивчати мову можна не лише серйозно й академічно (що я теж вітаю!), а ще й із піснями. А фраза «Некст стейшн – Українізейшн» зʼявилася, бо я оголошую зупинки у громадському транспорті Луцька і кількох інших містах України.

Чому ти вирішила зробити назву подкасту про українську мову з запозиченням із іноземної?

Мова – жива та еволюційна, вона відповідає потребам часу і реаліям, у яких ми живемо. Використання запозичення або іноземного елементу для позначення дії чи процесу в сучасному контексті цілком природне і не суперечить українській мові. Навпаки, дозволяє зробити назву зрозумілою, динамічною та впізнаваною для широкої аудиторії.

До речі, й сама назва «Українізейшн» створена за допомогою кількох прийомів: каламбуру та неологізму. Каламбур у тому, що я граюся зі словом «Україна» та англійським суфіксом -ization, який означає «процес перетворення на щось». Тобто буквально ми «українізуємо» мову – популяризуємо її, робимо чистішою і правильнішою.

Читати ще: Що ховається у словах українського гімну

Водночас це неологізм – спеціально створене нове слово, щоб передати ідею процесу, дії та сучасного звучання. Воно легке, музичне і сучасне, одразу дає зрозуміти слухачам, що подкаст не лише про правила, а й про креативний, живий підхід до української мови.

Чим цей сезон «Українізейшн» відрізняється від попередніх? Чому ти обрала тему художніх засобів?

Перші два сезони були простішими: ми розповідали про поширені помилки в усній українській мові. Найчастіше – про наголоси й слововживання, які легко сплутати. Наприклад, замість «брати участь» люди часто кажуть «приймати участь», або «вИпадок» називають «випАдком».

Третій сезон, у 2024 році, присвячений численним заборонам та утискам, які пережила українська мова впродовж своєї історії. Про це теж важливо розповідати, адже вибір мови – це частина самоідентифікації.Нинішній сезон повернувся до безпосереднього розбору мови. Цього разу говоримо про художні засоби – вони роблять нашу мову яскравою та образною. Мені й самій у піснях завжди подобалися такі цікаві, несподівані конструкції. Цей розділ є в шкільній програмі, кілька питань про це є на вступних тестах. Сподіваюся, що для частини слухачів це буде корисним, аби розібратися в правилах, а когось надихне збагачувати своє щоденне мовлення.

Про які саме художні засоби йдеться?

У цьому сезоні 10 епізодів про персоніфікацію, оксиморон, алюзію, гіперболу, анафору й епіфору, антитезу, градацію, поліптотон, метафору та риторичне запитання. Звучить складно – але тільки поки не подивитеся чи не послухаєте подкаст. Там усе стає на свої місця.

У темах є і фігури мови, і тропи – бо хотілося розповісти про цікаві конструкції, які ми щодня використовуємо або чуємо в піснях, але часто навіть не здогадуємося, як вони називаються з погляду філолога.

Як ти добирала пісні для кожного епізоду? Були якісь несподівані відкриття?

Насправді готувати епізоди цього сезону було найскладніше – передусім через підбір прикладів із пісень. Я слухала дуже багато музики й уважно вдивлялася в тексти. Це забрало чимало часу, але було неймовірно цікаво.

Сподобалося готувати складні випуски – як-от про алюзії (натяки на щось добре знайоме: літературний твір, колоритного персонажа чи відомий вислів). Там є приклад із пісні YARMAK, де в приспіві цитата з поеми Тараса Шевченка «Гамалія» – «запеклих вогонь не пече».Ще один цікавий прийом – градація, коли емоція, дія чи образ наростає або, навпаки, згасає. Довелося багато музики слухати, щоб познаходити приклади. Скрябін співає: «І ти ростеш, старієш, вмираєш», а в Бумбокса є «Вас сотні, тисячі, вас мільйони».Відкриттям для мене стало те, що «Вже вечір вечоріє» – це поліптотон, тобто повторення одного й того ж слова в різних граматичних формах.

Про всі приклади я консультувалася з фаховими філологами. Але варто пам’ятати: мова гнучка, тож один і той самий рядок можна тлумачити по-різному – він може бути і метафорою, і риторичним запитанням одночасно.

Чи бувало, що випуск вийшов, а потім згадався якийсь влучний приклад?

О, це часто буває. Після публікації епізоду про оксиморони (словосполучення, у яких поєднуються протилежні за змістом поняття) згадала, що в Скрябіна «Танець пінгвіна» був «страшно веселий». Натомість у випусках з метафорами чи риторичними питаннями свідомо багато не брала, бо тоді це просто безкінечний контент був би.Які цитати з використаних у новому сезоні тобі подобаються найбільше з художньої точки зору?

Мені вдалося процитувати класні художні рядки з українських пісень, які я й сама щиро люблю. Ось кілька з них. У Христини Соловій – «Камертон моїх долонь до його скронь», що означає еталонний, точний дотик. Або – «Місяць по кімнаті розкинув сатин». У Vivienne Mort – «З кишень моєї сукні випала карма» і «Ти лягаєш спати, і я не дихаю до ранку». У Крихітки – «Я лишила монету в океані твоїх очей, я повернусь за нею обовʼязково». У Чемерова – «Кохання до смерті. А може, ми мертві давно?»

Таких образних рядків у 10 епізодах – дуже багато, і я сподіваюся, слухачам буде цікаво їх відкрити для себе по-новому. Адже часто ми слухаємо пісні й навіть не замислюємося, наскільки красиво вони звучать.

Чи були якісь символічні або знакові події, повʼязані зі створенням подкасту?

Перший сезон подкасту я готувала, коли була вагітна. Жартую, що дитина настільки перейнялася правилами української мови, що вирішила народитися саме в День української писемності та мови. Тоді його ще святкували 9 листопада. Ми з чоловіком Віталієм сприйняли це як знак і назвали доньку Ліною – на честь Ліни Костенко. Ще одна значима подія – проєкт «Українізейшн» минулого року висунули на премію MediaFit від DWАкадемії у категорії «Найкращий подкаст/аудіо». Церемонія нагородження відбулася в Брюсселі, і для мене це було дуже важливо: таке міжнародне визнання означає, що подкаст не лише про українську мову, а й про сучасний культурний контекст, цікавий за межами України.

Що ти порадила б тим, хто тільки зараз переходить на українську або хоче покращити свою мову?

Поради банальні, але дієві: побільше практикуватися, споживати україномовний контент, а також не боятися робити помилки (всі ми помиляємося: навіть ті, хто досконало знає мову). Ну і, звісно, слухати «Українізейшн».

До речі, про це. Де ж можна послухати твій подкаст?

Передусім ми готуємо аудіоверсію, яку можна зручно слухати на Spotify, Apple Podcasts чи SoundCloud. А також є повні відеоверсії подкастів в Instagram та TikTok. Контент – у вільному доступі, і мені приємно, коли ролики використовують як додатковий матеріал на уроках. Також за запитом радо ділюся аудіо з радіостанціями.

Буде наступний сезон?

Креативна ідея вже є! Можливо, наступного року пропрацюю її детальніше й шукатиму ресурси для реалізації. Адже створення відео, монтаж, саунддизайн та інші етапи потребують дуже багато часу й сил. А мені хочеться і надалі робити контент якісним.

Іван САВИЧ

Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---