«Луцьк – везунчик, бо має болото». Як хочуть розвивати і зберігати територію заказника

Невдовзі в Луцьку з’явиться новий туристичний маршрут, який проведе мандрівників від центрального парку крізь основні історичні пам’ятки до унікального заказника «Гнідавське болото». Прогулюючись цим маршрутом, можна буде не тільки оглянути Старе місто, а й насолодитися дикою природою: почути спів птахів, плюскіт води і шум очерету, підглянути за життям тварин та помедитувати.

«Чому болото в Луцьку – це круто?» Під такою назвою 16 квітня відбувся захід, на якому презентували та обговорили концепцію рекреаційної зони «Гнідавське болото». Зустріч організувало управління туризму та промоції міста в рамках ініціативи Urban Talks 2.0.Гнідавське болото – це загальнозоологічний заказник місцевого значення площею 116,6 гектара, що лежить у межах Луцької (53 гектари) і Боратинської (63,6 гектара) громад. Це унікальний природний об’єкт, який приваблює своєю дикою природою, різноманіттям флори та фауни, а також можливістю спостерігати за птахами і тваринами.

Ландшафти: стариці річки, низинні луки з негустими заростями верболозу.

Флора: рогіз широколистий, очерет звичайний, осока, верба біла.

Фауна: синиці велика і вусата, дрізд співочий, зозуля звичайна, шпак звичайний, зяблик, вівсянка звичайна, крижень, погонич малий, черепаха болотна, заєць сірий, ласиця мала, лисиця звичайна. Трапляються рідкісні види, занесені до Червоної книги України та в міжнародні природоохоронні списки: видра річкова, горностай, лунь польовий. У межах заказника було виявлено 75 видів хребетних тварин, із них – п’ять видів риб, 24 види земноводних, один вид плазунів, 55 видів птахів і 11 видів ссавців.

Болото – важлива ланка в біосфері, яка виконує надважливі функції: від очищення води й повітря до захисту від повеней і посух. Гнідавське болото – частина «Смарагдової мережі» (Emerald Network) – системи природоохоронних територій, що створена для збереження біорізноманіття Європи та покликана забезпечити гармонійне співіснування людей і природного середовища.

Читати ще: Від нових кварталів до парку: як Луцьк відвоював болото

Відповідно до закону, на території заказника «Гнідавське болото» заборонено нищити та пошкоджувати, спалювати всі види рослинності, заготовляти соки з дерев, лікарську й технічну сировину, проводити меліоративні та будь-які гідротехнічні роботи, смітити, використовувати хімічні засоби для боротьби зі шкідниками, здійснювати будь-яке будівництво, передавати землі під господарське використання, влаштовувати стоянки для транспорту, розводити вогнища, полювати тощо.

На цій території дозволено проводити науково-дослідні роботи. Також її можна використовувати в оздоровчих, рекреаційних і освітньо-виховних цілях.

Як наголосила очільниця управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерина Мойсіюк, Гнідавське болото – потенційно приваблива туристична місцина в самому серці Луцька, поряд зі Старим містом.«Чому болото – це круто? Буду спиратися на світовий досвід. По-перше, це дуже красиво. Наприклад, у Японії місцевий архітектор на території колишніх рисових полів штучно створив затоплений ліс, а між деревами засадив водно-болотні рослини, перетворивши таким чином цю місцину на артрезиденцію. Туди приїжджають художники з усього світу, щоб перенести ці пейзажі на свої полотна.

Болото – це престижно. Згадуючи приклад колумбійської Боготи, ми можемо говорити про те, як створюють (знову ж таки, штучно) мальовничі болотяні пейзажі поблизу фінансових установ, житлових комплексів, які додають останнім вартості.

Це прогресивно і вигідно. У Сінгапурі річку Калланг було закуто в бетон. Урбаністи та архітектори дійшли висновку, що це була помилка, і річку ревіталізували. Сьогодні ті житлові комплекси та установи, що поблизу неї, мають високу цінність.

Болото – це жива лабораторія та природний фільтр. Наприклад, у Лондоні на берегах Темзи штучно створили центр водно-болотних угідь площею близько 47 гектарів. Там мешкають понад 2000 видів птахів, ссавців, амфібій, рептилій і комах. Там відбуваються різноманітні наукові конференції, зустрічі тощо.

Болото може бути гордістю міста. Тут виникає приклад Нью-Йорка з його Waterfront Park. Ще 200 років тому низинні болота вважали згубними й перетворювали на звалища. Згодом дійшли висновку, що в найдорожчому місті світу поблизу центрального вокзалу не може бути промзона, тому там почали створювати парк, зокрема штучно відтворювати вже знищені болота.

Ці всі приклади – штучно створені або ревіталізовані простори. Луцьк же – везунчик. Він має своє болото, збережене, унікальне, безпосередньо в центрі міста. Мешканці можуть побути на природі, побачити хатину бобра, яка, виявляється, там є, подихати свіжим повітрям, послухати спів птахів, побачити черепах, почути шум очерету», – розповіла Катерина Мойсіюк.А щоб перебування на території Гнідавського болота було максимально комфортним для людей і мешканців заказника, можливі два напрямки його розвитку, як-от екологічний туризм і екопсихологія.

«Гнідавське болото може стати чудовим місцем для спостереження за птахами, для пішохідних прогулянок, для волонтерського туризму. Ще один напрямок, який ми можемо використовувати в ресурсі болота і який сьогодні є дуже важливим для українців у час війни, – це екопсихологія, адже природа є терапевтичною і реабілітаційною. Для ветеранів, для сімей, які втратили близьких на війні, бути з природою – це немов ковток свіжого повітря. Тут можна залучати такі світові практики, як-от «купання в лісі», тобто занурення в природу, відпочинок від соціальних мереж, ґаджетів, обіймання дерев. Я особисто ходжу на болото, щоб обійматися з вербами, і навіть маю улюблені», – сказала Катерина Мойсіюк.Також управління туризму та промоції міста пропонує включити територію Гнідавського болота в новий туристичний маршрут, який розпочинався би від центрального парку, прямував би дамбою попід мурами Луцької тюрми, через Домініканський монастир, біля синагоги, крізь гнідавський міст і власне до заказника, а закінчувався би оглядовим майданчиком, що біля району Красне. Цей маршрут має протяжність близько трьох кілометрів.

Уже з травня управління туризму та промоції міста разом із відділом екології планують здійснити мандрівки цим маршрутом.Які кроки потрібні для забезпечення належного функціонування території Гнідавського болота? Це, зокрема, облаштування місць для збору сміття на входах до заказника, встановлення обмежувачів в’їзду транспорту, розміщення інформаційно-просвітницьких стендів, ознакування території, встановлення системи відеоспостереження, проведення інформаційної кампанії, реалізація туристичного маршруту та облаштування екологічної стежки. Як анонсувала Катерина Мойсіюк, департамент ЖКГ, департамент муніципальної варти та відділ екології вже працюють над залагодженням низки питань.

Детально із флорою та фауною Гнідавського болота, важливою роллю цього водно-болотного угіддя присутніх ознайомив головний спеціаліст відділу екології міської ради Павло Савчук.

«Коли болота залишаються в містах, незмінні, як Гнідавське, або відновлені, вони роблять їх привабливими для життя, тому розширення міст – це можливість включення водно-болотних угідь у планування, і цей досвід уже використали багато міст нашої планети», – акцентував Павло Савчук.Своєю чергою, архітектор, військовослужбовець Володимир Цапук презентував власний проєкт облаштування екологічної стежки на території заказника.

«Тему Гнідавського болота ми досить давно обговорюємо з нашими структурними підрозділами. І дуже боліло, коли сталася пожежа… Напередодні ми якраз чітко окреслили дієві кроки… Ми не здаємося, будемо рухатися далі, будемо міркувати над варіантами, як зберегти цю прекрасну місцевість. Ми готові до обговорень, до ідей від громадськості», – прокоментувала заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк.Вона нагадала, що Луцьк разом із польським Жешувом за грантові кошти реалізують проєкт «Дике життя у великому місті», в рамках якого буде облаштовано сучасний лугопарк на вулиці Набережній. Ірина Чебелюк висловила сподівання, що й проєкт щодо Гнідавського болота вдасться втілити в життя, наприклад, завдяки гранту чи небайдужим інвесторам.

Присутні на заході поділилися побажаннями щодо розвитку Гнідавського болота. На думку громадськості, варто було би на території встановити камери відеоспостереження, зокрема – щоб унеможливити випадки підпалу сухої трави в майбутньому, організувати там чергування поліції та працівників муніципальної варти, закрити простір від транспорту, впорядкувати поблизький парк, що на вулиці Потебні, обмежити поверховість нової забудови, щоб та не закривала вид на Старе місто, та облаштувати пішохідний міст, який з’єднав би мікрорайони ЛПЗ і Гнідаву зі Старим містом.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Довідка: Urban Talks – міські лекції та дискусії, ініційовані ГО «місто.ребут» в рамках проєкту Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритму дій» та Управління туризму і промоції міста Луцької міської ради.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---