Погляд на Луцьк із болота. Фоторепортаж з екскурсії заказником

Від центрального парку – крізь мури монастиря бригідок, Домініканський монастир, синагогу – до Гнідавського болота та насамкінець до оглядового майданчика неподалік вулиці Львівської. Таким був маршрут першої історико-пізнавально-природо-терапевтичної екскурсії в Луцьку.

Її учасники не тільки оглянули відомі пам’ятки Старого міста, а й насолодилися насправді дикою природою: поспостерігали за птахами і тваринами, пообіймалися з вербами, вловили всі відтінки зелені, води та неба, піддалися силі вітру, дощу та сонця. Водночас дізналися про історію Луцька та особливості заказника «Гнідавське болото».

Таку медитативну екскурсію 18 травня організувало управління туризму та промоції міста Луцької міської ради.

Як наголосила очільниця управління Катерина Мойсіюк, ця прогулянка – це ще один зі способів довести лучанам і гостям міста, що болото в Луцьку – це круто.

«Хочемо, щоб туристи, які до нас приїжджають, побачили Луцьк ще й із такої перспективи, щоб вони подивилися на місто з болота. Ну і, звісно, потрібно, щоб лучани також розуміли, наскільки цінною є ця територія. Перша екскурсія була закритою. Ми її зробили лише для гідів, медіа та партнерів. У планах же – повторити прогулянку, але вже для ширшої аудиторії. Ми хочемо, щоб це був постійний туристичний маршрут – така історико-пізнавально-природо-терапевтична екскурсія», – сказала вона.Читати ще: «Луцьк – везунчик, бо має болото». Як хочуть розвивати і зберігати територію заказника

Протяжність маршруту – близько трьох кілометрів.

Він розпочався від центрального парку (неподалік пляжу), провів по дамбі до мурів Луцької тюрми, попід Домініканським монастирем і синагогою до власне Гнідавського болота. А завершився на оглядовому майданчику, що поблизу вулиці Львівської.

Мандруючи цією стежкою, можна було побачити ще й види на Луцький замок, костел Святих Апостолів Петра і Павла, Вежу Чорторийських і Лютеранську кірху.Провідниками подорожі стали екскурсоводка Наталія Куява та головний спеціаліст відділу екології міської ради Павло Савчук.

Наталія Куява розповідала учасникам історичні цікавинки про Стир, замок, монастир бригідок, Домініканський монастир і синагогу. Натомість Павло Савчук ознайомив присутніх із флорою та фауною Гнідавського болота.

«Це поєднання еколого-освітньої частини та природотерапії. Дуже важливо такі об’єкти використовувати для екологічної освіти. Зараз загалом важливо виховувати молоде покоління в атмосфері любові до природи. Водночас цей заказник цікавий для рекреації, відновлення. Нині, в цей складний час для кожного українця, нам усім потрібно відновлюватися. Як кажуть, природа, прогулянка просто неба мають гарний психотерапевтичний ефект. І повірте, дійсно така прогулянка може замінити візит до психолога», – зазначив Павло Савчук.Довідка

Гнідавське болото – це загальнозоологічний заказник місцевого значення площею 116,6 гектара, що лежить у межах Луцької (53 гектари) і Боратинської (63,6 гектара) громад. Це унікальний природний об’єкт, який приваблює своєю дикою природою, різноманіттям флори та фауни, а також можливістю спостерігати за птахами і тваринами.

Ландшафти: стариці річки, низинні луки з негустими заростями верболозу.

Флора: рогіз широколистий, очерет звичайний, осока, верба біла.

Фауна: синиці велика і вусата, дрізд співочий, зозуля звичайна, шпак звичайний, зяблик, вівсянка звичайна, крижень, погонич малий, черепаха болотна, заєць сірий, ласиця мала, лисиця звичайна. Трапляються рідкісні види, занесені до Червоної книги України та в міжнародні природоохоронні списки: видра річкова, горностай, лунь польовий. У межах заказника було виявлено 75 видів хребетних тварин, із них – п’ять видів риб, 24 види земноводних, один вид плазунів, 55 видів птахів і 11 видів ссавців. Болото – важлива ланка в біосфері, яка виконує надважливі функції: від очищення води й повітря до захисту від повеней і посух.

Гнідавське болото – частина «Смарагдової мережі» (Emerald Network) – системи природоохоронних територій, що створена для збереження біорізноманіття Європи та покликана забезпечити гармонійне співіснування людей і природного середовища.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---