Понад 10 років на проєкт: як у Тернополі та Луцьку модернізують системи теплопостачання

Європейський банк реконструкції та розвитку інвестував десятки мільйонів євро в оновлення тепломереж Луцька й Тернополя. Модернізація систем централізованого теплопостачання в обох містах триває вже понад десять років. У той час як у Луцьку модернізацію вже завершено, у Тернополі значна частина запланованих робіт досі не виконана.

Про це йдеться в дослідженні, підготовленому громадською організацією «Екодія» спільно з міжнародною мережею CEE Bankwatch Network, повідомляють в ГО.

У документі зазначено, що обидва проєкти впроваджуються за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), однак хід реалізації та досягнуті результати демонструють помітну різницю між містами.

Загальний бюджет проєкту у Луцьку становить близько 16 млн євро. З цієї суми 7 млн євро – кредит від ЄБРР, ще 3 млн – від Фонду чистих технологій, а також 4 млн євро грантового фінансування з Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P).

За ці кошти встановлено котел на біомасі потужністю 5 МВт, модернізовано котельні й теплові пункти, прокладено нові мережі та впроваджено систему дистанційного управління процесом теплопостачання SCADA. Наразі плануються заходи з подальшої модернізації теплогенеруючих потужностей міста – встановлення нових біокотлів потужністю 4,5 МВт, 8 МВт і 16 МВт за підтримки ЄБРР, ПРООН та шведського фонду Swedfund.

Читати ще: «Луцьктепло» протягом 2024 року отримало від USAID майже 50 млн грн допомоги

«Луцьк продемонстрував, що навіть у складних умовах можна ефективно використовувати міжнародну підтримку. Місто було відкритим до співпраці – з нами, як з громадськістю, і з донорами», – зазначає Катерина Мельник, фахівчиня з екологізації інвестицій ГО «Екодія».

У Тернополі бюджет модернізації системи централізованого теплопостачання ще більший – близько 21 млн євро. З них 7 млн євро – кредит ЄБРР, 3 млн – від Фонду чистих технологій і приблизно 8 млн євро – грант E5P. Проте значна частина запланованих заходів не виконана. Не встановлено котел на деревній трісці, не впроваджено систему SCADA, лише частково реалізовано встановлення індивідуальних теплових пунктів. За деякими компонентами фінансування було перенесено вже на період 2025–2027 років.

У відповідь на запити фахівців Екодії та CEE Bankwatch Network щодо перебігу реалізації проєкту комунальне підприємство «Тернопільміськтеплокомуненерго» відмовило в наданні інформації, аргументуючи це воєнним станом та статусом об’єкта як критичної інфраструктури.

Водночас автори дослідження вказують на ризики надмірної орієнтації на біомасу. І Луцьк, і Тернопіль використовують саме деревну біомасу як головне джерело сировини для котлів. Але в Україні немає обов’язкової сертифікації такої сировини і відсутній ефективний контроль за її сталим використанням. Це може призвести до виснаження ресурсів, неконтрольованих вирубок і зрештою – до провалу проєктів.

«Ми не проти біомаси як такої. Але модернізація має включати і теплові насоси, і сонячні колектори, і заходи з енергоефективності. Це не лише про екологічність, це про стійкість і безпеку», – пояснює Катерина Мельник.

Дослідники також наголошують: передусім потрібно забезпечити прозоре використання коштів та регулярну звітність. Лише за цих умов інвестиції міжнародних партнерів дадуть очікуваний результат – модернізовану, енергоефективну й екологічно безпечну систему теплопостачання.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---